Рішення № 19875871, 28.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.11 р. Справа № 24/216

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка

до відповідача: Територіального управління Державної судової адміністрації Донецької області, м. Донецьк

про: стягнення 566,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довір. №57-11«Д» від 26.04.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації Донецької області про стягнення пені 407,81 грн., 3% річних 76,17 грн. та інфляційних 82,16 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст.26,27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст.599, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надав суду копію договору про постачання електроенергії від 15.01.2003р. № 109 з додатком №5 (порядок розрахунків), копії актів приймання-передачі електричної енергії та рахунки за спожиту електроенергію за період січень 2010 року серпень 2011 року, копію вимоги, копію особового рахунку, розрахунок 3% річних, пені та індексу інфляції з урахуванням строку виникнення, копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства.

Відповідач надав відзив, в якому повідомив, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є державною установою і фінансується з державного бюджету України за кодами економічної класифікації видатків КЕКВ. Усі рахунки за спожиту електроенергію сплачуються без затримок при наявності достатнього фінансування за КЕКВ 1163 „Оплата електроенергії”. Таким чином, затримка по оплаті рахунків за спожиту електричну енергію повязана лише з недостатнім фінансуванням з боку державного бюджету в першій половині поточного року. Відповідно до інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету „сплата штрафів, пені тощо, у т.ч. за несвоєчасну сплату податків, збитків від інфляції” здійснюється за кодом 1135 „Інші видатки”. Але згідно кошторису установи у 2011р. асигнувань на ці цілі виділено не було, оскільки бюджет на 2011р. складався у 1-ому півріччі 2010 року і у ньому були передбачені лише обовязкові платежі до бюджету. Завдяки перерозподілу коштів між кодами економічної класифікації видатків у жовтні 2011р. були внесені зміни до кошторису, які дозволять розрахуватися по всім наданим рахункам, що повязані з виконанням умов договору №109 від 15.01.2003р.

В судовому засіданні, що відбулось 28.11.2011р., позивач доводи позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, у відзиві, наданому суду просив розглянути справу без його участі.

Враховуючи, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але своїм правом бути присутнім при розгляді справи не скористався, справа № 24/216 розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» до приведення своєї організаційно-правової форми відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго». Факт зміни найменування позивача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається, 15.01.2003р. між позивачем (постачальник електричної енергії) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 109, за умовами якого постачальник зобовязався постачати електроенергію споживачу, а споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, що є невідємними його частинами.

Згідно ч.1 Додатку 5 (порядок розрахунків) до Договору розрахунковий період встановлено Споживачу з 12 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця (п.2 Додатку №5) Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додатком №22 „Акт прийняття-передавання товарної продукції” (п.5 Додатку №5) Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом пяти банківських днів з дня його отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому ж разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

За порушення термінів розрахунків споживач зобовязаний сплатити постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, враховуючи день фактичної оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зобовязання за договором виконував, постачав відповідачеві електричну енергію, про що свідчать підписані обома сторонами відповідні акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за період січень 2010р. серпень 2011р. Також позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки на сплату спожитої у цей період електроенергії, які отримані уповноваженими особами відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках уповноваженої особи відповідача на отримання таких рахунків (а.с.23, 26, 28, 31, 34, 38, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66).

За твердженнями позивача, відповідач розраховувався за спожиту електроенергію з порушенням строків обумовлених договором.

Відповідач не заперечує факту проведення розрахунків з простроченням строків, встановлених договором.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені та предявлений до стягнення на суму 407,81 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, що не суперечить чинному законодавству.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним.

Отже з відповідача підлягає стягненню розмір пені у сумі 407,81 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач також нарахував відповідачу та просить стягнути 3 % річних в розмірі 76,17 грн. та інфляційні 82,16 грн.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення строків розрахунків за договором з боку відповідача, що також не заперечується самим відповідачем, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про нарахування і стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних. за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає розрахунок позивача обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме у визначеному позивачем розмірі.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача про відмову у позові через відсутність провини Територіального управління Державної судової адміністрації Донецької області внаслідок недофінансування з боку держави, оскільки умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок розрахунків за отриманий товар в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Тобто, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних та річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, до Територіального управління Державної судової адміністрації Донецької області, м. Донецьк, про стягнення 566,14 грн. боргу, з яких: пеня - 407,81 грн., 3% річних 76,17 грн. та інфляційні 82,16 грн., задовольнити.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації Донецької області (83086, м.Донецьк, пр. Лагутенка, 14, ЄДРПОУ 26288796) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р № 26004301550761 в АК ПІБ в м. Волноваха, МФО 334646, ЄДРПОУ 00131179) пеню - 407,81 грн., 3% річних 76,17 грн. та інфляційні 82,16 грн., а також витрати на сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

У судовому засіданні 28.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.12.2011р.