Рішення № 19859881, 01.03.2011, Волноваський районний суд Донецької області

Справа №2-291-11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

у складі:

1 березня 2011 року

Головуючого - судді при секретарі -

Волноваський районний суд Донецької області

Мохова Є.І. Брідня О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Волноваха цивільну справу = за позовом ОСОБА_3 до ліквідатора Колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Леніна ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та право власності

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом і свої доводи мотивує тим. що 25 вересня 2007 року на Товарній біржі «Донецька універсальна товарна біржа»у м. Донецьку були проведені відкриті торги з реалізації майна підприємства - боржника КСП ім. Леніна. На вказаних торгах, ОСОБА_3 стала переможцем. В той же день, між позивачем та відповідачем на ТБ ,Донецька універсальна товарна біржа" укладено біржовий контракт (договір купівлі-продажу), зареєстрований на біржі за № 138, згідно до якого, позивач придбав у відповідача:

будівля контори, літ. А-2, загальною площею 735,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 7 330,00грн.;

будівля насосної, літ. А, загальною площею 117,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2. вартістю 150,00грн.;

будівля їдальні, літ. А, А1 , загальною площею 96,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 920,00грн.;

Загальна вартість придбаного позивачем нерухомого майна складає 8 400,00грн., яку позивач сплатив відповідачу 05.10.2007р. в повному обсязі.

Позивач звернувся до відповідача з листом, в якому прохав останнього здійснити нотаріальне посвідчення укладеного договору. Однак, відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення укладеного договору у зв'язку із браком коштів та часу. До того ж відповідач не визнає право власності позивача, посилаючись на те, що під час укладення договору не були взагалі дотримані вимоги цивільного законодавства щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

У теперішній час у позивача виникла необхідність розпорядитися вказаною нерухомістю. Здійснити це має можливості т.я. біржовий контракт не є правовстановлюючим документом. Діюче законодавство потребує нотаріального посвідчення угоди, що в даному випадку відсутнє. Відповідач з'явитися у нотаріальну контору для підписання договору купівлі - продажу нерухомості не бажає. Тому позивач змушений звернутися до суду.

Оскільки позивач та відповідач домовилися по усім суттєвим умовам договору та відбулося повне його виконання обома сторонами, але одна із сторін не може з'явитися для нотаріального посвідчення угоди, то просить визнати договір дійсним, та визнати за позивачкою право власності на придбане майно.

У судовому засіданні позивач на своїх вимогах настоював.

Відповідач у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Суду направив заяву слухати справу без його участі, з позовом згодний, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.

У відповідності до ст. 657 ЦК Цкраїни договір купівлі продажу жилого будинку укладається в письмовій формі та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст. 220 ЦК України в разі не виконаня сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Суд може визнати такий договір дійсним, якщо сторони домовилися про усі суттєві умови договору, що підтверджується письмовими доказами та відбулося повне або часткове його виконаня.

У зв'язку із чим, позивач має право звернутися до суду із позовом про визнання договору дійсним.

Крім того, наявність вищенаведених обставин свідчить про фактичне не визнання відповідачем права власності позивача на придбане нерухоме майно.

Також, неможливість здійснити державну реєстрацію права власності позбавляє позивача як власника вільно володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним нерухомим майном.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Зазначений припис кореспондується з положенням ст. З ЦПК України, відповідно до якої, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під невизнанням права розуміють такі дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою та які спрямовані на заперечення в-цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.

Отже, необхідність в позові виникає тоді, коли настає потреба в розгляді і вирішенні правового спору між заінтересованими особами з метою захисту порушеного чи невизнаного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Крім того, ст. 334 ЦПК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві. Право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації виникає у набувача з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Згідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами укладений правочин - договір купівлі-продажу, умови якого виконані повністю, та має місце реєстрація укладеного правочину на біржі, то, відповідно, позивач набув права власності на нерухоме майно.

Крім того, згідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, якій засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 15, 220, 328, 334, 392, 657 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», керуючись ст.ст. 2,4,5,8,10.210,212-215,223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати дійсним біржовий контракт (договір купівлі-продажу) за № 138 від 25 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 (І.п.н. НОМЕР_1) та Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Леніна (код ЄДРПОУ 00694534), за яким були відчужені:

будівля контори, літ. А-2, загальною площею 735,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1;

будівля насосної, літ. А, загальною площею 117,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2

будівля їдальні, літ. А, А1 , загальною площею 96,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Визнати за ОСОБА_3 право власності на

будівля контори, літ. А-2, загальною площею 735,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1:

будівля насосної, літ. А, загальною площею 117,7кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2

будівля їдальні, літ. А, А1, загальною площею 96,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Рішення може бути оскаржено в' апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається впродовж десяти днів після оголошення рішення.