Рішення № 19868421, 22.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2011Справа №5002-23/3962-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідача Виконавчого комітету Завіто-Ленінської сільської ради (вул. Шевченка, буд. 20, с. Завіт-Ленінський, Джанкойський район, АР Крим, 96126; ідентифікаційний код 36927898)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус» (вул. Шевченко, буд. 1, с. Завіт-Ленінський, Джанкойський район, АР Крим, 96126; ідентифікаційний код 32066209)

про визнання недійсним рішення

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_2., адвокат (свідоцтво № 441 від 03.12.2003 р.), представ. за договором доручення від 29.09.2011 р.,

Від відповідача ОСОБА_3., представ. за довір. реєстр. № 159 від 06.04.2011 р.

Від третьої особи Савін В.В., ліквідатор СВК «Парус» згідно ухвали ГС АР Крим від 11.10.2011 р. по справі № 5002-3/4469-2011

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування рішення Виконавчого комітету Завіто-Ленінської сільської ради № 44 про визнання права власності на обєкти нерухомого майна за СВК «Парус», що знаходяться за адресою: вул. Шевченко, буд. 1, с. Завіт-Ленінський, Джанкойський район, АР Крим, 96126.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю спірного рішення виконкому, оскільки жодного договору купівлі-продажу майна, яке є спільною частковою власністю членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус», з кооперативом не укладалося. Отже, на думку позивача, були відсутні правові підстави для прийняття рішення про визнання за третьою особою права власності на дане майно.

Разом з поданням позову Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надане клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони третій особі вчиняти будь які дії щодо реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Шевченко, буд. 1, с. Завіт-Ленінський, Джанкойський район, АР Крим, 96126, а саме: консервний завод, котельна консервного заводу, лабораторія (дописка «від руки» адміністративна будівля), вісова, масло цех, столярська майстерня, склад тарного цеху, склад готової продукції, склад консервного цеху, винцех 1953 р., винцех 1983 р., холодильник 2200 т, загорожа, туалет.

Заявлене клопотання позивача мотивоване тим, що господарським судом АР Крим порушено провадження у справі № 5002-3/4469-2010 про банкрутство СВК «Парус», в процесі вирішення якої спірне майно може бути реалізоване з метою погашення кредиторської заборгованості.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

10.10.2011 р. до канцелярії суду керуючим санацією СВК «Парус» надане клопотання про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування наданого клопотання, представник третьої особи зазначає на те, що позивач не має права звертатися до виконкому з вимогами щодо скасування рішення від 2003р. за № 44, оскільки він не має жодного відношення до спірних обєктів, на які визнано право власності за СВК «Парус». У звязку з чим, на його думку, між сторонами по справі відсутній предмет спору.

03.11. 2011р. представником відповідача наданий відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 03.11.2011 р. було оголошено перерву. Після перерви слухання справи було продовжено 22.11.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також зявився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві.

Ліквідатор Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус» в судове засідання зявився, просив припинити провадження у справі.

В судовому засіданні розглянуто клопотання ФОП ОСОБА_1. про забезпечення позову, в задоволенні якого судом відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін і третьої особи, суд

Встановив :

25.04.2003 р. Виконавчим комітетом Завіто-Ленінської сільської ради було прийнято рішення № 44, яким за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Парус» було оформлено право власності на обєкти, що розташовані у АДРЕСА_2, а саме: консервний завод, котельню консервного заводу, лабораторію, вісову, маслоцех, столярську майстерню, склад тарного цеху, склад готової продукції, склад консервного цеху, винцех 1953р., винцех 1983р., холодильник 2200т, загорожу, туалет. Також вказаним рішенням доручено Джанкойському БТІ видати свідоцтво про право власності на вищевказані обєкти голові СВК «Парус» Короткій Олені Олексіївні.

28.05.2005 р. Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Парус» було видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно.

Позивач просить визнати недійним вищевказане рішення виконкому у звязку з не укладенням договорів купівлі-продажу майна, яке є спільною частковою власністю членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Парус».

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та усіма співвласниками майна, яке знаходилося у спільній частковій власності членів СВК «Парус», були укладені договори переуступки права вимоги, відповідно до яких до позивача перейшло право стягнення заборгованості у СВК «Парус» згідно договорів купівлі-продажу майна.

26.12.2002 р. відбулися розподільчі збори із розподілення майна пайового фонду Пайового колективного сільськогосподарського підприємства «Завіт Леніна» для, зокрема, ініціативної групи СПК «Русь» на суму 2199769 пайових гривень. Протоколом від 26.12.2002 р. було зафіксовано, що на даних зборах Коротка О.О. представляла інтереси 334 власників майнових паїв, які повинні були не пізніше 01.02.2003 р. отримати за актами прийому-передачі розподілене ним майно пайового фонду. Також зборами було постановлено незатребуване майно передати правонаступнику СТОВ «Завітне» на відповідальне зберігання.

За актами прийому-передачі майна від 20.01.2003 р. СТОВ «Завітне» передало ВСК «Парус» у якості повернення майнового паю (корпоративних прав у ПКСП «Завіт Леніна») вищезазначене майно Пайового фонду ПКСП «Завіт Леніна».

Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 1.1 укладених договорів переуступки права вимоги було передбачено, що фізичні особи власники майнових паїв Пайового колективного сільськогосподарського підприємства «Завіт Леніна» передають, а позивач придбає право вимоги боргу до СВК «Парус», що витікає з договорів купівлі-продажу на майновий пай, які укладені між фізичними особами та СВК «Парус».

Також згідно розділу 2 укладених договорів фізичні особи узяли на себе зобовязання надати позивачу оригінали договорів купівлі-продажу права власності на майнові паї (що їм належать на праві власності) з моменту підписання цих договорів та протягом 10 днів з моменту підписання договорів направити СВК «Парус» повідомлення про заміну кредитора. Після підписання цих договорів позивач бере на себе обовязки фізичних осіб, а саме право стягнення заборгованості з СВК «Парус» у розмірі сум часток фізичних осіб згідно договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права та інтереси позивача, за захистом яких він звертається до суду, порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, як зазначає сам позивач у позовній заяві, договорів купівлі-продажу майна між СВК «Парус» та фізичними особами власниками майнових паїв немає. СВК «Парус» також не підтвердило факт укладення договорів з володільцями пайового майна, а також не надало Завіто-Ленінській сільраді та власникам паїв копії договорів купівлі-продажу паїв.

Таким чином, позивачем не доведено його права вимоги до СВК «Парус».

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 Розяснень Вищого господарського суду України за № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає порушення прав позивача прийняттям Виконавчим комітетом Завіто-Ленінської сільської ради рішення № 44 про визнання права власності на обєкти нерухомого майна за СВК «Парус», що знаходяться за адресою: вул. Шевченко, буд. 1, с. Завіт-Ленінський, Джанкойський район, АР Крим, 96126.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони третій особі вчиняти будь-які дії щодо реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Шевченко, буд. 1, с. Завіт-Ленінський, Джанкойський район, АР Крим, 96126, суд зазначає, що оскільки суд у позові відмовляє, то й підстав для забезпечення позову також не має.

В судовому засіданні 22.11.2011 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2011 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.