Рішення № 19871699, 23.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2313/11 за позовом Рожищенської районної спілки споживчих товариств, м. Рожище до відповідача: підприємця ОСОБА_1, м. Рожище

про стягнення 3898,03грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Дендера В.М. - голова правління райспоживспілки

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - Рожищенська районна спілка споживчих товариств, м. Рожище звернувся в господарський суд з позовною заявою до підприємця ОСОБА_1, м. Рожище, в якій просить стягнути. 3898,03 грн, в т.ч. 2379,44грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 90,93грн. неустойки, 1427,66грн. - штрафу згідно договору оренди торговельного місця №119 від 24.12.2010 року.

Відповідач, письмових пояснень не подав, суми позову не оспорив.

Ухвалу суду від 01.11.2011р., направлену підприємцю ОСОБА_1 за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1) відповідач отримав, про що свідчить повідомлення пошти вх.№ 01-29/15134, з підписом адресат (є в матеріалах справи).

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не направив повноважного представника в судове засідання, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

24 грудня 2010 року між позивачем - Рожищенською районною спілкою споживчих товариств та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №119 оренди торговельного місця №119 по АДРЕСА_2. (далі - договір).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору №119 від 24.12.2010 року.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

Згідно п. п. 1.1 3.1, 3.2, 6.3 договорів позивач зобовязувався надати відповідачу у тимчасове платне користування торговельне місце площею 12,14 кв. м. для розміщення обєкту торгівлі (малої архітектурної форми) за №119 по АДРЕСА_2, а відповідач - вносити орендну плату, що складає 339,92грн. на місяць згідно договору №119 від 24.12.2010р. - щомісячно в касу позивача або на поточний рахунок райспоживспілки не пізніше 10-го числа поточного місяця. У випадку несплати орендної плати до закінчення розрахункового місяця, з 1 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, відповідачу нараховується штраф в розмірі 20% від суми боргу, а з першого числа другого місяця, який слідує за розрахунковим місяцем, - штраф у розмірі 50% від суми боргу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань.

Пунктами 2.1 зазначених договорів сторонами визначено, що вступ орендаря у користування орендованими торговельними місцями настає одночасно з підписанням сторонами даного договору.

Так, хоча в договорі і зазначено, що він укладений з протоколом розбіжностей, однак, як зазначає позивач у позовній заяві №451 від 28.10.11р., примірник такого протоколу відповідачем не було надіслано, як це передбачає ст.181 ГПК України. Натомість 06.01.2011р. на адресу позивача було направлено колективне заперечення від імені підприємців, що орендують торговельні місця на ринку, який перебуває у віданні позивача. З даного заперечення вбачається, що підприємці пропонують виключити пункт 4.1.8 Договору, як такий, що ставить орендодавця у привілейоване положення. В той же час, розмір орендної плати, який згідно договору становить 28 грн. за метр квадратний не заперечується. Вказані обставини встановлені рядом судових рішень.

Позивач на виконання умов договору №119 від 24.12.11р. передав в тимчасове користування відповідачу торгове місце, проте в порушення взятих на себе зобовязань, Відповідач ухиляється від сплати орендної плати. Таким чином, станом на 01.10.11р. і на дату звернення з позовом в суд, основна сума заборгованості становить 2 379,44грн., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.6.2. договору за порушення термінів сплати орендної плати, передбаченої договором, відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожен день прострочення. Таким чином, розмір пені станом на 10.10.11р. дорівнює 90,93грн. (розрахунки є в матеріалах справи).

Також сторони у п.6.3 договору домовились, що у випадку несплати орендної плати до закінчення розрахункового місяця, з 1 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, відповідачу нараховується штраф в розмірі 20% від суми боргу, а з першого числа другого місяця, який слідує за розрахунковим місяцем, - штраф у розмірі 50% від суми боргу.

Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Договір №119 від 24.12.2010 року не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 6.3, не визнавався. Відповідач орендну плату не сплачував своєчасно, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Нараховані позивачем 1427,66грн. штрафу підставні і підлягають до стягнення згідно п. 6.3 договорів.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код не присвоєно, паспорт НОМЕР_1 вид. 09.12.2002р.) на користь Рожищенської районної спілки споживчих товариств, (м. Рожище, вул. Незалежності, 25, код ЄДРПОУ 01744257) 3898,03грн., з них 2379,44грн. заборгованості, 1427,66грн. штрафу, 90,93грн. пені., 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

23.11.11