Рішення № 19868116, 25.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2011Справа №5002-33/1953-2011 за позовом заступника прокурора м. Сімферополя

(вул. Севастопольська, 11, м. Сімферополь, 95011)

в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради

(вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД»

(вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95000)

про стягнення 1172045.60 грн.

за зустрічним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД»

до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради

про визнання недійсним договору та спонукання до виконання певних дій

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Прокурор: Коноваленко Артем Васильович, посвідчення №11156

Від позивача: ОСОБА_1, завідуючий сектором, довіреність « 24/01-55/2823 від 19.10.2011р., Сімферопольська міська рада.

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 07.04.2011 р. № 239, ТОВ фірма «Консоль ЛТД».

Суть спору: заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», та просить суд стягнути суму заборгованості за договором «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста» від 25 березня 2008 року у сумі 1 172045.60 грн., у тому числі загальну суму заборгованості у розмірі 1 065496.00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10% від суми платежу в сумі 106 549.60 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», умов договору про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста, що виразилося в порушенні відповідачем умов договору «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста» від 25 березня 2008 року в частині взятого на себе згідно з пунктом 2.1.1 договору обовязку щодо внесення коштів до місцевого бюджету м. Сімферополя та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

23 травня 2011 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», надійшов зустрічний позов, в якому він просить визнати недійсним договір «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста», укладений 25 березня 2008 року між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», а також просив застосувати положення статті 216 Цивільного кодексу України щодо наслідків недійсності угоди шляхом зобовязання виконавчий комітет Сімферопольської міської ради повернути товариству з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» квартири, отримані позивачем згідно з вказаним договором на підставі акту «Про виконання договору» від 22 квітня 2008 року по вул. Авіаційна у м. Сімферополі в шостій черзі будівництва блок «В» 2-х квартир: одну трьохкімнатну № 75 на 1 поверсі, загальною площею 67,30 кв.м., житловою площею 39,92 кв.м. та одну двохкімнатну квартиру, загальною площею 54,31 кв.м., житловою площею 28,34 кв.м., всього загальна площа двох квартир складає 121.61 кв.м., а у разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість зазначених квартир за цінами, що діють на момент винесення рішення у даній справі (т.1, а.с. 18-23).

В обґрунтування зустрічних позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» послалося на недійсність укладеного між сторонами у даній справі правочину з огляду на відсутність відповідних повноважень у особи, яка укладала договір від імені виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, у звязку з чим позивач за зустрічним позовом вважає, що було порушено частину 2 статті 203 Цивільного кодексу України, що повинне, на його думку, мати наслідком визнання цієї угоди недійсною із застосуванням реституції в порядку статті 216 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2011 року зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради прийнятий для сумісного розгляду із первісним позовом заступника прокурора м. Сімферополя (т. 1, а.с. 93-94).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2011 року за клопотанням сторін (т.1, а.с. 144) строк розгляду даної справи був продовжений на п'ятнадцять днів, а також провадження у справі було зупинено у звязку з призначенням судової оціночної експертизи (т. 1, а.с. 146-147).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07 листопада 2011 року у звязку з поверненням матеріалів справи до господарського суду АР Крим із висновком експертизи провадження у даній справі було поновлено (т. 1, а.с. 44).

24 листопада 2011 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якій позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним договір від 25 березня 2008 року «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста», укладений між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» та стягнути з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 772 100.00 грн. вартості квартири № 75 та квартири № 105 у житловому будинку № 58 по вул. Лексіна (Авіаційна) у м. Сімферополі, отримані виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради у якості коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста у виконання розділу 2 платежі договору від 25 березня 2008 року «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста», на підставі акту «Про виконання договору» від 22 квітня 2008 року по вул. Авіаційна у м. Сімферополі в шостій черзі будівництва блок «В» 2-х квартир: одну трьохкімнатну № 75 на 1 поверсі, загальною площею 67,30 кв.м., житловою площею 39,92 кв.м. та одну двохкімнатну квартиру, загальною площею 54,31 кв.м., житловою площею 28,34 кв.м., всього загальна площа двох квартир складає 121.61 кв.м., у зв'язку з визнанням недійсним рішенням господарського суду АР Крим від 25 лютого 2010 року у справі № 2-24/6184-2009, яке набрало законної сили, пункту 2.13 договору від 25 березня 2008 року (т.1, а.с. 53-54).

В судовому засіданні, призначеному після перерві на 25 листопада 2011 року, представник позивача за зустрічним позовом підтримав вказану заяву.

Згідно з частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, розяснення сторонам їх прав та обовязків, зясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв.

Відповідно до Рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 4 серпня 2010 року № 4 «Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів» заміна предмету або підстав позову після початку розгляду господарським судом справи по суті тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Як вбачається з пункту 3.7 Розяснень Вищого господарського суд України від 18 вересня 1997 року N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» зміна підстав позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із зустрічним позовом товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» просило визнати недійсним договір від 25 березня 2008 року «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста» та застосувати наслідки визнання угоди недійсною, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, а саме - повернути товариству з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» квартири, отримані виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради згідно з вказаним договором на підставі акту «Про виконання договору» від 22 квітня 2008 року по вул. Авіаційна у м. Сімферополі, а у разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість зазначених квартир за цінами, що діють на момент винесення рішення у даній справі (т.1, а.с. 18-23).

При цьому, слід зауважити, що зміст оспорюваного договору з приводу наявності підстав для визнання його недійсним перевірявся судом в процесі розгляду даної справи згідно зустрічній позовній заяві, поданої товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» 23 травня 2011 року, вже за винятком пункту 2.1.3 договору, який рішенням господарського суду АР Крим від 25 лютого 2010 року у справі № 2-24/6184-2009, яке набрало чинності 20 липня 2010 року, був визнаний недійсним.

Однак, в своєї заяві від 24 листопада 2011 року позивач за зустрічним позовом не тільки збільшив розмір позовних вимог, зазначивши конкретну вартість переданих за договором квартир, яка підлягає стягненню у випадку неможливості повернення квартир в натурі, а ще і змінив підстави раніше заявлених вимог про відшкодування вартості цих квартир посиланнями на цільове призначення коштів, які необхідно стягнути, - «в якості коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста у виконання розділу 2 «платежі» договору від 25 березня 2008 року», та змінив предмет та підстави вимог про відшкодування вартості спірних квартир «у зв'язку з визнанням недійсним рішенням господарського суду АР Крим від 25 лютого 2010 року у справі № 2-24/6184-2009, яке набрало законної сили, пункту 2.13 договору від 25 березня 2008 року».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також вимоги статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» про збільшення позовних вимог від 24 листопада 2011 року в частині стягнення з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 772 100.00 грн. вартості квартири № 75 та квартири № 105 у житловому будинку № 58 по вул. Лексіна (Авіаційна) у м. Сімферополі, отримані виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на підставі акту «Про виконання договору» від 22 квітня 2008 року по вул. Авіаційна у м. Сімферополі в шостій черзі будівництва блок «В» 2-х квартир: одну трьохкімнатну № 75 на 1 поверсі, загальною площею 67,30 кв.м., житловою площею 39,92 кв.м. та одну двохкімнатну квартиру, загальною площею 54,31 кв.м., житловою площею 28,34 кв.м., всього загальна площа двох квартир складає 121.61 кв.м.. В іншій частині заяву залишити без розгляду.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є вимоги заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» про стягнення за договором «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста» від 25 березня 2008 року заборгованості в сумі 1 065496.00 грн. та штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості в сумі 106 549.60 грн.; а також зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання недійсним договору від 25 березня 2008 року «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста», укладеного між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» та стягнення з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 772 100.00 грн. вартості квартири № 75 та квартири № 105 у житловому будинку № 58 по вул. Лексіна (Авіаційна) у м. Сімферополі, отримані виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на підставі акту «Про виконання договору» від 22 квітня 2008 року.

Також, в судовому засіданні 25 листопада 2011 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради заявлене клопотання про виклик експерта для дачі розяснень щодо порядку встановлення вартості спірних квартир № 105, 75 по вул. Лексіна, 58 з метою встановлення необхідності призначення повторної експертизи у справі (т.2, а.с. 56-57).

Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до положень статті 31 Господарського процесуального кодексу України наявність у господарському процесі експерта викликається необхідністю застосування спеціальних знань під час дослідження доказів, однак в даному випадку представник виконавчого комітету Сімферопольської міської ради обґрунтував своє клопотання необхідністю вирішення питання щодо призначення повторної експертизи у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що строк розгляду даної справи, передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням його продовження ухвалою суду від 01 липня 2011 року, спливає 01 грудня 2011 року.

З урахуванням викладених вище підстав у задоволенні клопотання представника виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про виклик експерта до судового засідання було відмовлено.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін та прокурора, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

встановив:

25 березня 2008 року між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (суб'єкт підприємницької діяльності) укладений договір «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста» (т. 1, а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, його предметом є участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста, у розвитку об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури земельної ділянки, яка надана рішенням Сімферопольської міської ради 27 сесії 5 скликання від 27 вересня 2007 року № 378 у короткострокову оренду строком на 5 років, площею 4,9541 га, розташованої по вулиці Авіаційна, для будівництва багатоповерхової житлової забудови з об'єктами обслуговування населення та дитячим садочком на 160 місць.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язався перерахувати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста у сумі 1065 496.00 грн. до місцевого (міського) бюджету. Кошти перераховуються до 01 червня 2008 року 319 648.00 грн.; сума коштів розмірі 745 848 грн. перераховується щомісячно рівними долями до введення обєкта в експлуатацію.

Пунктом 2.1.2 договору суб'єкт підприємницької діяльності зобовязався з моменту державної реєстрації у встановленому законом порядку договору оренди землі, щомісячно, рівними долями до 30 числа, наступного за звітним місяця, вносити орендну плату із розрахунку: за земельну ділянку, площею 3,6159 га 6.17 грн. за 1 кв.м. площі земельної ділянки на рік; за земельну ділянку, площею 1,0639 га 4.32 грн. за 1 кв.м. площі земельної ділянки на рік; за земельну ділянку, площею 0,2743 га - 15.43 грн. за 1 кв.м., площі земельної ділянки на рік в місцевий бюджет Залізничного району м. Сімферополя.

В пункті 3.1.6 договору сторонами визначений обовязок субєкта підприємницької діяльності надавати до виконавчого комітету протягом 10 днів з моменту оплати посвідчені належним чином копії платіжних доручень щодо внесення коштів, згідно пункту 2.1.1 даного договору.

Згідно з пунктом 3.2.1 договору субєкт підприємницької діяльності має право здійснювати звіряння з перерахованих грошових коштів: з виконкомом ради по пункту 2.1.1 даного договору , - із Залізничною районною радою - по пункту 2.1.1, а також отримувати інформацію відносно змін ставок орендної плати та розрахункових рахунків.

У відповідності до пункту 3.3.1 виконавчий комітет Сімферопольської міської ради зобовязався у разі звернення субєкта підприємницької діяльності провести звіряння взаєморозрахунків з перерахованих грошових коштів згідно з умовами договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 4.2 Договору).

У разі несвоєчасного внесення платежів відповідно до пункту 2.1.1 цього договору суб'єкт підприємницької діяльності сплачує штраф в розмірі 10% від суми платежу (пункт 4.3 договору).

Також судом було встановлено, що на виконання умов даного договору товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль» передало виконавчому комітету Сімферопольської міської ради 2 квартири в житловому будинку № 107 по вул. Авіаційна (шоста черга Блок «В») у м. Сімферополі, про що сторонами 22 квітня 2008 року був складений акт (т.1, а.с. 29).

Зміна адреси спірного житлового будинку з № 107 по вул. Авіаційна на № 58 по вул. Лексіна підтверджується довідкою Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 1607 від 24.01.08 (т.2, .а.с. 2) та рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 197 від 15 лютого 2008 року (т.2, а.с. 3).

Крім того, рішенням господарського суду АР Крим від 25 лютого 2010 року у справі № 2-24/6184-2009, яке набрало чинності 20 липня 2010 року, визнано недійсним пункт 2.1.3 договору «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста», укладеного 25 березня 2008 року між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (т.1, а.с. 41-46, 34-40).

Так, заступник прокурора м. Сімферополя посилається на порушення прав та інтересів держави, що виразилося в невиконанні товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» умов договору від 25 березня 2008 року в частині внесення коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста Сімферополя, у звязку з чим станом на 25 квітня 2011 року за товариством склалася заборгованість перед місцевим бюджетом у сумі 1 065 496.00 грн.

Оскільки заборгованість за спірним договором відповідачем не була оплачена, заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради звернуся до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

В свою чергу, вважаючи договір від 25 березня 2008 року «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста» таким, що укладений неуповноваженою особою від імені виконавчого комітету, товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» звернулося до господарського суду АР Крим із зустрічною позовною заявою, в якій просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24 листопада 2011 року, визнати цій договір недійсним та стягнути з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 772 100.00 грн. вартості квартири № 75 та квартири № 105 у житловому будинку № 58 по вул. Лексіна (Авіаційна) у м. Сімферополі, отримані виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на підставі акту «Про виконання договору» від 22 квітня 2008 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд визнав позовні вимоги заступника прокурора м. Сімферополя такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Так, прокурор зазначає, що підставою звернення заступника прокурора міста Сімферополя до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою зявилася необхідність стягнення заборгованості, яка створилася внаслідок ненадходження коштів до місцевого бюджету міста Сімферополя, як це було передбачено умовами договору від 25 березня 2008 року «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста».

Відповідно до підпунктів 5, 7 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; укладення з юридичними і фізичними особами договорів на справляння місцевих зборів, обов'язковість укладення яких установлена законодавством.

Судом було встановлено, що 25 березня 2008 року між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (суб'єкт підприємницької діяльності) був укладений договір «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста» (т. 1, а.с. 9-10), відповідно до пункту 1.1 якого його предметом є участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста, у розвитку об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури земельної ділянки, яка надана рішенням 27 сесії 5 скликання від 27 вересня 2007 року № 378 у короткострокову оренду строком на 5 років, площею 4,9541 га, розташованої по вулиці Авіаційна, для будівництва багатоповерхової житлової забудови з об'єктами обслуговування населення та дитячим садочком на 160 місць.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язався перераховувати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста у сумі 1065496.00 грн. до місцевого (міського) бюджету. Кошти перераховуються до 01 червня 2008 року 319648.00 грн.; сума коштів розмірі 745848 грн. перераховується щомісячно рівними долями до введення обєкта в експлуатацію.

В пункті 3.1.6 договору сторонами визначений обовязок субєкта підприємницької діяльності надавати до виконавчого комітету протягом 10 днів з моменту оплати посвідчені належним чином копії платіжних доручень щодо внесення коштів, згідно пункту 2.1.1 даного договору.

Згідно з пунктом 3.2.1 договору субєкт підприємницької діяльності має право здійснювати звіряння з перерахованих грошових коштів: з виконкомом ради по пункту 2.1.1 даного договору , - із Залізничною районною радою - по пункту 2.1.1, а також отримувати інформацію відносно змін ставок орендної плати та розрахункових рахунків.

У відповідності до пункту 3.3.1 виконавчий комітет Сімферопольської міської ради зобовязався у разі звернення субєкта підприємницької діяльності провести звіряння взаєморозрахунків з перерахованих грошових коштів згідно з умовами договору.

Однак, за твердженням заступника прокурора м. Сімферополя та виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, відповідачем за первісним позовом, товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», грошові кошти, в розмірі та на умовах, передбачених пунктом 2.1.1 договору в дохід місцевого бюджету не були перераховані. На час розгляду справи заборгованість склала 1 065 496.00 грн..

Дані обставини представником відповідача не заперечувалися, однак, він посилався на той факт, що вартість квартир, переданих по акту від 22 квітня 2008 року, слід зарахувати до суми платежів, передбачених пунктом 2.2.1 спірного договору.

Суд не може погодитися із такими доводами відповідача, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом підприємницької діяльності та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а іншій субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів перерахування коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в розмірі, який сторони передбачили в пункті 2.1.1 договору «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста», товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» не представлено, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги заступника прокурора, заявлені в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, про стягнення 1 065496.00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд вважає неспроможними доводи відповідача про те, що передача квартир за спірним договором здійснювалася на виконання всього розділу 2 «платежі», а отже слід вважати, що їх вартість повинна бути зарахована до платежів, передбачених пунктом 2.1.1, оскільки передача квартир була чітко передбачена умовами пункту 2.1.3 договору, тоді як порядок та розмір платежів, внаслідок невнесення яких за відповідачем склалася заборгованість, передбачені пунктом 2.1.1 договору.

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» 106 549.60 грн. штрафу за порушення зобовязання, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4.3 договору «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста» від 25 березня 2008 року у разі несвоєчасного внесення платежів відповідно до пункту 2.1.1 цього договору суб'єкт підприємницької діяльності, товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», сплачує штраф в розмірі 10% від суми платежу.

Виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (частина 1 статті 549 цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Враховуючи те, що в процесі розгляду даної справи знайшли своє підтвердження обставини, викладені прокурором у позовній заяві щодо наявності у товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» заборгованості за спірним договором в сумі 1 065 496.00 грн., то й наявні підставі для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10 % від суми заборгованості в сумі 106 549.60 грн..

Таким чином, вимоги заступника прокурора м. Сімферополя є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, суд вважає, що не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» про визнання недійсним договору від 25 березня 2008 року «Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста», укладеного між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» та стягнення з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 772 100.00 грн. у відшкодування вартості квартири № 75 та квартири № 105 у житловому будинку № 58 по вул. Лексіна (Авіаційна) у м. Сімферополі, з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування своїх вимог про визнання недійсним договору товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» зазначає, що він був укладений від імені Сімферопольської міської ради заступником міського голови Черновою М.А. на підставі розпорядження міського голови № 221-р від 12 вересня 2006 року, а отже, на думку представника, з порушенням частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та якою передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Так, позивач посилається на порушення при укладенні вказаного договору вимог підпункту 16 пункту 3 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого повноваження щодо укладання від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства належать виключно міській голові.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до пункту 7 статті 27 вищезазначеного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.

Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження сільського, селищного та міського голови.

Відповідно до пункту 20 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Так, 12 вересня 2006 року Сімферопольським міським головою винесено розпорядження № 221-Р «Про розподіл функціональних обовязків між Сімферопольським міським головою, секретарем міської ради, першим заступником та заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, управляючим справами виконавчого комітету міської ради» (т. 1, а.с. 119).

Відповідно до додатку № 1 до зазначеного розпорядження заступник міської голови з питань діяльності виконавчих органів ради забезпечує здійснення повноважень виконавчими органами міської ради, зокрема, у сфері врегулювання земельних відносин, а також у межах своїх функціональних обовязків спрямовує, координує та контролює діяльність управління містобудування та архітектури; управління капітального будівництва в частині будівництва житла та обєктів соціально-культурної сфери; управління економіки та регіональної політики (т. 1, а.с. 120-121).

Згідно зі статтею 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, вищенаведеним спростовуються твердження позивача за зустрічним позовом про відсутність у заступника міського голови Чернової М.А. належного обсягу цивільної дієздатності, достатнього для укладення оспорюваного договору.

Крім того, статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, враховуючи вчинення та прийняття сторонами за оспорюваним договором його виконання, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося представниками сторін, доводи представника позивача за зустрічним позовом про недійсність цього договору з огляду на перевищення представником виконавчого комітету своїх повноважень є неспроможними.

Правових підстав в обґрунтування своїх доводів про нікчемність договору від 25 березня 2008 року, який товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» просило визнати недійсним, позивачем за зустрічним позовом наведено також не було.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Однак, як вже зазначалося, доказів в обґрунтування своїх тверджень про нікчемність договору, укладеного 25 березня 2008 року між сторонами у даній справі, товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» суду надано не було.

Висновків про відсутність підстав вважати спірній правочин нікчемним також дійшов господарський суд АР Крим при розгляді справи № 5002-22/2890-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про спонукання до виконання певних дій, про що зазначено у рішенні від 10 травня 2011 року (т.1, а.с. 68-79).

Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (частина 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Також, суд вважає необґрунтованими твердження позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним договору від 25 березня 2008 року в цілому у зв'язку з визнанням недійсним пункту 2.1.3 цього договору рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року.

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року (т. 1, а.с. 41-46), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2010 року (т. 1, а.с. 34-40) визнано недійсним пункт 2.1.3 договору від 25 березня 2008 року «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста», укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» та виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Одночасно, статтею 217 Цивільного кодексу України унормовано, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, наведених у зустрічному позові.

Одночасно, враховуючи, що необхідною умовою застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, є визнання правочину недійсним, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» вартості переданих за договором квартир № 75 та № 105 у житловому будинку № 58 по вул. Лексіна (Авіаційна) у м. Сімферополі та отриманих виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на підставі акту «Про виконання договору» від 22 квітня 2008 року.

Твердження позивача за зустрічним позовом, висловлені в судовому засіданні 25 листопада 2011 року, про наявність підстав для відшкодування йому вартості вищевказаних квартир як наслідку визнання недійсним пункту 2.1.3 договору від 25 березня 2008 року «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста» суд вважає необґрунтованими, оскільки в своєї зустрічній позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» просив визнати договір від 25 березня 2008 року недійсним в цілому та застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді повернення квартир, а у разі неможливості такого повернення, - у вигляді відшкодування їх вартості.

Отже, зміст оспорюваного договору з приводу наявності підстав для визнання його недійсним перевірявся судом в процесі розгляду даної справи вже за винятком пункту 2.1.3 договору, який рішенням господарського суду АР Крим від 25 лютого 2010 року у справі № 2-24/6184-2009, яке набрало чинності 20 липня 2010 року, був визнаний недійсним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» з підстав, визначених у зустрічній позовній заяви, задоволенню не підлягають.

Судові витрати, згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на відповідача за первісним позовом.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 29 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16; р\р 26001301325205 в АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324430; р\р 26004301320616 в ОПЕРУ «Промінвестбанк», ЄДРПОУ 20676633) на користь виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, р\р 31514931700002, код платежу 50110000 в ГУ ДКУ в АР Крим, отримувач виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) заборгованість за договором про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста від 25 березня 2008 року в сумі 1065 496.00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10% від суми платежу в сумі 106 549.60 грн.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16; р\р 26001301325205 в АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324430; р\р 26004301320616 в ОПЕРУ «Промінвестбанк», ЄДРПОУ 20676633) в дохід місцевого бюджету міста Сімферополя (р/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: місцевий бюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 11 720.45 грн. державного мита.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16; р\р 26001301325205 в АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324430; р\р 26004301320616 в ОПЕРУ «Промінвестбанк», ЄДРПОУ 20676633) в дохід місцевого бюджету міста Сімферополя (р/рахунок 31214264700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: місцевий бюджет м. Сімферополя, код одержувача 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.00 грн.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.