Рішення № 19873377, 14.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.11 р. Справа № 37/217

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Курило Г.Є. і Лейби М.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк про: перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. за нововиявленими обставинами у справі №37/217

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів, ідентифікаційний код 31730064

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30645586

про: стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 550454,10 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №277 від 02.06.2011р.);

від Відповідача . ОСОБА_2. (за довіреністю від 04.03.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд згідно клопотання сторін від 14.09.2011р. здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд заяви відкладався з 16.08.2011р. на 14.09.2011р.

У судовому засіданні 14.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 550454,10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р. за період з 15.08.2008р. по 15.11.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу (оренди) №347/1007 від 11.10.2007р. з додатками №№ 1,2, 3/2, додаткові угоди №1, №2 від 05.02.2008р. та розрахунок суми боргу, нормативно обґрунтувавши вимоги ст.ст. 193, 231, 232, 292 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. у справі №37/217 означені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів задоволені повністю.

Вказане рішення за результатами апеляційного перегляду згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2009р. залишено без змін.

04.08.2011р. надійшла заява №03/08-01 від 03.08.2011р. Відповідача з додатками (а.с.а.с.98-65 т.3) про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. за нововиявленими обставинами з вимогами про скасування такого рішення і прийняття нового про відмову в задоволені позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів, в частині стягнення лізингових платежів в розмірі 303272,46грн.

Вимоги Заявника обґрунтовані зясуванням в перебігу виконання переглядуваного рішення наявних і на момент його прийняття, але не відомих до цього обставин, які унеможливлюють задоволення позовних вимог у повному обсягу з огляду на встановлені судом в межах справи №37/107пд (рішення набрало законної сили лише 27.07.2011р.) факти припинення лізингових правовідносин у звязку із відмовою Лізингодавця від договору та відсутність права на нарахування і стягнення лізингових платежів після такої дати припинення правовідносин.

Ухвалою суду від 04.08.2011р. розгляд означеної заяви було призначено на 16.08.2011р., проте у звязку із клопотаннями сторін, судове засідання було відкладено на 14.09.2011р. одночасно із продовженням процесуального строку розгляду заяви і прийняттям справи до колегіального розгляд у складі головуючого судді Попкова Д.О. та суддів Курило Г.Є. і Лейби М.О.

В судовому засіданні 14.09.2011р. представник Відповідача підтримав вимоги заяви, а представник Позивача проти її задоволення заперечив, наголошуючи на: відсутності нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та пропущення строку на подання заяви, який має обліковуватися з наступного дня після винесення рішення Господарського суду Донецької області у справі №37/108пд, однак своєї позиції у письмовому вигляді не виклав.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

Переглядуване рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. прийнято судом виходячи з таких обставин:

·По-перше, 11.10.2007р. між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №347/1007, згідно умов п.п. 1.1., 2.4., 2.5., 2.6. якого Лізингодавець за актом приймання-передачі від 01.11.2007р. передав, а Лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу три нових автомобіля марки Мерседес - Бенц, модель Actros 3541.

·По-друге, за умовами п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. вказаного договору Відповідач прийняв на себе грошові зобовязання із сплати шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок Позивача за користування майном періодичних лізингових платежів, що включають відшкодування частину вартості майна, винагороду Лізінгодавця та інші витрати, передбачені договором, розмір, спосіб, форма і строки внесення яких визначалися у графіку, викладеному у додатку № 3 до договору, який є його невідємною частиною, положення якого передбачали обовязок Лізингоодержувача сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів.

В подальшому, додатковими №1 від 05.02.2008р. і №2 від 30.04.2008р. змінювали редакцію графіку платежів відносно їх сум, залишивши незмінними строки їх внесення.

·По-третє, в період формування стягуваної заборгованості з 15.05.2008р. по 15.11.2008р. у загальному розмірі 550454,1грн. і на момент винесення переглядуваного рішення Лізингоодержувачем не здійснювалися лізингові платежі, а сторони перебували у договірних правовідносинах, встановлених договір фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р.

Із матеріалів справи вбачається, що Відповідач не брав участі у судових засіданнях і не доводив до відома суду своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, а Позивачем не надавалося жодних доказів відносно припинення лізингових правовідносин.

Таким чином, при прийнятті переглядуваного рішення судом не досліджувалися, не встановлювалися і взагалі не були відомі обставини щодо відсутності у Лізингодавця права нарахування і отримання Позивачем лізингових платежів з 12 лізингового періоду у звязку із припиненням відповідного договору фінансового лізингу з 29.08.2008р. через односторонню відмову Лізингодавця від договору.

Разом із тим, 31.05.2011р. рішенням Господарського суду Донецької області по справі №37/108пд задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів про визнання недійсними угоди від 29.01.2008р. до договору фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., угоди від 22.12.2008р. до договору фінансового лізингу №348/1007 від 16.10.2007р., угоди від 29.01.2008р. до договору фінансового лізингу №355/1107 від 05.11.2007р., угоди від 29.01.2008р. до договору фінансового лізингу №356/1107 від 05.11.2007р. та визнати відсутнім право на стягнення лізингових платежів за договорами фінансового лізингу: №347/1007 від 11.10.2007р. в сумі 505454,10грн., №348/1007 від 16.10.2007р. в сумі 508329,84грн., №355/1107 від 05.11.2007р. в сумі 929566,80грн., №356/1107 від 05.11.2007р. в сумі 929566,80грн. за лізинговими періодами з вересня 2008р. по грудень 2009р., а саме:

- визнано недійсними укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (ідентифікаційний код 31730064) угоду від 29.01.2008р. до договору фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., угоду від 22.12.2008р. до договору фінансового лізингу №348/1007 від 16.10.2007р., угоду від 29.01.2008р. до договору фінансового лізингу №355/1107 від 05.11.2007р., угоду від 29.01.2008р. до договору фінансового лізингу №356/1107 від 05.11.2007р.;

- визнано відсутнім у Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (ідентифікаційний код 31730064) права на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) лізингових платежів за договорами фінансового лізингу: №347/1007 від 11.10.2007р. в сумі 505454,10грн., №348/1007 від 16.10.2007р. в сумі 508329,84грн., №355/1107 від 05.11.2007р. в сумі 929566,80грн., №356/1107 від 05.11.2007р. в сумі 929566,80грн. за лізинговими періодами з вересня 2008р. по грудень 2009р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. по справі №37/108пд рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2011р. по справі №37/108пд залишено без змін.

Рішенням по справі 37/108пд встановлений факт, що внаслідок надсилання Позивачем листа від 15.08.2008р. №539 з повідомленням про дострокове припинення в односторонньому порядку договорів фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., №348/1007 від 16.10.2007р., №335/1107 від 05.11.2007р. №356/1107 від 05.11.2007р. у відповідності до ст. 615, 651, 653, 782 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” відбулося припинення відповідних договорів з 29.08.2008р. та припинення існування правової підстави для нарахування і стягнення лізингових платежів після цієї дати.

Зважаючи на наведене Відповідач наполягає на задоволенні вимог заяви №03/08-01 від 03.08.2011р. про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. №37/217 за нововиявленими обставинами.

Позивач проти заяви заперечив з приведених вище підстав.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає заяву Відповідача такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 1 ч.2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику. Як зазначено в абз. 3 п. 1 Розяснення Президії ВГСУ „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. N 04-5/563 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Переглядуване рішення опосередковує задоволення вимог про примусове спонукання до виконання прострочених грошових зобовязань зі сплати лізингових платежів за період з 15.05.2008р. по 15.11.2008р., субєктивне право Позивача на отримання яких судом визначалося з огляду на наявність впродовж всього означеного періоду відповідних лізингових правовідносин.

Однак, встановлені судом в межах справи №37/108пд преюдиціальні у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти відсутності у Лізингоодержувача права на нарахування і отримання лізингових платежів починаючи з вересня 2008р. унеможливлюють правомірність застосування судового захисту стосовно відповідної частини нарахованої суми заборгованості, субєктивне право на отримання якої Позивачем було втрачено 29.08.2008р. до моменту прийняття переглядуваного рішення.

Факт відсутності у Позивача субєктивного права на отримання частини стягнутих переглядуваних рішенням сум унеможливлює існування порушення цього відсутнього права з боку Відповідача і на момент винесення відповідного рішення, який (факт) був не відомий суду та має істотне значення для правильного вирішення спору, зважаючи на правомірність застосування будь-якого способу судового захисту в контексті приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України виключно у разі наявності і доведеності наступної сукупності умов: наявність певного захищуваного субєктивного права або інтересу у позивача; існування порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку Відповідача на момент звернення до суду; належність обраного способу судового захисту.

В свою чергу, належна фіксація означеного факту з огляду на визначений ст. 20 Господарського кодексу України спосіб фіксації виключно у судовому порядку зумовлює висновок і про необізнаність заявка щодо наявності означеного факту та неможливості його доведення до відома суду на момент прийняття переглядуваного рішення, адже у розумінні ст.ст. 85, 105 Господарського процесуального кодексу України розглядуваний факт, що містить наступні складові елементи:

- встановлення наявності передбачених законом підстав для вчинення Лізингодавцем одностороннього правочину з відмови від договору фінансового лізингу;

- вчинення такого правочину останнім і доведення цього волевиявлення до Лізингоодержувача;

- настання зумовлених цим правочином правоприняючих у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України наслідків для існуючих лізингових правовідносин;

- визначення обсягу безпідставно нарахованих грошових коштів лізингових платежів, набув (факт) доказової достовірності лише із набранням 27.07.2011р. законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі №37/108пд, що узгоджується із абз. 3 п. 1.2. розяснення від 21.05.2002 р. N 04-5/563.

У світлі означених висновків судовою колегією відхиляються заперечення Позивача проти вимог заяви як щодо відсутності нововиявленої обставини взагалі (новоявлена обставина відповідає критеріям п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України і повязується саме із судовим рішенням, а не листом Лізингодавця від 15.08.2008р. №539), так і щодо пропуску встановленого ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України місячного строку для подання розглядуваної заяви, який в даному випадку за змістом п. 1 ч. 2 цієї статті має відліковуватися з 28.07.2011р. і добігати кінця 28.08.2011р. (заяву подано 04.08.2011р.)

Відтак, враховуючи викладене у переглядуваному рішенні нормативне обґрунтування щодо юридичної доведеності позовних вимог про стягнення основного боргу суд дійшов висновку про необхідність зміни переглядуваного рішення та задоволення позовних вимог лише в частині суми основного боргу, яка може бути нарахована до 12 лізингового періоду (до вересня 2008р.).

Здійснивши відповідні розрахунки суд встановив, що до належних до задоволення позовних вимоги з урахуванням нововиявлених обставин не можуть бути включені три останні нарахування лізингових платежів за викладеним Позивачем розрахунком (а.с.14 т.1) у загальному розмірі 303272,46грн.

Отже, належана до задоволення сума позовних вимог Лізингодавця про стягненя заборгованості має становити 247181,64грн. (550454,1 303272,46), тоді як відносно вказаної вище решти слід відмовити, внаслідок чого відповідне рішення має бути змінено, що цілком узгоджується із п. 3.6. згадуваного розяснення від 21.05.2002 р. N 04-5/563.

Питання про визнання виданих 19.01.2009р. судом наказів на примусове виконання переглянутого рішення такими, що не підлягають виконанню, або про повернення виконаного за такими наказами, підлягає вирішенню в порядку ст.ст. 117, 122 Господарського процесуального кодексу України після набрання законної сили цим рішенням на підставі відповідної заяви.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені Позивачем при поданні позовної заяви підлягають перерозподілу пропорційно сумі задоволених вимог з урахуванням зміни переглядуваного рішення, а судові витрати Відповідача, повязані із поданням заяви про перегляд рішення, покладаються на Позивача, адже останній брав участь у первісному судовому розгляді справи і своєчасно не повідомив про надсилання ним листа від 15.08.2008р. №539

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. за нововиявленими обставинами у справі №37/217 задовольнити у повному обсягу.

2. Змінити рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. у справі 37/217, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

2.1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (ідентифікаційний код 31730064) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 550454,10 грн. задовольнити частково.

2.2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (ідентифікаційний код 31730064) заборгованість зі сплати лізингових платежів в сумі основний боргу в сумі 247181,64грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

2.3. У задоволені решти вимог відмовити.

2.4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (ідентифікаційний код 31730064) компенсацію судових витрат у звязку із розглядом позовної заяви державне мито в сумі 2471,82грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 52,99грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (ідентифікаційний код 31730064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) витрати, повязані із сплатою державного мита за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у сумі 2753грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011р.

Головуючий суддя Попков Д.О.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Лейба М.О.

< Текст >