Рішення № 19871782, 25.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2201/11 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м. Луцьк

до підприємця ОСОБА_1, с.Муравище, Ківерцівського району

про стягнення 4027,15 грн., розірвання договору оренди майна №501 від 30.10.2009р., звільнення приміщення

Суддя Якушева І. О.,

при секретарі Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 13 від 25.06.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача 4294,23 грн., з них: 4174,07 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення за період червень 2011р. вересень 2011р. на підставі договору оренди нежитлових приміщень № 501 від 30.10.2009р., 120,16 грн. пені, розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 501 від 30.10.2009р., зобовязати орендаря за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 30.10.2009р. № 501 - підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути орендоване майно балансоутримувачу - ДТГО «Львівська залізниця»відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»по акту прийому-передачі.

21.11.2011р. позивач через канцелярію суду подав заяву №10.06-1998 від 21.11.2011р. про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3860,81 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення за період червень 2011р. жовтень 2011р., 166,34 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки; розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 501 від 30.10.2009р., зобовязати відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення та повернути його балансоутримувачу.

В судовому засіданні представник позивача заяву про збільшення позовних вимог підтримав.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково: в частині стягнення 2860,81 грн. заборгованості, в решті позову не визнає. Пояснює, що 21.11.2011р. в рахунок оплати заборгованості за оренду приміщення ним було перераховано позивачу 1000 грн., які позивачем не враховані при подачі заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд

в с т а н о в и в :

30.10.2009 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області як орендодавцем і підприємцем ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 501 (надалі договір), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частину тротуару площею 55 кв.м. та нежитлові приміщення будівлі вокзалу площею 122,6 кв.м. станції «Ківерці»ДТГО «Львівська залізниця», що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Вокзальна, 1 та обліковується на балансі ДТГО «Львівська залізниця»відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень».

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить 1800 грн. за базовий місяць оренди (серпень 2009 року) без врахування ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2009 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди (серпень 2009 року) на індекси інфляції за вересень, жовтень, листопад 2009 року.

Згідно з п. 3.3. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Як визначено п.3.6. договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно в термін не пізніше 10-го числа, наступного за звітним і спрямовується: 70 % від суми орендної плати до Державного бюджету, 30 % від суми орендної плати на рахунок балансоутримувача.

Згідно з розрахунком позивача відповідач за період червень 2011 року жовтень 2011 року мав оплатити 7460,81 грн. вартості оренди приміщення

В процесі судового розгляду зясовано, що зобовязання з оплати відповідач виконав частково, перерахувавши позивачу в цей період всього 4600 грн., що підтверджується переліком платіжних доручень по ідентифікаційних договорах оренди з файлу виписок Держказначейства №№1525 від 01.11.2011р., №1530 від 08.11.2011р., згідно з яким платіжними дорученнями від 08.08.2011р., 19.09.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р., 07.11.2011р. відповідач перерахував 3600 грн..

Також відповідачем 21.11.2011р. перераховано позивачу 1000 грн. На підтвердження цього відповідач в судовому засіданні подала фіскальний чек про оплату 1000 грн.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на час розгляду спору становить 2860,81 грн., визнається ним.

Сума коштів в розмірі 1000 грн., перерахована відповідачем 21.11.2011р., не врахована позивачем при оформленні заяви №10.06-1998 від 21.11.2011р. про збільшення позовних вимог, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1000 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3. ст. 18, ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендна плата за користування обєктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Оскільки в порушення наведених вимог законодавства та умов договору відповідач не виконав належним чином взятих на себе за договором оренди зобовязань, не оплатив у повному обсязі за оренду приміщення позовна вимога про стягнення з нього 2860,81 грн. залишку заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Держбюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що відповідач не виконав зобовязання по перерахуванню орендних платежів у строки, визначені договором, з нього відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, п. 3.7. договору слід стягнути 166,34 грн. пені за період з 11.07.2011р. по 23.11.2011р.

За умовами ч.1 ст.759 ЦК України за договором оренди наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 ст. 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Разом з тим, ч.ч. 1, 3 ст. 291 ГК України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.

Згідно із ст. 783 ЦК України наймодавець вправі вимагати розірвання договору найму, якщо: - наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; - наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; - наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; - наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо такий на нього був покладений.

Невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів, на яке посилається позивач як на підставу розірвання договору оренди, не може тлумачитися, як користування річчю всупереч договору або призначенню речі, а тому і не може бути підставою його розірвання в судовому порядку.

За таких обставин правові підстави для задоволення позову в частині розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 501 від 30.10.2009р., зобовязання відповідача звільнити та повернути орендоване майно балансоутримувачу - ДТГО «Львівська залізниця»відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»відсутні.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір до розгляду судом доведено з його вини.

Керуючись ст.ст. 526 599, 610, 611, 612, 629, 651, 759, 783 Цивільного кодексу України, ст.193, 291 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 18, ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області (43027, м. Луцьк. Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 13347870, на р/р 31117094700128 в Головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області, одержувач коштів Ківерцівськй район, ідентифікаційний код 21740362, МФО 803014, код платежу 22080300) 2860 грн. 81 коп. заборгованості за оренду нежитлового приміщення, 166 грн. 34 коп. пені.

3. В позові про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 501 від 30.10.2009р., зобовязання відповідача звільнити та повернути орендоване майно балансоутримувачу - ДТГО «Львівська залізниця»відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. заборгованості припинити.

5. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний НОМЕР_1) 338 грн. судових витрат в доход Державного бюджету України

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

25.11.11