Рішення № 19872862, 17.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 15/5005/14401/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 643 497,28 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 659 від 06.09.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.09.11 р. порушено провадження у справі № 55/331 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман", м. Київ (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ (далі-відповідач), про стягнення 643 497,28 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 419 158,42 грн. - основний борг, 139864,87грн. - пеня, 55 750,98 грн. - інфляційні витрати, 28 723,01 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 80801-R від 31.12.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.10.11р. передано справу № 55/331 за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.11р., прийнято справу № 55/331 до провадження суддею Петренко Н.Е., далі справа № 15/5005/14401/2011; справу призначено до розгляду в засіданні на 17.11.11р., зобов'язано до засідання подати:

- позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання);

- відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Зобов'язано позивача повідомити відповідача про день, час та місце розгляду справи, докази належного (поштове повідомлення про вручення) та вчасного повідомлення надати суду.

Попереджено позивача про те, що відповідно до ч. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішенню спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Розяснено сторонам, що згідно з п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за не надіслання витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони стягується штраф до 1 700 грн.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

17.11.2011 року у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (а.с.67-70).

В свою чергу, повноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 65).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не надав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим справу можливо розглянути у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 80801-R (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобовязався поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення відповідача, яке є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 3 "Замовлення Товару"), а відповідач - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови", які є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 4 "Додаткові умови").

Асортимент та ціна товару узгоджується у специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1 "Специфікація") і є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору, ціна на товар формується в українській національній валюті, у відповідності з чинним законодавством України, включає ПДВ, за виключенням товарів (операцій), які звільняються від уплати податку на додану вартість відповідно чинного законодавства України.

Ціна на товар включає в себе вартість поставки товару позивачем (п. 2.7. Договору).

Загальна ціна Договору складається з суми товару отриманого по всім накладним (п.7.1. Договору).

Відповідач проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк, встановлений сторонами в пункті 5 додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови" (п. 7.2. Договору).

Сторони несуть юридичну відповідальність у відповідності до чинного законодавства України (п. 8.1. Договору).

Згідно п. 8.9. Договору, у разі просрочки оплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день просрочки платежу.

Усі спори, неврегульовані добровільним шляхом на протязі 30 діб з моменту їх виникнення, сторони передають на розгляд у відповідний суд за місцем знаходження відповідача (п. 10.3. Договору).

Відповідно до п. 12.1. Договору, строк дії даного Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31 грудня 2011р.

Як зазначає позивач, він регулярно поставляв відповідача замовлений ним товар, але останній за отриманий товар розрахувався з ним частково, що підтверджує Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.11р. по 08.08.11р., який підписаний посадовими особами сторін та закріплений печатками підприємств, відповідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 419 158,42 грн.

Відповідно до п. 8.9. Договору, позивач нарахував до сплати відповідачу пеню у розмірі 139864,87 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 55 750,97 грн. та 3 % річних у розмірі 28723,01 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 419 158,42 грн., пеню у розмірі 139 864,87 грн., інфляційні витрати у розмірі 55 750,97 грн. та 3 % річних у розмірі 28 723,01 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 419 158,42 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 8.9. Договору, у разі просрочки оплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день просрочки платежу.

На підставі п. 8.9. Договору, позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 139 864,87 грн.

Розрахунок пені господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 55 750,97 грн. та 3 % річних у розмірі 28723,01 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549,599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12; ЄДРПОУ 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 11, оф. 2, код ЄДРПОУ 30651961, р/р 26003013100004 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658) заборгованість за поставлений товар у розмірі 419 158,42 грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят вісім грн. 42 коп.), пеню у розмірі 139 864,87 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 87 коп.), інфляційні витрати у розмірі 55 750,98 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 98 коп.), 3 % річних у розмірі 28723,01 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять три грн. 01 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 6 434,97 грн. (шість тисяч чотириста тридцять чотири грн. 97 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 17.11.11р.