Рішення № 198775, 12.10.2006, Господарський суд Черкаської області

Господарський суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2006 р. Справа № 14/4869

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представників позивача Назаренка С.А. (за посадою), відповідача Орлова А.М., за дорученням, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»

до відповідача

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб’єднання «Україна»

про

стягнення 251668,30 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 251668,30 грн. основного боргу з підстав несплати відповідачем коштів після пред’явлення вимоги про оплату за отримані відповідачем товарно-матеріальні цінності та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача, що з’явився у судове засідання заявив клопотання про надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи. Вивчення обставин справи і дослідження її матеріалів має здійснюватись судом та сторонами у ході судового розгляду, однак, суд задовольнив клопотання і надав відповідачу додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи. Останній з ними ознайомився, однак, у судове засідання після перерви не з’явився. Таким чином, відповідач наданих законом прав на подання відзиву та участь представника у судовому засіданні не використав, на пропозицією суду в ухвалі про порушення провадження у справі заперечень на позов не надав, про наявність поважних причин їх неподання і неявки представника не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

По накладним від 29.08.2002 №232, від 29.08.2002 №392 за довіреністю типової форми №М-2 від 29.08.2002 серії МАС №423575 через свого представника Третьяка В.О. відповідач отримав від ВАТ “Таганчанське хлібоприймальне підприємство” запасні частини, а також по накладним від 16.05.2003 №75, від 15.03 №82, від 17.05.2003 №84, від 19.05.2003 №85, від 22.05.2003 №87, від 26.05.2003 №88 за довіреністю типової форми №М-2 від 16.04.2003 серії ЯЕЮ №038973 через того ж представника відповідач отримав засоби захисту рослин. Усього відповідачем отримано матеріальних цінностей на суму 251668,30 грн.

30.06.2003 за №1 між ВАТ “Таганчанське хлібоприймальне підприємство”, позивачем та відповідачем укладено договір уступки права вимоги (договір названо договором переведення боргу, однак, фактично це є договір уступки права вимоги) відповідно до якого ВАТ “Таганчанське хлібоприймальне підприємство” уступило право вимоги до відповідача новому кредитору –позивачу.

12.09.2006 за №299/12 позивач направив на адресу відповідача вимогу (яку виходячи з п.4 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 суд розцінює як вимогу, передбачену ст. 530 Цивільного кодексу України) про сплату боргу, відповіді на яку відповідач не надіслав, і зобов’язання, що виникло після закінчення строку, передбаченого ст. 530 Цивільного кодексу України, не виконав.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором уступки права вимоги, накладними, довіреностями, вимогою, а також актом приймання-передачі документів про право вимоги від 10.07.2006, податковою накладною, постановою від 25.03.2005 у справі №01/3260 про визнання позивача банкрутом, довідкою державного реєстратора (витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців) про місцезнаходження відповідача, зафіксованими у протоколі судового засідання результатами дослідження наданих в оригіналі документів, поясненнями представника позивача.

Таким чином, відповідач був повідомлений про уступку права вимоги у момент укладення договору. Доказів про виконання зобов’язань первісному кредитору відповідачем не надано. Невиконання відповідачем взятого на себе зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України вимоги позивачем (новим кредитором) є правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу у примусовому порядку.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у розмірі 2634,68 грн. (2516.68 грн. витрат на оплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1 Господарського кодексу України, ч.2 п.4 прикінцевих та перехідних положень ст. 526 та 530 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб’єднання «Україна»(Канівський район, с. Степанці, ідентифікаційний код 32015919) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»(Канівський район, с. Степанці, ідентифікаційний код 03791999) 251668,30 грн. основного боргу за матеріальні цінності, 2634,68 грн. судових витрат –разом 254302,98 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.