Ухвала суду № 19868600, 29.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) >

< Список (При необходимости выбрать) >

29.11.2011

Справа №5002-17/4251-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Троянда-Крим»

До відповідача Комунального підприємства «Общепит»

про стягнення суми основного боргу в розмірі 21715,00 грн., пеню в розмірі 1398,39 грн., індекс інфляції 324,75 грн., 3 % річних в розмірі 273,97 грн., разом на суму 23712,05 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 21715,00 грн., пеню в розмірі 1398,39 грн., індекс інфляції 324,75 грн., 3 % річних в розмірі 273,97 грн., разом на суму 23712,05 грн.

Позивач спрямував заяву про припинення провадження по справі у зв’язку з тим, що заборгованість відповідачем погашена в повному обсязі.

Погашення боргу підтверджується копіями платіжних доручень № 970 від 21 жовтня 2011 року, та № 884 від 06 жовтня 2011 року.

Окрім цього, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі розв’язувати питання, якщо зацікавлена сторона не бажає їх розгляду.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д12/12) по аналогічному випадку, а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача і припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняту ухвалу, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цієї ухвали за нововиявленими обставинами.

Позивачем згідно платіжного дорученням № 1369 від 23 вересня 2011 року сплачені судові витрати з державного мита в сумі 237,12 грн., та згідно платіжного доручення № 1370 від 23 вересня 2011 року сплачені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Сплачені позивачем судові витрати підлягають поверненню відповідно до п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Закриття та припинення провадження по справі по своїй суті є тотожними поняттями.

Згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) – виключено.

По справі проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження по справі припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ-Троянда-Крим» (99001, м. Севастополь, пл. Ластовая 3, р/р 2600213702 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ідентифікаційний код: 30825542) із бюджету судові витрати з державного мита в сумі 102,00 грн., сплачених згідно платіжного дорученням № 1369 від 23 вересня 2011 року , та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 1370 від 23 вересня 2011 року.

Ухвалу оформлено і підписано

у повному обсязі:

05.12.2011 року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.