Рішення № 19872133, 02.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2038/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експо”, м. Одеса

до приватного підприємства “Фірма “Гамбіт”, м. Ківерці

про стягнення 1187011,40 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 010711-1юр від 01.07.2011р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1187011,40 грн. суми попередньої оплати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, через канцелярію суду 30.11.2011р. подав відгук на позовну заяву від 08.11.2011р., в якому підтверджує заборгованість перед позивачем в сумі 1187011,40 грн., що виникла на підставі договору купівлі - продажу цукру № 13-10 від 11.06.2010р. та визнає позовні вимоги в повному обсязі. Неможливість повернення попередньої оплати пояснив тяжким фінансовим становищем відповідача.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.11.2011р., подав письмові пояснення по справі, враховуючи думку представника позивача, який не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника відповідача, господарським судом на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

11.06.2010р. між ТзОВ “Партнер-Експо” як покупцем та ПП "Фірма "Гамбіт" як продавцем було укладено договір купівлі-продажу цукру №13-10, згідно якого продавець мав поставити та продати у власність покупця білий цукор, вироблений з цукрових буряків вищого ґатунку, відповідно до ДСТУ 4623-2006, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору, найменування та кількість товару, що підлягає продажу, а також ціна визначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що продавець зобовязаний передати покупцеві оплачений товар протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання передоплати.

Згідно п.6.1 договору покупець проводить оплату після проведення перевірки наявності товару у вигляді оплати за оглянуту партію.

Пунктом 7.1 договору продавець зобов'язується, зокрема, відпустити товар покупцю або уповноваженій ним особі, з належно оформленими дорученнями та довіреністю у кількості, згідно умов цього договору.

На виконання п. 4.3. договору № 13-10 від 11.06.2010р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 8439408 грн. попередньої оплати, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень, (оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні), банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача.

Відповідач поставив позивачу товар цукор білий на загальну суму 7252396,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-012 від 17.06.2010 року, № РН-042 від 05.07.2010 року, № РН-027 від 08.07.2010 року, № РН-029 від 09.07.2010 року, № РН-033 від 13.07.2010 року, № РН-036 від 14.07.2010 року, № РН-043 від 16.07.2010 року, № РН-046 від 20.07.2010 року, № РН-047 від 21.07.2010 року, № РН-050 від 21.07.2010 року, № РН-052 від 22.07.2010 року, № РН-058 від 23.07.2010 року, № РН-061 від 27.07.2010 року, № РН-070 від 30.07.2010 року, № РН-073 від 03.08.2010 року, № РН-078 від 04.08.2010 року, № РН-080 від 05.08.2010 року, № РН-083 від 05.08.2010 року, № РН-084 від 06.08.2010 року, № РН-087 від 10.08.2010 року, № РН-091 від 11.08.2010 року, № РН-099 від 18.08.2010 року, № РН-100 від 19.08.2010 року, № РН-102 від 20.08.2010 року, № РН-108 від 01.09.2010 року, № РН-112 від 08.09.2010 року, № РН-115 від 09.09.2010 року, № РН-117 від 09.09.2010 року, № РН-119 від 14.09.2010 року, № РН-120 від 14.09.2010 року, № РН-122 від 15.09.2010 року, № РН-134 від 14.09.2010 року, № РН-145 від 28.10.2010 року, № РН-155 від 18.11.2010 року, № РН-160 від 24.11.2010 року, № РН-161 від 25.11.2010 року, № РН-171 від 09.12.2010 року, № РН-174 від 15.12.2010 року, № РН-178 від 22.12.2010 року.

Видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств, в судовому засіданні було оглянуто оригінали цих видаткових накладних.

Таким чином, позивачу було недопоставлено товару на суму 1187011,40 грн.

31.12. 2010р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким борг ПП "Фірма "Гамбіт" перед ТзОВ “Партнер-Експо” станом на 31.12.2010р. складала 1187011,40 грн.

09.06.2011р. позивач надіслав відповідачу лист № 09/06 від 09.06.2011р., в якому просив повернути 1187011,40 грн. Факт надіслання листа № 09/06 від 09.06.2011р. відповідачу підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком від 14.06.2011р. Проте відповідач вимоги позивача не виконав, 1187011,40 грн. не повернув, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 1187011,40 грн. Доказів повернення коштів або доказів передачі товару на цю суму відповідач суду не подав.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма кореспондується з приписами ст. 670 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, у відповідності із ч. 2 ст. 693 ЦК України, здійснивши передоплату за поставку цукру в розмірі 8439408 грн., та оплативши товар частково на суму 7252396,60 грн., позивач має право вимагати повернення сплачених за товар коштів в розмірі 1187011,40 грн.

Як передбачено п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Враховуючи те, що позивач кошти в рахунок поставки цукру перерахував, а відповідач повністю не передав товару, і не повернув кошти, позовна вимога про стягнення з відповідача 1187011,40 грн., що складають суму попередньої оплати, обґрунтована і підлягає до задоволення, оскільки коштами на даний час відповідач користується безпідставно.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 549, ст. 599, 612, 655, 670, 692, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Фірма "Гамбіт" ( вул. Грушевського, 18а м. Ківерці Ківерцівського району Волинської області код ЄДРПОУ 35437356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експо” (м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2, код 35565359, р/з 26006311481401 в Акціонерному банку «Південний», МФО 328209) 1187011 грн. 40 коп. суми попередньої оплати, 11 870 грн. 12 коп. витрат, повязаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

02.12.11