Рішення № 19875944, 29.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.11 р. Справа № 38/96

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Сгара Е.В., судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”, м. Київ в особі Донецької філії ПАТ „УСК ”Гарант-Авто”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дочірнє підприємство „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім.О.Ф.Засядька” м.Слов”янськ та ОСОБА_3 с.Красноармійське, Словянський район, Донецька область

про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченої страховиком за матеріальну шкоду у розмірі 13 626,51грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4- за дов.№1831-1/14 від 18.05.2011р.

від відповідача: ОСОБА_5- за дов. №ГО-11/331 від 23.11.2011р.

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: не зявився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК ”Дженералі Гарант”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м.Донецьк про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченої страховиком за матеріальну шкоду у розмірі 13626,51грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №19G-0006337 від 16.04.2007р., заяву про виплату страхового відшкодування від 24.03.2008р., копію довідки ДАІ, копію страхового акту №13669 від 26.05.2008р., копію платіжного доручення №2485 від 03.06.2008р., акт про автотоварознавче дослідження спеціаліста №709/08-03 від 12.04.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2011р. замінено позивача по справі Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Українська страхова компанія „Гарант-Авто ” (ЄДРПОУ 16467237) та направлено запит Моторному (транспортному) страховому бюро стосовно страхової компанії (відповідача), зобовязаної здійснити виплату страхового відшкодування за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - автомобіль МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_1 (поліс № 1276821 від 25.04.2007).

05.07.2011р. відповідач надав суду письмові пояснення №б/н від 05.07.2011р., в яких заперечує щодо заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

До пояснень відповідач надав суду копії правовстановлюючих документів, з яких вбачається, що Закрите акціонерне товариство „Страхова група „ТАС”, м. Київ змінило назву на Приватне акціонерне товариство „Страхова група „ТАС”. Пояснення та додані до них документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. провадження у справі №38/96 було зупинено у звязку з призначенням по справі судової автотехнічної експертизи та направлено матеріали справи до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.Професора М.С. Бокаріуса м.Харків.

На адресу суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.Професора М.С. Бокаріуса надійшов висновок судової автотехнічної експертизи №7609 від 12.08.2011р., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд поновити провадження у справі №38/96.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2011р. провадження у справі №38/96 було поновлено та розгляд справи призначено на 17.10.2011р. об 11-00год.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.10.2011р. справу №38/96 призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Сгара Е.В., суддя Курило Г.Є.

Позивач у судове засідання 17.10.2011р. зявився, надав суду клопотання №б/н від 17.10.2011р., в якому просить суд залучити до участі у справі третіх осіб страхувальника Відповідача Державне підприємство „Агрофірма „Шахтар”, яке знаходиться за адресою: пр.Комсомольський,17, м.Донецьк та водія, винного в скоєнні ДТП - ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, позивач просить суд зобовязати третіх осіб надати відомості про право керування транспортним засобом МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3

Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2011р. суд залучив у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державне підприємство „Агрофірма „Шахтар” м.Донецьк та ОСОБА_3 с.Красноармійське, Словянський район, Донецька область

08.11.2011р. на адресу господарського суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь №23455/7-3-11 від 31.10.2011р., до якої додана інформація з єдиної централізованої бази даних МСТБУ щодо Страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність водія автомобіля “МАЗ 5551”, державний номер НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП.

Розгляд справи відкладався у звязку з необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2008р. о 06год.15хвил. на автошляху “Слов”янськ-Донецьк-Маріуполь” сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “МАЗ 5551” (реєстраційний номер 24543 ЕВ), під керуванням ОСОБА_3, який належить Дочірньому підприємству „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім.О.Ф.Засядька” м.Слов”янськ та автомобіля “ВАЗ 21121” (реєстраційний НОМЕР_2) який належить ОСОБА_7, під його керуванням, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль “ВАЗ 21121” (реєстраційний НОМЕР_2), який був застрахований у ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 10.4 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ №28855.

Постановою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 06.05.2008р. відносно ОСОБА_3 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 24,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю “ВАЗ 21121” (реєстраційний НОМЕР_2), були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Судом по справі була призначена автотехнічна експертиза проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Засл.Професора М.С. Бокаріуса м.Харків.

Згідно експертного висновку судової автотехнічної експертизи №7609 від 12.08.2011р., дії водія автомобіля МАЗ-5551 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.3, 10.4. Правил дорожнього руху України та знаходилися з технічної точки зору в причинному звязку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Наданий суду Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл.Професора М.С. Бокаріуса експертний висновок приймається судом у якості письмового доказу по справі.

Таким чином особою винною в скоєнні ДТП є водій автомобіля МАЗ-5551 ОСОБА_3

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №19G-0006337 від 12.04.2008р., на підставі заяви страхувальника ОСОБА_7, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №13669 від 26.05.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно акту автотоварознавчого дослідження від 30.07.2008р. сума страхового відшкодування складає 16922,90грн.

Відповідно умов договору страхувальнику була здійснена страхова виплата в розмірі 13626,51грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №2485 від 03.06.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ЗАТ “Страхова група “ТАС” (Поліс ВВ/1276821 від 24.04.2007р.). Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 13 626,51грн.

Відповідно до Полісу №ВВ/1276821 від 24.04.2007р. обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем та третьою особою 1, франшиза складає 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи, що відповідно до Полісу №ВВ/1276821 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 13 116,51грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст. 12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”, м. Київ в особі Донецької філії ПАТ „УСК ”Гарант-Авто”, м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м.Донецьк про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченої страховиком за матеріальну шкоду у розмірі 13626,51грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова Група ТАС”, м. Київ в особі Донецької Регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м.Донецьк (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 95, ЄДРПОУ 30115243) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”, м. Київ (01042, м.Київ, пров.Новопечерський,19/3) в особі Донецької філії ПАТ „УСК ”Гарант-Авто”, м. Донецьк (ЄДРПОУ 24812547, МФО 334817, п/р2650901514494 у філії ВАТ “УкрЕксімБанку”) суму страхового відшкодування в порядку регресу, сплачену страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 13 116,51грн., державне мито в сумі 131,17грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 227,17грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова Група ТАС”, м. Київ в особі Донецької Регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м.Донецьк (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 95, ЄДРПОУ 30115243) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.Професора М.С. Бокаріуса (61177, м.Харків, вул.Золочівська, 8-а, ЄДРПОУ 02883133, п/р 31251272210490 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) вартість судової автотехнічної експертизи в розмірі 993,18грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”, м. Київ (01042, м.Київ, пров.Новопечерський,19/3) в особі Донецької філії ПАТ „УСК ”Гарант-Авто”, м. Донецьк (ЄДРПОУ 24812547, МФО 334817, п/р2650901514494 у філії ВАТ “УкрЕксімБанку”) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.Професора М.С. Бокаріуса (61177, м.Харків, вул.Золочівська, 8-а, ЄДРПОУ 02883133, п/р 31251272210490 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) вартість судової автотехнічної експертизи в розмірі 38,62грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.

< Текст >