Постанова № 1985442, 24.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Донецький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

« 24 » червня 2008 року справа № 22а-4898/08

м. Донецьк, бул.Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засіданняЛітвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача Барчинський І.М. довір. від 30.05.2008 року б/н, Станчуляк Ю.В. довір. від 30.05.2008 року б/н

від відповідача Чебишева Н.Г. довір. від 19.06.2008 року № 9081-10/10-013-4, Приходьмо Т.В. довір. від 14.05.2008 року № 6437/10/10-013-4

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЯсинуватської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 14.02.2008 року

у справі№ 2а-1700/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Гранум агро”

до відповідачаЯсинуватської обєднаної державної податкової інспекції

провизнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гранум агро” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 31.10.2007 року № 0000492320/0 про визначення суми податкового зобовўязання по податку на прибуток в розмірі 13016 грн. 90 коп., в тому числі основний платіж в сумі 10013 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3003 грн. 90 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2008 року у справі № 2а-1700/08 (суддя Кошкош О.О.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Зазначає, що, оскільки кошти не використовувались товариством у власній господарській діяльності, то, відповідно, воно не мало законних підстав для включення таких сум до складу валових витрат в розумінні п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

В основу повідомлення рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 22.10.2007 року № 584/23-211-1/34081260 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2006 року по 30.06.2007 року.

Під час перевірки встановлене порушення підприємством вимог:

- п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо включення до складу валових витрат сум, які не використовувались у власній господарській діяльності, внаслідок чого занижений податок на прибуток в сумі 10013 грн.

Як зазначено в акті перевірки, товариством до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 року включені відсотки за користування отриманими коштами згідно кредитних договорів в сумі 40054 грн., але використані ці кошти не у господарській діяльності.

Судом першої інстанції та апеляційним судом встановлено, що ТОВ “Гранум Агро” укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком м. Донецьк від 26.04.2006 року № 15-93/17-2173/06.

Відповідно до п.1.3 договору цільове призначення кредитних коштів - придбання сільськогосподарської продукції у сільгоспвиробників.

Пунктом 2 Договору № 1 про внесення змін до кредитного договору від 15.08.2006 року встановлено, що на виконання позичальником зобов'язань за контргарантією № КАІ13106GRAN/В, наданою згідно договору № 15-94/32-5512/06 від 15.08.2006 року, укладеному між Банком та Позичальником та розрахунки з ЗАТ “АТ Каргіл” за договором № CVP 51966 від 04.08.2006р., укладеним між Постачальником та ЗАТ “АТ Каргіл”.

Відповідно до п.1.2 договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 29.03.2007 року.

Відповідно до п.2.2 договору відсотки за користування кредитом - 17% річних.

Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком м. Ясинувата Донецької області перераховано кредитні кошти усього 23980635 грн. 06 коп.

09.01.2007 року платіжним дорученням № 1 товариство здійснює погашення кредиту у розмірі 40000 грн. коштами, які отримані 09.01.2007 року платіжним дорученням № 87 від МПВКП “Бета” як повернення передоплати за насіння соняшника. .

26.01.2007 року товариство отримує кредитні кошти в сумі 7979753 грн. 46 коп. та платіжним дорученням № 13 сплачує передоплату за пшеницю по рахунку № 626 від 26.12.2006 року, отриманому від ТОВ “Бета Агро Інвест” згідно договору від 20.11.2006 року № 116.

Платіжним дорученням №528 ТОВ “Бета Агро Інвест” повертає передоплату за пшеницю у сумі 5970321,44 грн., отриману по платіжному дорученню №13 від 26.01.07 на суму 7979753,46 грн. по рахунку 626 від 26.12.06 згідно договору №116 від 20.11.2006 року.

Платіжним дорученням № 529 ТОВ “Бета Агро Інвест” повертає передоплату за насіння соняшника в сумі 3929678 грн. 56 коп., отриману по рахунку № 397 від 22.09.2006 року згідно договору від 01.08.2006 року № 17 та сплачену ТОВ “Гранум - Агро” з кредитної лінії платіжними дорученнями від 26.12.2006 року № 157 на суму 1821881 грн. 60 коп., від 16.11.2006 року № 149 на суму 493000 грн., від 30.10.2006 року № 132 на суму 650000 грн., від 25.10.2006 року № 123 на суму 164000 грн., від 16.10.206 року № 122 на суму 105000 грн., від 12.10.2006 року № 119 на суму 50000 грн.

Платіжним дорученням № 531 ТОВ “Бета Агро Інвест” повертає передоплату за пшеницю в сумі 5100000 грн.

Платіжним дорученням № 37 МПВКП “Бета” повертає передоплату за насіння соняшника В сумі 4979754 грн. 06 коп.

26.01.2007 року платіжними дорученнями № 14 на суму 4979754 грн. 06 коп., № 16 на суму 9900000 грн., № 18 на суму 5100000 грн. ТОВ “Гранум Агро” здійснює остаточне погашення заборгованості по кредитній лінії на суму 19979754 грн. 06 коп., в т.ч. коштами, отриманими як повернення передоплати від ТОВ “Бета Агро Інвест” на суму 15000000 грн., з них 3283881 грн. 60 коп. сплачені з кредитного рахунку, відкритого в установі банку згідно договору від 26.04.2006 року № 15-93/17-2173/06 для придбання сільськогосподарської продукції у сільгоспвиробників.

ТОВ “Гранум Агро” укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії з Акціонерним комерційним промислово -інвестиційним банком м. Донецьк від 16.01.2007 року № 15-93/17-87/07.

Відповідно до п.1.1 договору ліміт кредитної лінії складає 20000000 грн.

Відповідно до п.1.3 договору цільове призначення кредитних коштів - придбання сільськогосподарської продукції у сільгоспвиробників.

Відповідно до п.1.2 договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 15.01.2008 року.

Відповідно до п.2.2 договору відсотки за користування кредитом - 16,5% річних.

Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком м. Ясинувата Донецької області станом на 30.06.2007 року перераховано кредитних коштів в сумі 25867120 грн.

Повернено кредиту 740659 грн.

26.01.2007 року товариство отримує кредитні кошти в сумі 14099120 грн. та платіжними дорученнями :

- № 14 сплачує передоплату в сумі 8999120 грн. за пшеницю по рахунку № 8 від 22.01.2007 року, отриманого від ТОВ “Бета Агро Інвест” згідно договору № 4 від 19.01.2007 року;

- № 20 сплачує передоплату в сумі 5100000 грн. за насіння соняшника по рахунку № 11 від 22.01.2007 року, отриманому від ТОВ “Бета Агро Інвест” згідно договору № 7 від 22.01.2007 року.

30.01.2007 року товариство отримує кредитні кошти в сумі 367000 грн. платіжним дорученням № 25 сплачує передоплату у сумі 300000 грн. за пшеницю по рахунку № 8 від 22.01.2007 року, отриманому від ТОВ “Бета Агро Інвест” згідно договору № 4 від 19.01.2007 року, та в сумі 67000 грн. по рахунку № 11 від 22.01.2007 року, отриманому від ТОВ “Бета Агро Інвест” згідно договору № 7 від 22.01.2007 року.

31.01.2007 року платіжним дорученням № 573 ТОВ “Бета Агро Ін вест” повертає передоплату за пшеницю в сумі 367000 грн., отриману по рахунку № 8 від 22.01.2007 року згідно договору № 4 від 19.01.2007 року.

31.01.2007 року платіжним дорученням № 26 ТОВ “Гранум Агро” здійснює погашення кредиту в розмірі 367000 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом.

В апеляційній скарзі позивач вказує тільки на порушення норм матеріального права судом першої інстанції, та зазначає, що зазначені кошти використані товариством не за цільовим призначенням та не у власній господарській діяльності, тому воно не мало законних підстав для включення їх до складу валових витрат в розумінні п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування“ ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування“ на платників податку покладена відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів і додержання законів про оподаткування.

Порядок визначення обєкту оподаткування , ставки та механізм сплати податку на прибуток встановлений Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені суми були сплачені платником податку позивачем у справі на виконання умов господарських договорів, укладених ним під час ведення власної господарської діяльності.

Наряду з викладеним, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів отримання оплаченого товару під час ведення власної господарської діяльності.

Крім того, як зазначалось раніше, сплачені кошти повернені контрагентами позивача, при цьому в платіжних дорученнях зазначено, що повертаються кошти, сплачені в рахунок передплати за отриманий товар.

Тобто, позивачем зазначені кошти не використовувались у власній господарській діяльності.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 1, 3, 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. 4, 5, 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.. 5, 15 Закону України “Про порядок погашення зобовўязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 3, ст. 71, ст. 72, ст. 99, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п.3,4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2008 року у справі № 2а-1700/08 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суд від 14.02.2008 року у справі № 2а-1700/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранум агро” до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення - скасувати.

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранум агро” до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 31.10.2007 року № 0000492320/0 про визначення суми податкового зобовўязання по податку на прибуток в розмірі 13016 грн. 90 коп., в тому числі основний платіж в сумі 10013 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3003 грн. 90 коп. відмовити.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 24.06.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 26.06.2008 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

С.А.Малашкевич