Рішення № 19871621, 09.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1615/11 за позовом: Сільськогосподарського приватного підприємства “Несвіч”

до відповідача: Луцької міської ради

про визнання права власності

Суддя Шум М.С.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1., представник (дов. від 20.12.2010р.)

від відповідача: ОСОБА_2., гол. спец. юрвідділу (дов. №1.1-26/2816 від 31.05.2011р.)

В судовому засіданні 06.09.2011р. оголошено перерву до 08.09.2011р. до 10 год. 00хв. для подання додаткових доказів по справі.

Суть спору: позивач СгПП “Несвіч” звернулося в господарський суд Волинської області з позовом про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення загальною площею 97,63 м2, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул.. Романюка, 9.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засідання та у поясненні по справі, позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що в позовній заяві не вказано яким чином Луцька міська рада порушила права та охоронювані законом інтереси позивача, при цьому зазначає, що механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів встановлюються Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461. Відповідно до якого прийняття в експлуатацію обєктів здійснюється на підставі акта готовності обєкта до експлуатації шляхом видачі державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифіката. Крім того інспекція проводить відповідну перевірку з метою визначення відповідності обєкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил. Сертифікат відповідності документ, що відповідність закінченого будівництвом обєкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

В даному випадку у позивача відсутній акт готовності обєкта до експлуатації та сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що унеможливлює встановити чи придатний спірний об'єкт нерухомого майна до експлуатації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ:

24 березня 2006 року на підставі рішення Луцької міської ради народних депутатів № 700, сільськогосподарському приватному підприємству “Несвіч” видано державний акт серії ЯГ № 064468 на право власності земельною ділянкою розміром 0,0406 га, що знаходиться в м. Луцьку по вул.. Романюка, 9.

Здійснюючи своє право щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, СгПП “Несвіч” здійснило будівництво нежитлового приміщення загальною площею 97,63 кв.м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Романюка, 9.

Проведені будівельно-монтажні роботи по будівництву обєкта нерухомості нежитлового приміщення виконано у відповідності до вимог чинного законодавства України, будь-яких порушень та недоліків при проведенні комплексу зазначених робіт допущено не було.

07 лютого 2011 року малим підприємством фірмою “ЛОКО” дано висновок про технічний стан приміщення, на вул. Романюка, 9 в м. Луцьку, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, згідно діючих державних будівельних, санітарних і пожежних норм та правил.

Згідно вказаного висновку МПФ “ЛОКО” - технічний стан офісного приміщення на вул. Романюка, 9 в м. Луцьку за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж відповідає нормативним вимогам. Тріщин в несущих конструкціях не виявлено. Технічний стан офісного приміщення за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж відповідає державним будівельним, санітарним і пожежним нормам та правилам: ДБН В.1.1-7-2002 “Пожежна безпека обєктів будівництва”; ДБН В.2.5.-20 2001 “Газопостачання”; СниП 2.09.04-87 “Административные и битовые здания”; ДБН В.2.2-9-2009 “Громадські будинки та споруди”.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В силу ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГП України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, і визнання права.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки у відповідності до положень законодавства, право власності це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження власником належним йому на праві власності майном. Кожен в Україні має право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном особисто або спільно з іншими. Власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Захищаючи право субєкта господарювання СгПП “Несвіч” відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернувся до суду з позовною заявою сааме про визнання за останнім права власності на об'єкт нерухомості і господарський суд Волинської області, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку про під ставність заявлених позивачем позовних вимог та необхідність задоволення останніх.

Керуючись ст. 20 Господарського кодексу України , ст.ст. 16, 316, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за сільськогосподарським приватним підприємством “Несвіч” (Волинська обл., Луцький р-н., с. Несвіч, код ЄДРПОУ 03737327) право власності на обєкт нерухомого майна офісне приміщення загальною площею 97,63 кв.м, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Романюка, 9.

3. Судові витрати залишити за позивачем.

Суддя М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 09.09.11