Рішення № 19868918, 06.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2011Справа №5002-12/4871-2011 За позовом приватного підприємства «Кримагротрейдинг» (95047, АР Крим м. Сімферополь, вул. М. Донського, 22/93)

до державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибережна» (96447, АР Крим Чорноморський район, с. Медведево, вул. Нова, 1)

про стягнення 5874,87 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 20.10.2011р.

Від відповідача не зявився

Суть спору: приватне підприємство «Кримагротрейдинг» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибережна» про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу № 01142 від 14.01.2011 р. у сумі 5874,87 грн., а саме: 5743,20 грн. основного боргу, 51,69 грн. інфляційних витрат, 79,98 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № 01142 від 14.01.2011р. позивачем було поставлено на адресу відповідача товар, однак, відповідачем обовязок з оплати його вартості належним чином не виконується.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та залучив до матеріалів справи додаткові документи.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час розгляду справи сповіщений, про причини незявлення суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2011 року між приватним підприємством «Кримагротрейд» (Продавець) та державним підприємством «Агропромислова фірма «Прибережна» (Покупець) укладений договір № 01142 купівлі-продажу, пунктом 1.1. якого передбачено, що Продавець зобовязується передати у власність Покупця товар в кількості, якості, асортименті відповідно виставлених рахунків, накладних, що являються невідємною частиною договору (надалі Договір, а.с. 9).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Покупець зобовязується здійснити оплату за поставлений товар в строку, що обумовлені пунктом 2.2. даного договору.

Сума Договору складає: загальну вартість фактично відвантаженого товару відповідно розхідних накладних, в тому числі ПДВ 20 %. (пункт 2.1. Договору).

Згідно до пункту 2.2. Договору, Покупець зобовязується здійснити оплату відповідно виставленого рахунку протягом двадцяти банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 2.3. Договору оплата товару здійснюється в національної валюті шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями в обємах, погоджених сторонами. Найменування, ціна кількість товару погоджується по кожної поставці окремо та вказуються в товарних накладних, рахунках, що підтверджують поставку товарів, оформлених у письмовому вигляді, підписаними сторонами або уповноваженими особами та що являються невідємними частинами даного Договору.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011р.

На виконання умов Договору, позивачем була здійснена поставка товару (автозапчастин) на адресу відповідача на загальну суму 7312,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками та розхідними накладними (а.с. 11-27).

У свою чергу, відповідачем була здійснена лише часткова оплата поставленого позивачем товару, та відповідно до розрахунків позивача, сума заборгованості за отриманий товар складає 5743,20 грн., про що був складений Акт звірки взаєморозрахунків № 30 станом на 29.08.2011р. (а.с. 28).

У звязку з виниклою заборгованістю, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія з вимогою добровільно, у семиденний строк з моменту отримання претензії, перерахувати залишок боргу у сумі 5743,20 грн. за отриманий товар (а.с. 29).

Однак, викладені вимоги відповідачем виконані не були, у звязку з чим, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт отримання відповідачем поставленого позивачем товару суду доведений, а доказів проведення оплати за поставлений товар відповідачем надано не було, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконано зобовязання щодо своєчасної оплати за отриманий товар, позивачем нарахована сума інфляційних витрат у розмірі 51,69 грн. та 3% річних в сумі 79,98 грн.

Судом досліджено обставини стосовно того, що до боржника застосовано судову процедуру банкрутства розпорядження майном (з 14.02.06 р.), яка неодноразово продовжувалась, в останнє ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 17.06.2011 р. у справі 2-6/2173-2006. Наведена обставина з огляду на зміст Господарського процесуального кодексу України та закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не перешкоджає розглядові позовних вимог, яки ґрунтуються на зобовязанні, що виникло вже під час процедури банкрутства та на яке не поширюється дія мораторію, по суті.

Відповідна правова позиція стосовно, того, що кредитори по поточним платежам вправі стягувати заборгованість в позовному порядку до часу прийняття рішень про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2005 р. у справі № 25/282.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибережна» (96447 АР Крим, Чорноморський район, с. Медведеве, вул. Нова, 1, ідн. код 00413015) на користь приватного підприємства «Кримагротрейд» (95047 АР Крим м. Сімферополь, вул. Марка Донського, 22, к. 93 ідн. код 34511932) суму заборгованості за договором купівлі-продажу № 01142 від 14.01.2011р. в розмірі 5743,20 грн., інфляційні витрати в сумі 51,69 грн., 3% річних в сумі 79,98 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,0 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.11р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.