Рішення № 19872037, 01.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2328/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "Західагроінвест"

про спонукання до виконання мирової угоди від 25.02.2009р.

Суддя Демяк В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (дов. від 27.12.2010р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс" звернувся до господарського суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "Західагроінвест" у якому просить спонукати відповідача до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення з нього: 4006 грн. 07 коп. боргу.

Представник позивача в призначеному судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, письмових пояснень по суті заявленого позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час проведення розгляду справи. Дана обставина стверджується підписом, датованим 10.11.2011р., уповноваженої особи відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а саме ухвали про порушення провадження у справі від 04.11.2011р. та призначення її до розгляду на 29.11.2011р. о 12:00 год.

Згідно приписів ст.75 ГПК України та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

25 лютого 2009 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі № 1/41-38 було затверджено мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "Західагроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс"; на підставі ч. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі припинено.

Відповідно до умов зазначеної мирової угоди відповідач зобовязався сплатити кошти в сумі: 3632 грн. 15 коп. основного боргу, 131 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 22 грн. 02 коп. процентів річних та 102 грн. - витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. - витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 4006 грн. 07 коп. шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок позивача № 26006010001165 у філії "УніКредит Банк" ТзОВ у м. Києві, МФО 300744. Черговість платежів була встановлена наступна: 1-й в сумі 1000 грн. - до 25 березня 2009 року; 2-й в сумі 1000 грн. до 25 квітня 2009 року; 3-й в сумі 1000 грн. - до 25 травня 2009 року; 4-й в сумі 1006 грн. 07 коп. - до 25 червня 2009 року.

Проте відповідач взяте на себе зобовязання по оплаті не виконав.

Мирова угода є цивільно-правовою угодою, оскільки вона породжує права та обовязки.

Згідно частині 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити кошти тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження», передбачає, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

З огляду на те, що ухвала господарського суду Волинської області від 25.02.2009р. у справі №1/41-38, якою затверджена мирова угода сторін, не передбачає строку предявлення її до виконання; не містить дати набрання нею законної сили та вказівки щодо заходів примусового виконання; що суперечить вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а, отже, не може бути виконавчим документом.

Відповідно до п. 3.9.6. Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у випадку, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, визначених як обовязкових для виконавчого документу, то така ухвала не має вказаного статусу, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягає задоволення, оскільки засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "Західагроінвест" (43016, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10, ЗКПО 30006504) до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс" (45601, Волинська обл. Луцький р-н, с. Липини, вул. Липинська, 2, ЄДРПОУ 21737822) 4006 грн. 07 коп., з них: 3632 грн. 15 коп. основного боргу, 131 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 22 грн. 02 коп. процентів річних та 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "Західагроінвест" (43016, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10, ЗКПО 30006504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс" (45601, Волинська обл. Луцький р-н, с. Липини, вул. Липинська, 2, ЄДРПОУ 21737822) 85 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення

складено та підписано

01.12.11