Рішення № 19876371, 15.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.11 р. Справа № 6/259

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного Підприємства „Бэль” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „Фаворит” м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 3 744грн. 67коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник по довіреності вих.№8 від 01.02.2011р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Бэль” м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „Фаворит” м.Макіївка, Донецької області суми боргу у розмірі 2 264грн. 94коп., 3% річних у розмірі 68грн. 94коп., інфляційних у розмірі 405грн. 42коп., пені у розмірі 172грн. 90коп. та штрафу у розмірі 1 132грн. 47коп. (Усього 4 044грн. 67коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №3183/10 від 10.06.2010р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Слухання справи відкладалось, у звязку з неявкою відповідача у судове засідання, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог вих.№396/2 від 15.11.2011р. в порядку ст.22 ГПК України, в якій зазначив, що відповідачем після відкриття провадження у справі №6/259 було частково сплачено основний борг у сумі 300грн. Тому, просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 1 964грн. 94коп., 3% річних у розмірі 68грн. 94коп., інфляційні у розмірі 405грн. 42коп., пеню у розмірі 172грн. 90коп. та штраф у розмірі 1 132грн. 47коп. (Усього 3 744грн. 67коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

15 листопада 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не зявився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 30.09.2011р. була направлена відповідачу 03.10.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 24.10.2011р. була надіслана відповідачу рекомендованим листом 27.10.2011р. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі №3183/10 від 10.06.2010р., свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи №682034 про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштовий конверт з повідомленням про вручення рекомендованого листа відповідачу був повернутий з поштового відділення з відміткою про те, що закінчився термін зберігання. Відповідно розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

10 червня 2010р. між Приватним підприємством „Бэль” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „Фаворит” м.Макіївка, Донецької області було укладено договір №3183/10, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобовязання передати у власність покупцю товар (алкогольні, слабоалкогольні, безалкогольні напої, продукти харчування), а відповідач (далі по тексту-покупець) зобовязався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору №3183/10 від 10.06.201р. відповідно накладної №ДнРн10156359 від 26.08.2010р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 6 346грн. 26коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладну та товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв №727925 від 26.08.2010р. і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „Фаворит” м.Макіївка, Донецької області.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем представлені у матеріали справи податкова накладна №0156359 від 26.08.2010р., яка складена до вищевказаних вимог.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що покупець проводить оплату за партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Але відповідач свої зобовязання за договором виконав частково, в результаті чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість на суму 1 964грн. 94коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 1 964грн. 94коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5.1 укладеного договору сторони передбачили, що за прострочення платежу понад встановленого в п. 3.1 строку, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови вказаного договору і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 09.09.2010р. по 08.03.2011р. у сумі 172грн. 90коп. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 днів понад строку, встановленого у п.3.1 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (п.5.2 договору).

Таким чином, дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством, у звязку з чим вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі 1 132грн. 47коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних у розмірі 68грн. 94коп. та інфляційних у розмірі 405грн. 42коп. за період 09.09.2010р. по 26.09.2011р., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позову на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Бэль” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „Фаворит” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 3 744грн. 67коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „Фаворит” (86114, Донецька область, м.Макіївка, вул. Павлика Морозова, ЄДРПОУ 36963077) на користь Приватного підприємства „Бэль” (юридична адреса: 83114, м.Донецьк, вул.Університетська, 96; поштова адреса: 83015, м.Донецьк, пр.Миру, 15, р/р 26001000096924 у ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023, ЄДРПОУ 24067799) суму боргу у розмірі 1 964грн. 94коп., 3% річних у розмірі 68грн. 94коп., інфляційні у розмірі 405грн. 42коп., пеню у розмірі 172грн. 90коп., штраф у розмірі 1 132грн. 47коп., витрати по сплаті держмита у сумі 94грн. 43коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 218грн. 50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >