Рішення № 19872652, 13.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2277/11 за позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "САМС", м. Луцьк

публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Західна продуктова група", м. Луцьк

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство "Граніт буд-сервіс", м. Рожище

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.06.2007р. №08/07

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників:

ОСОБА_1 юрисконсульт 1 категорії юридичного відділу Західного регіону Головного юридичного управління ПАТ "Мегабанк" (дов. №13-801/11д від 11.11.2011р.)

ОСОБА_2 представник ПАТ "Креді Агріколь Банк" (дов. №10200/202 від 04.04.2011р.)

Богдан А.В. директор ПП "Граніт буд-сервіс"

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "САМС" та акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (на даний час публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк") договору купівлі-продажу лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" від 04.06.2007р. №08/07.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.11.2011р. у звязку з невиконанням відповідачами та третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вимог суду (неподання витребуваних пояснень та документів, ненаправлення в судове засідання повноважних представників), необхідністю зясування всіх істотних обставин справи та витребування у звязку з цим від ПАТ "Креді Агріколь Банк" і Луцької обєднаної державної податкової інспекції додаткових документів, розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 12.12.2011р. представник ПАТ "Мегабанк" предявлені до відповідачів позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обємі. При цьому представником позивача засвідчується те, що ПАТ "Індустріально-експортний банк" не набув у власність лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", а договір купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р., укладений між ним та ТзОВ "САМС" є фіктивним, оскільки дана лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" не була реально передана від ТзОВ "САМС" до ПАТ "Індустріально-експортний банк" (ПАТ "Креді Агріколь Банк"), продовжувала обліковуватися на балансі ТзОВ "САМС", не була облікована на балансі ПАТ "Індустріально-експортний банк", як особи, яка вважає себе власником цього майна і не була оплачена ПАТ "Індустріально-експортний банк" в користь ТзОВ "САМС".

Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" у відзиві від 28.11.2011р. №52100-23/д на позовну заяву (том 1 а.с. 94-95), додаткових поясненнях №52/00-2394 від 12.12.2011р. (том 2 а.с. 2-4), а також присутня в судовому засіданні представник банку з приводу предявлених ПАТ "Мегабанк" позовних вимог заперечили та просять суд відмовити останньому у їх задоволенні, зокрема, з тих підстав, що позивачем не надано суду жодних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а саме в обґрунтування правових підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. з мотивів фіктивності цієї угоди.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство "Граніт буд-сервіс" у відзиві від 28.11.2011р. на позовну заяву (том 1 а.с. 143) та представник підприємства в судовому засіданні з приводу позовних вимог ПАТ "Мегабанк" заперечили засвідчуючи при цьому, що лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", котра була оплачена ПАТ "Індекс-Банк" та облікована на балансі банку, згодом згідно акту приймання-передачі на виконання умов договору купівлі-продажу була фактично та документально передана покупцю, проте, у звязку з необхідністю її демонтажу тимчасово знаходилась на території ТзОВ "САМС".

Товариство з обмеженою відповідальністю "САМС" (відповідач) в судове засідання повноважного представника не направило, витребуваних судом пояснень та документів не представило, хоча про день та час розгляду справи судом повідомлялось належним чином (ухвала про відкладення розгляду справи направлялась на адресу ТзОВ "САМС": м. Луцьк, вул. Потебні,71, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернута не була).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Західна продуктова група" витребуваних судом пояснень та документів не подала, повноважного представника в судове засідання не направила, хоча про день та час розгляду справи судом повідомлялась належним чином (ухвала про відкладення розгляду справи направлялась на адресу ПП "ВКФ "Західна продуктова група": м. Луцьк, вул. Потебні,71, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернута не була).

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем ПАТ "Мегабанк" та відповідачем ПАТ "Креді Агріколь Банк" на обґрунтування предявлених позовних вимог та у їх заперечення докази, беручи до уваги те, відповідач ТзОВ "САМС" та третя особа на стороні позивача ПП "ВКФ "Західна продуктова група" належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направили в судове засідання своїх представників, не подали заперечень та пояснень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи на стороні позивача за наявними у ній матеріалами. Присутні в судовому засіданні представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача з приводу розгляду справи за відсутності представників інших учасників судового процесу не заперечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оглянувши додатково надані останніми суду для огляду та долучення до матеріалів справи документи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2007 року між ПП "Виробничо-комерційна фірма "Західна продуктова група" та ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк", було укладено кредитний договір №167/2007 (том 1 а.с. 28-32).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 09 листопада 2007 року між ВАТ "Мегабанк" та ТзОВ "САМС" було укладено договір застави рухомого майна за №109/2007-з (том 1 а.с. 33-34), згідно якого заставодавець в забезпечення виконання умов кредитного договору №167/2007 від 09.11.2007 року передав заставодержателю у заставу рухоме майно лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300".

Перед укладенням між зазначеними сторонами договору застави рухомого майна директором ТзОВ "САМС" було надано для ПАТ "Мегабанк" документи в підтвердження того, що предмет застави належить на праві власності товариству "САМС" і не обтяжене жодними зобовязаннями.

Предмет застави за договором застави №109/2007-з від 09.07.2007р. було зареєстровано ПАТ "Мегабанк" у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяги від 12.11.2007р. №15415666 та від 13.03.2008р. №17483628 том 1 а.с. 64-65).

23 грудня 2008 року у звязку з неналежним виконанням зобовязань підприємством "ВКФ "Західна продуктова група" за кредитним договором №167/2007 від 09.11.2007р. ПАТ "Мегабанк" було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави (витяг №22129364 від 23.12.2008р. том 1 а.с. 63).

15 травня 2009 року Луцьким міськрайонним судом у цивільній справі №2-3228/09 було прийнято рішення щодо звернення стягнення заборгованості, котра виникла у ПП "ВКФ "Західна продуктова група", фізичної особи ОСОБА_3 та ТзОВ "САМС" за кредитним договором №167/2007 від 09.11.2007р., на предмет застави лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" відповідно до договору застави рухомого майна №109/2007-з від 09.11.2007р. (том 1 а.с. 23-25).

Позивачем засвідчується те, що за наслідками ознайомлення представника ПАТ "Мегабанк" із матеріалами справи №5004/1928/11 за позовом приватного підприємства "Граніт буд-сервіс" до ТзОВ "САМС", ПАТ "Креді Агріколь Банк", ПАТ "Мегабанк" в особі Львівської філії, ПП "ВКФ "Західна продуктова група" про визнання недійсним договору застави №109/2007-з від 09.11.2007р., а також із наданих в судових засіданнях під час розгляду цієї справи пояснень представника ПАТ "Креді Агріколь Банк", у проміжок часу, що передував укладенню між ПАТ "Мегабанк" та товариством "САМС" кредитного договору №167/2007 від 09.11.2007р., а також договору застави рухомого майна від 09.11.2007р. №109/2007-з, товариством з обмеженою відповідальністю "САМС", котре набуло права власності на нерухоме майно лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" на підставі укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_4 договору купівлі-продажу №1/04/07 від 30.04.2007р., було відчужено зазначене нерухоме майно акціонерному товариству "Індустріально-експортний банк". В подальшому зазначеною кредитною установою у відповідності до договору купівлі-продажу від 05.08.2010р. лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" було відчужено приватному підприємству "Граніт буд-сервіс".

Посилаючись на ті обставини, що договір відчуження лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" по ціні 778800 грн. від 04.06.2007р. №08/07 було укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "САМС" та акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-банк" без наміру створення відповідних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, посадові особи цих товариств підписуючи угоду наперед знали, що угода купівлі-продажу виконана не буде, позивач вважає зазначений договір фіктивним та звернувся до суду з відповідним позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників сторін та учасників судового процесу, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про безпідставність предявленого позивачем до відповідачів позову та необхідність відмови ПАТ "Мегабанк" у його задоволенні.

Викладена позиція суду повязана з наступними обставинами:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із загальних загад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 627, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами та іншими учасниками судового процесу не заперечується те, що 30 квітня 2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_4, м. Луцьк та товариством з обмеженою відповідальністю "САМС", м. Луцьк було укладено договір купівлі-продажу за №1/04/07 (том 1 а.с. 14) у відповідності до умов котрого підприємець ОСОБА_4 зобовязався передати у власність ТзОВ "САМС", а останнє прийняти та оплатити рухоме майно лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778800 грн.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу від 30.04.2007р. було визначено, що право власності у покупця (ТзОВ "САМС") на придбане майно виникає з моменту підписання між сторонами акту-приймання-передачі товару.

Відповідний акт приймання-передачі лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" було підписано між підприємцем ОСОБА_4 і товариством "САМС" та скріплено печатками зазначених субєктів господарювання 03.05.2007р. (том 1 а.с. 15).

04 червня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "САМС" в особі директора Нестеренка С.І. та акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" в особі заступника директора філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-банк" Баска В.Ю. було укладено договір купівлі-продажу №08/07 (том 1 а.с. 16) у відповідності до умов котрого продавець зобовязався передати, а покупець прийняти у власність та оплатити лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" по ціні 778800 грн. з ПДВ.

Матеріалами справи (том 1 а.с. 138-141), а саме Статутом публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (нова редакція), затвердженим Загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20.01.2011р.), зареєстрованим Державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Поляковою В.О. 21.03.2011р. та погодженим Національним банком України 14.02.2011р., довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23.03.2011р. серії АА №369988, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №795121 від 21.03.2011р. підтверджується те, що згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів АТ "Індустріально-експортний банк" від 07.08.2009р. протокол №5) у звязку з набранням чинності Законом України "Про акціонерні товариства" та приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог цього Закону акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк". Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів банку від 20.01.2011р. (протокол №1) кредитна установа змінила своє найменування з публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк"на публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", котре на даний час виступає повним правонаступником прав та обовязків публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк".

Пунктами 2.1, 2.3, 3.1 договору купівлі-продажу від 04.06.2007р. було визначено, що продавець зобовязується виконати умови договору (місце, строк і дату передачі, обовязки сторін по доставці та ін.) згідно з додатком №1, який є невідємною частиною даного договору, момент переходу від продавця до покупця права власності на товар підтверджується актом прийому-передачі, а витрат, повязаних з ним, і ризиків випадкової загибелі чи пошкодження товару, визначаються додатком і згідно базисних умов поставки. Покупець зобовязується оплатити товар на наступних умовах: розрахунок проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, датою оплати рахується дата зарахування коштів на такий рахунок.

Додатками №1 від 04.06.2007р. та Актом прийому-передачі лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" від 04.06.2007р. (том 1 а.с. 17-18) підтверджується, що у звязку з укладенням між товариством "САМС" та АТ "Індекс-Банк" договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. та з метою фактичної передачі-приймання відчужуваного рухомого майна було створено комісію у складі уповноважених представників АТ "Індекс-Банк" Капітанюка В.М., Залевського П.М., Антоняка О.Й., а також представника ТзОВ "САМС" Нестеренка С.І. Зазначена комісія своїми підписами та відтисками печаток господарюючих субєктів посвідчила те, що згідно з умовами договору купівлі-продажу №08/07 товариство "САМС" передало, а АТ "Індекс-Банк" прийняло лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" у погодженій комплектації за ціною 778800 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між товариством з обмеженою відповідальністю "САМС" та акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" носять договірний характер, укладений між останніми договір купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. з додатками на час розгляду справи в суді предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний чи змінений не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується те, що передане на виконання укладеного між ТзОВ "САМС" (продавець) та АТ "Індустріально-експортний банк" (покупець) договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. згідно Акту приймання-передачі від 04.06.2007р. та на підставі видаткової накладної №ЛНА-000002 від 05.06.2007р. (том 1 а.с. 99) рухоме майно лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778800 грн. у встановленому порядку була передана продавцем, отримана та оплачена покупцем, про що свідчить підписаний між договірними сторонами акт приймання-передачі від 04.06.2007р., розпорядження бухгалтерії філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-Банк" від 05.06.2007р. щодо здійснення оплати в розмірі 778800 грн. на поточний рахунок ТзОВ "САМС" (№п/р 26008000321001, відкритий в філії "Волинська дирекція АТ "Індекс-Банк") за поставлене макаронне обладнання згідно договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. (том 1 а.с. 96), а також меморіальний ордер №263274 від 05.06.2007р. на суму 778800 грн. (том 1 а.с. 103).

При цьому судом також зясовано, що 05.06.2007р. відповідно до меморіального ордеру №1 (том 1 а.с. 100-101) кредитною установою було оприбутковано ПДВ в сумі 129800 грн. за поставлене макаронне обладнання для передачі в фінансовий лізинг згідно накладної №ЛНА-000002 від 05.06.2007р. і податкової накладної №141 від 05.06.2007р. (том 2 а.с. 19), меморіальним ордером №6 від 05.06.2007р. (том 1 а.с. 102) проведене відображення податкового зобовязання по передачі макаронної лінії в фінансовий лізинг згідно податкової накладної №141 від 05.06.2007р.

Підтвердженням факту банківських проводок та податкової звітності по договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. виступають також реєстр отриманих та виданих податкових накладних, який розпочато АТ "Індекс-Банк" 01.06.2007р. та закінчено 30.06.2007р. та долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, відображених у цьому реєстрі: №331/14 від 09.08.2010р., №332/14 від 09.08.2010р., №293/17 від 04.06.2007р., котрі, в свою чергу, достатнім чином аргументують виконання податкових зобовязань платниками податку: Волинською дирекцією АТ "Індекс-Банк", ПП "Рекатек", ПП "Граніт буд-сервіс" (том 2 а.с. 16-22).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №280 від 17.06.2004р. "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України" Клас 9. Позабалансові рахунки, 99 Контррозрахунки та позабалансова позиція банку.

В даному випадку для підтвердження того факту, що лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" перебувала на позабалансовому рахунку АТ "Індекс-Банк" до матеріалів справи банком-відповідачем було долучено меморіальний ордер №1 від 05.04.2007р. з котрого вбачається те, що на позабалансовий рахунок №89953000337002 приймається майно, отримане за договором купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. та закріплюється за ПП "Рекатек".

Відповідно до п. 2.1 Розділу ІІ Необоротні активи Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України №480 від 20.12.2005р., "придбання основних засобів і нематеріальних активів за національну валюту відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) передоплата:

Дебет рахунку

3510;

Кредит рахунків

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

б) капітальні інвестиції за невведеними в експлуатацію основними засобами та нематеріальними активами:

дебет рахунків

4310, 4430, 4431;

Кредит рахунку

3510;

в) визнання основних засобів і нематеріальних активів у балансі банку:

Дебет рахунків

4300, 4400, 4500;

Кредит рахунків

3510, 4310, 4430, 4431."

На визначені положення нормативного акту було здійснено посилання позивача при предявленні відповідного позову в обґрунтування відсутності відображення у бухгалтерському обліку АТ "Індекс-Банк" відповідних банківських проводок по договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р.

Одночасно з цим судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що в меморіальному ордері №263274 від 05.06.2007р. на оплату АТ "Індекс-Банк" товариству "САМС" 778800 грн. вартості придбаного згідно угоди від 04.06.2007р. обладнання, відображається саме дебет рахунку 3510, кредит 2600, як це передбачено зазначеною вище Інструкцією НБУ. Визнання основних засобів на балансі АТ "Індекс-Банк" підтверджується меморіальним ордером №264797 від 05.06.2007р. за дебетом рахунку 4430, кредитом 3510.

Облікування придбаного АТ "Індекс-Банк" майна на балансі кредитної установи після укладення договору купівлі-продажу №08/07 підтверджується меморіальним ордером №264797 від 05.06.2007р.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З огляду на викладене суд вважає, що підписаний між товариством "САМС" і АТ "Індекс-Банк" договір купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. є укладеним між цими сторонами з моменту підписання угоди, передання відповідного майна по акту приймання-передачі та проведення розрахунків по оплаті майна.

З матеріалів справи також вбачається те, що фактично договір купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. між ТзОВ "САМС" та АТ "Індекс-Банк" укладався на виконання заявки на придбання лізингового майна, здійсненої на адресу АТ "Індекс-Банк" лізингоодержувачем приватним підприємством "Рекатек" 23.04.2007р. (том 1 а.с. 105).

Зазначеною заявкою ПП "Рекатек" заявляло перед АТ "Індекс-Банк" клопотання відносно придбання останнім у товариства "САМС" лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" орієнтовною вартістю до 800000 грн. із пятирічним терміном зносу з бажаним терміном поставки обладнання у фінансовий лізинг до 30.04.2007р.

Одночасно з цим ПП "Рекатек" було здійснено заявку від 23.04.2007р. (том 1 а.с. 106-108) на отримання від АТ "Індекс-Банк" послуг фінансового лізингу.

Після придбання АТ "Індекс-Банк" у ТзОВ "САМС" згідно договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" між зазначеною банківською установою в особі філії "Волинська дирекція" АТ "Індустріально-експортний банк" та приватним підприємством "Рекатек" було укладено договір фінансового лізингу №08/07-л від 04.06.2007р. (том 1 а.с. 109-112) у відповідності до котрого банком (лізингодавцем) було передано ПП "Рекатек" (лізингоодержувачу) у платне користування на строк до 01.06.2010р. на умовах фінансового лізингу придбане у ТзОВ "САМС" згідно договору №08/07 від 04.06.2007р. майно лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300".

Згідно умов цієї угоди підприємство "Рекатек" зобовязувалось прийняти майно у лізинг, використовувати останнє за його цільовим призначенням, а також сплачувати відповідні лізингові платежі (згідно додатку №2 до договору фінансового лізингу №08/07-л від 04.06.2007р. том 1 а.с. 113).

Доказами виконання сторонами за договором фінансового лізингу зобовязань в частині передачі від лізингодавця до лізингоодержувача лізингового майна виступає підписаний між останніми Акт №08/07-лд прийому-передачі лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" за договором фінансового лізингу №08/07-л від 04.06.2007р. (том 1 а.с. 116-117).

Облікування рухомого майна лінії по виробництву макаронних виробів на балансі підтверджується меморіальним ордером №1 від 05.06.2007р.

Одночасно з укладенням між АТ "Індекс-Банк" та ПП "Рекатек" договору фінансового лізингу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у звязку з цим було внесено відповідний запис про обтяження лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" (Витяг із реєстру від 08.06.2007р. №12904202 том 1 а.с. 115).

Слід зазначити, що внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було здійснено АТ "Індекс-Банк" 08 червня 2007 року, тобто задовго до внесення ПАТ "Мегабанк" реєстраційних записів щодо предмету застави за договором застави №109/2007-з від 09.07.2007р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Враховуючи викладене суд вважає, що здійснюючи внесення відповідних записів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна ПАТ "Мегабанк" не було в повному обємі наявність зареєстрованих до цього часу заборон на рухоме майно, а саме на лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300".

Відповідними доказами виконання приватним підприємством "Рекатек" зобовязань, взятих перед АТ "Індекс-Банк" за договором фінансового лізингу, в частині здійснення авансових та початкових поточних лізингових платежів виступають долучені до матеріалів справи платіжні доручення №3 від 05.06.2007р. на суму авансового платежу 233640 грн., а також банківські виписки про рух коштів на рахунку (том 1 а.с. 118, 120-126).

В порядку, встановленому чинним законодавством, з авансового лізингового платежу 233640 грн., здійсненого ПП "Рекатек" згідно платіжного доручення №3 від 05.06.2007р., платником податків було проведено сплату податку на додану вартість в розмірі 38940 грн. (меморіальний ордер №5 від 05.06.2007р. том 1 а.с. 119).

Судом також встановлено та прийнято до уваги те, що взяті на себе приватним підприємством "Рекатек" згідно договору фінансового лізингу зобовязання в частині здійснення належних лізингових платежів в подальшому не виконувались належним чином у звязку з чим в порядку, встановленому Законом України "Про фінансовий лізинг", приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5. 27.01.2010р. було вчинено відповідний виконавчий напис за Р№211 (том 1 а.с. 127) про примусове повернення від приватного підприємства "Рекатек" до публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" переданого у лізинг майна лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778800 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу №08/07-л від 04.06.2007р. При цьому було визначено і загальну суму заборгованих підприємством "Рекатек" лізингових платежів: 639210,73 грн., що включала в себе суму строкового боргу по компенсації вартості предмету лізингу 111550,44 грн., суму простроченого боргу по компенсації вартості предмету лізингу 334650,96 грн., суму несплачених відсотків 107850,73 грн., суму несплаченої комісії 9932,06 грн., суму пені 75226,54 грн.

26.07.2010р. головним державним виконавцем Рожищенського районного управління юстиції Михальчуком В.В. було складено акт про встановлення факту передачі від директора ПП "Рекатек" Нестеренка С.І. до представника ПАТ "Індекс-Банк" Янюка І.В. лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" (том 1 а.с. 128), а також у звязку з цим винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.07.2010р. з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №211 від 28.01.2010р. (том 1 а.с. 129).

26 липня 2010 року між публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" та приватним підприємством "Граніт буд-сервіс", м. Рожище було укладено договір відповідального зберігання (том 1 а.с. 130-131) у відповідності до котрого банком було передано, а зазначеним підприємством прийнято на відповідальне зберігання протягом строку дії договору наступне рухоме майно: лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", млин Р6-АВМ-15 та трансформаторну підстанцію типу Р-КТПГСМ-400/10 У1КК9. Передача від банку до підприємства "Граніт буд-сервіс" переліченого майна, а також одержання останнього на зберігання підтверджується Актом приймання-передачі майна від 26.07.2010р. (том 1 а.с. 132).

Разом з тим 05 серпня 2010 року між публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" та приватним підприємством "Граніт буд-сервіс" було укладено договір купівлі-продажу з додатком №1 Специфікація (том 1 а.с. 133-135) у відповідності до котрого банком було передано у власність (відчужено) підприємству "Граніт буд-сервіс" рухоме майно: лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", млин Р6-АВМ-15 та трансформаторну підстанцію типу Р-КТПГСМ-400/10 У1КК9. Передача від продавця до покупця визначеного майна підтверджена підписаним між цими сторонами Актом приймання-передачі від 05.08.2010р. (том 1 а.с. 136).

Проведення розрахунків за придбане згідно цього договору майно підтверджена податковою накладною №331/14 від 09.08.2010р. (том 1 а.с. 137).

При цьому судом було також зясовано та взято до уваги те, що 09 серпня 2010 року директор ПП "Граніт буд-сервіс" Богдан А.В. звернувся до директора ТзОВ "САМС" Нестеренка С.І. із клопотанням (том 2 а.с. 24) щодо надання підприємству дозволу на тимчасове зберігання на території товариства придбаного у ПАТ "Індустріально-експортний банк" обладнання, а саме лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", млина Р6-АВМ-15 та трансформаторної підстанції типу Р-КТПГСМ-400/10 У1КК9, відповідний дозвіл на таке тимчасове зберігання було надано товариством "САМС" про що свідчить підпис директора товариства Нестеренка С.І. на зазначеному клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Статтею 204 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину відповідно до якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В пункті 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 ЦК України закріплено принцип свободи договору який передбачає, право субєкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але котрі відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Слід звернути увагу також і на те, що відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п. 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (із наступними змінами та доповненнями) зазначено, що угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. При цьому вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Пунктом 24 зазначеної Постанови встановлено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. При цьому судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний .

У листі Верховного Суду України від 24.11.2008р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" з поміж іншого вказано, що у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним.

Необхідно враховувати, що саме по собі невиконання сторонами правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача .

Беручи до уваги те, що зміст оспорюваного позивачем договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. не суперечить приписам наведених вище законодавчих актів, а сторонами договору, як це встановлено господарським судом, вчинялись дії, спрямовані на виконання зобовязань за цією угодою, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, суд приходить до висновку, що з підстав наведених у позові (фіктивність правочину) договір від 04.06.2007р. №08/07 не може бути визнаний недійсним.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

В даному випадку із аналізу наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог документів не вбачається доведеності того, що сторони по оспорюваному договору мали умисел не вчиняти дії по його виконанню, навпаки судом при розгляді справи встановлено факти, які підтверджують виконання взятих на себе зобовязань за вказаним договором обома сторонами цього договору, а тому відсутні підстави для визнання договору від 04.06.2007р. №08/07 недійсним в звязку з його фіктивністю.

Інші доводи позивача, наведені у його письмових та усних поясненнях оцінюються судом критично, оскільки не є переконливими та не свідчать про фіктивність оспорюваного правочину.

Відмовляючи в позові суд наголошує на тому, що позивач не позбавлений права звернутись з позовом до суду із аналогічним предметом позовних вимог вказавши іншу підставу заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі при відмові в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 6, 11, 203, 204, 234, 509, 525-527, 530, 599, 627, 629, 640, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

13.12.11