Рішення № 19868359, 29.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011Справа №5002-33/4689-2011 за позовом приватного акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта»

(99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2Г)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим»

(95017, м. Сімферополь, вул. Воровського, 3, кв.9)

про стягнення 66914.60 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 17.05.2011 р. № 20, ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта».

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Архонт-Крим».

Суть спору: приватне акціонерне товариство «Стівідорна компанія «Авліта» звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим», та просить суд стягнути суму штрафу за порушення умов договору підряду на виконання робіт № 93/10 від 19 лютого 2010 року, що виразилося у виконанні робіт за цим договором з недоліками.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на статті 15, 16, 258 та 526 Цивільного кодексу України та статті 216-218, 223, 230-232 Господарського кодексу України.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 71) за адресою, зазначеною в довідці з ЄДРПОУ (а.с. 66-70), будь-яких клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

19 лютого 2010 року між закритим акціонерним товариством «Стівідорна компанія «Авліта» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (підрядник) був укладений договір підряду на виконання робіт № 93/10 (а.с.37-41).

У звязку з приведенням діяльності позивача у відповідність із вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» з 06 травня 2011 року було змінене найменування позивача із закритого акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» на приватне акціонерне товариство «Стівідорна компанія «Авліта», що підтверджується статутом товариства (а.с. 12-30).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору замовник зобовязується передати та сплатити, а підрядник зобовязується на власний ризик виконати та передати замовнику роботу: проектно-вишукувальні роботи з реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу (АПК) ливарного цеху під побутові приміщення ЗАТ «СК «Авліта».

Згідно з пунктом 1.3 підрядник зобовязався виконати роботи у відповідності до завдання на проектування, вихідними даними, чинними стандартами, нормами та правилами та здати їх замовнику у встановлені даним договором строки.

Вартість робіт за договором, відповідно до пункту 3.2 договору, склала 334573.00 грн., у тому числі 55762.00 грн. ПДВ.

Згідно з пунктом 8.1 договору він є укладеним та набуває сили з моменту (дати) його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Діє договір до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним (пункт 8.2).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що сплив строку дії даного договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

За твердженням представника позивача, по закінченню виконання робіт за договором відповідач передав позивачу робочий проект «Реконструкція будівлі адміністративно-побутового корпусу (АПК) ливарного цеху під побутові приміщення ЗАТ «СК «Авліта» по вул. Приморська, 2-в у м. Севастополі».

Вказані обставині підтверджуються актом приймання-передачі виконаних робіт від 15 червня 2010 року, підписаний сторонами у справі (а.с. 75).

Однак, як стверджує позивач, вказаний робочий проект не пройшов державну експертизу, оскільки був виконаний із недоліками.

В обґрунтування зазначених доводів представник позивача посилається на експертний висновок державного підприємства «Кримський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» від 20 квітня 2011 року, яким встановлено, що робочий проект, виконаний товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» згідно з умовами договору підряду від 19 лютого 2010 року, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці, що діють в Україні.

Так, позивач з огляду на умови пункту 7.3 договору, яким передбачено право стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» штрафу у 20% розмірі за виконання роботи з недоліками, -19 вересня 2011 року звернувся до відповідача з претензією про сплату вказаного штрафу в сумі 66914.60 грн. в строк до 30 вересня 2011 року (а.с. 60-61).

У своєму відзиві на претензію, надісланою на адресу позивача 30 вересня 2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» повідомило про незгоду з наявністю у нього обовязку щодо сплати штрафу з огляду на відсутність заперечень у замовника при прийнятті робіт (а.с. 62-64).

Вказані обставині зявилися підставою для звернення приватного акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку порушенням умов договору підряду вони регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України та загальними положеннями розділу І Цивільного кодексу України та нормами Господарського кодексу України, що стосуються виконання господарських зобовязань.

Згідно зі статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Цивільні права та обовязки виникають, зокрема з договорів (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Так, судом було встановлено, що 19 лютого 2010 року між закритим акціонерним товариством «Стівідорна компанія «Авліта» та товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» був укладений договір підряду на виконання робіт № 93/10 (а.с.37-41), предметом якого було виконання проектно-вишукувальних робіт з реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу (АПК) ливарного цеху під побутові приміщення ЗАТ «СК «Авліта».

На виконання умов цього договору, позивачу відповідачем був переданий робочий проект «Реконструкція будівлі адміністративно-побутового корпусу (АПК) ливарного цеху під побутові приміщення ЗАТ «СК «Авліта» по вул. Приморська, 2-в у м. Севастополі», про що сторонами було складено акт приймання-передачі виконаних робіт від 15 червня 2010 року (а.с. 75).

Вказані роботи були оплачені позивачем в сумі 334573.28 грн., що підтверджується матеріалами справи та відсутністю претензій підрядника при передачі робіт (а.с. 75, 45).

Пунктом 5 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11 травня 2011 року, встановлено, що перед затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться їх експертиза.

Згідно з пунктом 6 вищевказаного Порядку, метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва. Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва (пункт 8 Порядку).

Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про: дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва; допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва (пункт 15 Порядку).

Пунктом 6 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 31 жовтня 2007 року, передбачено, що програми і проекти підлягають незалежно від джерел фінансування обовязковій комплексній державній експертизи. Також обовязковій державній експертизі підлягає і робоча документація та кошторисна частина проектної документації.

При цьому, згідно з пунктом 7 вказаного Порядку у процесі комплексної державної експертизи визначається стан додержання в програмах і проектах нормативів з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності і пожежної безпеки, а також виконання архітектурних вимог. Відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи.

Висновок комплексної державної експертизи може бути: позитивній рекомендація до затвердження із зазначенням відповідних техніко-економічних показників; негативний зауваження щодо допрацювання або обґрунтування щодо неможливості реалізації (пункт 13 Порядку).

Згідно з пунктом 9.12 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 20 січня 2004 року № 8, ескізний та робочий проекти до їх затвердження підлягають обовязковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва.

Пунктом 9.19 ДБН проектна документація затверджується за наявності позитивного комплексного висновку державної експертизи згідно з п.9.13 цих Норм.

З матеріалів справи вбачається, що 20 липня 2010 року приватне акціонерне товариство «Стівідорна компанія «Авліта» та державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи» уклали договір про виконання комплексної державної експертизи робочого проекту реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу (АПК) ливарного цеху під побутові приміщення ЗАТ «СК «Авліта» (а.с. 81-84).

27 вересня 2010 року державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи» був наданий негативний експертний висновок № 01-01173-18-10 комплексної державної експертизи на допрацювання робочого проекту реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу (АПК) ливарного цеху під побутові приміщення ЗАТ «СК «Авліта» (а.с. 86-87).

20 квітня 2011 року державним підприємством «Кримський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» був затверджений експертний висновок № 10.35850091.1452-11 на відповідність нормативно правовим актам по охороні праці робочого проекту реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу (АПК) ливарного цеху під побутові приміщення ЗАТ «СК «Авліта» (а.с. 55-59).

Відповідно до вказаного висновку, робочий проект не відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці, що діють в України.

Пунктом 1.3 договору підряду від 19 лютого 2010 року визначено, що підрядник зобовязується виконати роботи відповідно до завдання на проектування, вихідними даними, чинними стандартами, нормами і правилами.

Пунктом 9.5 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» передбачено, що проектувальник несе відповідальність за якість проектних рішень та додержання вимог нормативних документів відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 891 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 7.1 укладеного між сторонами у справі договору у випадку порушення зобовязань, сторона несе відповідальність, визначену даним договором та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 8.3 договору сплив строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місця під час його дії.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частинами 1,2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, в пункті 7.3 договору підряду сторони дійшли згоди про те, що підрядник несе відповідальність, зокрема, у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботи, підрядник платить замовникові штраф у розмірі 20 % від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами).

Виходячи з вартості виконаних робіт за договором підряду в сумі 334573.00 грн. позивачем було розраховано суму 20 % штрафу, яка склала 66914.60 грн..

Пунктами 7.6 та 7.7 договору підряду сторонами визначено, що сторони використовують способи досудового врегулювання спорів, що виникають за договором, а у разі не вирішення спору шляхом переговорів, він підлягає розгляду у господарському суді за місцем розташування відповідача, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з претензією про сплату штрафу (а.с. 60-61), однак, відповідач у своєї відповіді відхилив вимоги про сплату штрафу (а.с. 62-64).

Пунктом 7.1.2 договору встановлено, що сторона відповідає за порушення умов даного договору, якщо не доведе, що порушення відбулося не з її вини.

Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач, який був повідомлений належним чином про розгляд даної справи (а.с. 71), не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в частині прийняття участі у судових засіданнях та подання доказів в обґрунтування своїх заперечень, а отже суд розглянув справу за наявними у неї документами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» в повному обсязі.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 02 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (95017, м. Сімферополь, вул. Воровського, 3, кв.9, п\р 2600452 у філії ПАТ «ПУМБ» у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРПОУ 33530434, ІПН 335304301097) на користь приватного акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2Г,п\р 2600814 у філії ПАТ «ПУМБ» у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРПОУ 30628382, ІПН 306283827036) 66914.60 грн. штрафу, 669.15 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.