Рішення № 19851601, 22.09.2011, Новотроїцький районний суд Херсонської області

Новотроїцький районний суд Херсонської області

2-603/11

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді Соляник Н. І.

при секретарі Овсянніковій Т.М.

з участю позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укрриба»про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 23.05.2011 року звернувся до суду з позовом до ДП «Укрриба»про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.04.2006 року за наказом №14 його було прийнято на посаду водія науково-дослідницької бази «Сиваш»Державного підприємства «Азовський центр ПівденНІРО»(далі НДБ «Сиваш»). Відповідно до штатного розкладу підприємства, йому було призначено посадовий оклад у розмірі 420, 00 гривень, що відповідно на той час, встановлено законодавством, мінімальній заробітній платі. Наказом Державного комітету рибного господарства від 23.07.2007 року №150, якому було підпорядковано ДП «Азовський центр ПівденНІРО», НДБ «Сиваш», як структурний підрозділ держпідприємства, без права юридичної особи, було передано до Державного підприємства «Укрриба». Після підпорядкування НДБ «Сиваш», новий власник не забезпечив структурний підрозділ виробничо-науковими програмами, відповідно до яких він зобовязаний функціонувати, тим самим позбавив його належного виконання функціональних обовязків, які передбачені умовами трудового договору на посаді рибовода і тиким чином, відповідач, поставив НДБ у вимушений простій, викликаний відсутністю організаційних умов. За період вимушеного простою, з листопада 2007 року по 31 березня 2009 року, заробітну плату у розмірі 2/3 посадового окладу, як це передбачено ст.113 КЗпП, у розмірі 6513,00 гривень, за рішенням Новотроїцького районного суду від 21.04.2009 року у справі №2-292/09, було стягнуто з відповідача. Продовжуючи порушення законодавства про оплату праці, під час вимушеного простою структурного підрозділу, відповідач у добровільному порядку, у період з 01 квітня 2009 року і по час подання позову до суду, заробітну плату йому не виплачував. За його підрахунком, заборгованість з належної йому до виплати заробітної плати, у період з 01 квітня 2009 року по 15 травня 2011 року, з врахуванням законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, складає 13597,34 гривні. Порушення його законного права на отримання, з 01.11.2007 року, заробітної плати, призвело до втрати страхового стажу, у звязку з несплатою відповідачем, відповідних страхових платежів до бюджетів, та неможливості працевлаштуватися на іншу роботу, так як в його трудовій книжці немає запису про звільнення, змусило його нервувати, що відбилося на його здоровї, чим спричинив моральну шкоду в сумі 1700 гривень. Просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного простою структурного підрозділу, з 01.04.2009 року по 30.04.2011 року, у розмірі 13597,34 гривні, моральну шкоду в сумі 1700 гривень та понесені витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень.

Позивач у суді позов підтримав, посилаючись на підстави викладені у заяві. Просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного простою структурного підрозділу, з 01.04.2009 року по 30.04.2011 року, у розмірі 13597,34 гривні, моральну шкоду в сумі 1700 гривень та понесені витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень. Також, просив провести заочний розгляд справи.

Представник відповідача до судового засідання не зявився повторно, не повідомив причину своєї неявки, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового зсідання про що свідчать поштові повідомлення про отримання ним судових повісток. Суд вважає можливим відповідно до ст. 169 п. 4 ЦПК України визнати причину неявки представника відповідача неповажною і ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України за згодою позивача.

Вислухавши пояснення сторони, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи позивача в обґрунтування позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Предметом спору є стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування моральної шкоди.

Спірні відносини є трудовими правовідносинами і регулюються нормами діючого трудового законодавства: ст. 24,36,40,94-95,113,2371, 238 КЗпП України, п.10,11 Постанови КМУ №1482 від 21.09Л 998 р. «Про передачу права державної та комунальної власності», ЗУ «Про оплату праці», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судам законодавства про оплату праці», відповідно до яких заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Чинним законодавством встановлено гарантований мінімум належної громадянам заробітної плати на рівні мінімальної заробітної плати, яка кожного року встановлюється Верховною радою України під час затвердження Державного бюджету України на поточний рік. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.

В суді встановлено факт, що з 03 квітня 2006 року позивач працював у посаді водія науково-дослідної бази «Сиваш», яка являлася відокремленим структурним підрозділом державного підприємства «Азовський центр ПівденНІРО», підпорядкований Державному комітету рибного господарства Мінагрополітики України.

Наказом голови Держкомітету рибного господарства ОСОБА_2 №150 від 23.07.2007 року, на підставі Закону України «Про управління об'єктами державної власності»постанови Кабінету міністрів України «Про передачу об'єктів права державної власності»від 21.09.1998 року №1482, постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 року №42 «Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України», було змінено підпорядкування науково-дослідної бази «Сиваш»шляхом передачі від державного підприємства «Азовський центр ПівденНІРО»до державного підприємства «Укрриба». Вищевказаним наказом було передбачено здійснення прийому-передачі державного майна структурного підрозділу та відповідних зобов'язань, станом на 16 липня 2007 року з балансу ДП «АзцентрПівденНІРО»на баланс ДП «Укрриба»з оформленням акту прийому - передачі.

Пунктом 3.1 наказу №150 від 23.07.2007 року було передбачено забезпечення переведення та працевлаштування працівників НДБ «Сиваш», відповідно до трудового законодавства України. Забезпечення виконання даного пункту наказу було покладено на голову комісії ОСОБА_3 Пунктом 4 наказу № 150 від 23.07.2007 року визначено, що ДП «Укрриба»є правонаступником ДП «АзцентрПівденНІРО»в частині майнових прав та обов'язків структурного підрозділу - НДБ «Сиваш». 28.07.2007 року головою держкомітету рибного господарства України було затверджено акт прийому - передачі державного майна та відповідних майнових прав та обов'язків НДБ «Сиваш»з балансу ДП «Азовський центр ПівденНІРО»на баланс ДП «Укрриба».

Відповідно до п. 10 постанови КМУ №1482 від 21.09Л 998 р. «Про передачу права державної та комунальної власності», право на управління об'єктом передані виникає з дати підписання акту приймання-передачі.

Встановлено факт, що відповідачем не було виконано вимоги п. 11 вказаної вище постанови КМУ № 1482, в частині внесення відомостей до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, інформування державних органів (статистики, податкової служби, фінансові і т.п.), закріплення майна за відповідним підприємством, внесення змін в установчі документи та проведення їх державної реєстрації. Крім того відповідач, за попередніми рішеннями Новотроїцького районного суду Херсонської області та ухвали Верховного суду України, з метою уникнення подальших спорів з працівниками, міг здійснити процедуру ліквідацію структурного підрозділу, чого він не зробив.

Суд вважає, що на підставі наказу №150 від 3.07.2007 р. було здійснено зміну підпорядкованості НДБ «Сиваш», шляхом передачі її від ДП «АзцентрПівденНІРО»до ДП «Укрриба»з моменту затвердження, 28.07.2007 року акту прийому-передачі, усі права і обов'язки щодо НДБ «Сиваш»перейшли до відповідача, що не припинило дію трудового договору з позивачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що НДБ «Сиваш»функціонувала у складі державного підприємства «Укрриба», відповідач у справі фактично допустив позивача до роботи у займаній посаді і таким чином, на підставі ч. 4 ст. 24 та ст. 36 КЗпП України суд вважає за можливе задовольнити вимогу про те, що з 01.04.2009 року по 30.04.2011 року між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Укрриба»було укладено трудовий договір і його було допущено до роботи у посаді водія НДБ «Сиваш»Державного підприємства «Укрриба»і він повинен отримувати заробітну в період простою, згідно чинного законодавства.

Відповідач у справі - ДП «Укрриба»не надав суду доказів того, що після прийняття у підпорядкування НДБ «Сиваш»ним було вчинено дії щодо організації подальшої роботи структурного підрозділу, Положення про структурний підрозділ держпідприємства не розроблено, наказу щодо звільнення-прийому працівників НДБ, у зв'язку зі зміною підпорядкування, не видавалося, виробничо-наукові завдання та програми, які б забезпечували діяльність структурного підрозділу не розроблялися і до працівників не доводилися. Зазначені обставини дають підстави для суду дійти до висновку, що з квітня 2009 року і по квітень 2011 року, структурний підрозділ Державного підприємства «Укрриба»- НДБ «Сиваш», знаходився у вимушеному простої.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України, про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен повідомити власника чи уповноважений ним орган. У даному випадку, позивач не був зобов'язаний повідомляти уповноважений орган про початок простою. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки. Таким чином суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою структурного підрозділу з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2011 року в сумі 13597,34, згідно такого розрахунку:

-з 01.04.09 р. по 30.06.09 р. - 625,00 грн. х 2/3 = 416,67 грн. х 3 м-ці = 1245,00 грн.;

-з 01.07.09 р. по 30.09.09 р. - 630,00 грн. х 2/3 = 420,00 грн. х 3 м-ці = 1260,00грн.;

-з 01.10.09 р. по 31.10.09 р. - 650,00 грн. х 2/3 = 433,33 грн. х 1 м-ць = 433,33 грн.;

-з 01.11.09 р. по 31.12.09р. - 744,00 грн. х 2/3 = 496,00 грн. х 2 м-ці = 992,00 грн.;

-з 01.01.10 р. по 31.03.10 р. - 869,00 грн. х 2/3 = 579,33 грн. х 3 м-ці - 1739,00 грн.;

-з 01.04.10 р. по 30.06.10 р. 884,00 грн. х 2/3 = 589,33 грн. х 3 м-ці = І 767,99 грн.;

-з 01.07.10 р. по 30.11.10 р. - 907,00 грн. х 2/3 = 604,67 грн. х 5 м-ців = 3023,35 грн.;

-з 01.12.10 р. по 31.12.10 р. - 922,00 грн. х 2/3 = 614,67 грн. х 1 м-ць = 614,67 грн.;

-з 01.01.11 р. по 31.03.11 р. - 941,00 грн. х 2/3 = 627,33 грн. х 3 м-ці = 1882,00 грн.;

-з 01.04.11 р. - 960,00 грн. х 2/3 = 640,00 грн. х 1 м-ць = 640,00 грн.;

Досліджені судом обставини дають підстави вважати, що з боку відповідача у справі, порушено законні права позивача на працю та отримання винагороди за її виконання, у вигляді невиконання обов'язків по оформленню працевлаштування, у зв'язку зі зміною підпорядкування підприємства, невиплати заробітної плати за час виконання позивачем посадових обов'язків та за час вимушеного простою, втрати страхового стажу у зв'язку з несплатою відповідних страхових платежів до бюджетів, позивачеві спричинено моральну (немайнову) шкоду, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст. 23,1167 ЦК та 2371 КЗпП України, а отже дає підстави суду задовольнити вимогу позивача про стягнення, на відшкодування заподіяної йому моральної (немайнової) шкоди»у розмірі 1700,00 грн., яка відповідає у повному обсязі тривалості порушення трудових прав позивача, більше ніж один рік та характеру шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Позивач у суді довів факт невиплати йому заробітної плати в період простою структурного підрозділу ДП «Укрриба»та завдання неправомірними діями відповідача моральної немайнової шкоди.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку що є підстави для задоволення позову і стягненні з відповідача заробітної плати за час вимушеного простою структурного підрозділу, з 01.04.2009 року по 30.04.2011 року, у розмірі 13597,34 гривні та моральної шкоду в сумі 1700 гривень, на користь позивача.

Відповідно до ст. 81, 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено повністю, то суд вважає можливим стягнути судові витрати в сумі 136 гривень судового збору та 120 гривень ІТЗС з відповідача на користь держави, та витрати 500 гривень за послуги юрисконсульта з відповідача на користь позивача.

На підставі зазначеного ст. ст. 24,36,40,94-95,113,2371, 238 КЗпП України, п.10,11 Постанови КМУ №1482 від 21.09Л 998 р. «Про передачу права державної та комунальної власності», ЗУ «Про оплату праці», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судам законодавства про оплату праці»і керуючись ст. 7, 10, 15, 16, 60, 61, 81, 88, 209, 213-218, 223, 224 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 по заробітній платі за час вимушеного простою та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Укрриба», 04050, м. Київ вул. Тургенівська, 82а, р/р №26004346046101 у філії «Центральне РУ ВАТ Банк «Фінанси і кредит»м. Києва, МФО 300937, код ЄДРПОУ 25592421 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі за час вимушеного простою структурного підрозділу, за період з 01.04.2009 року по 30.04.2011 року, у розмірі 13597,34 гривні (тринадцять тисяч пятсот девяносто сім гривень тридцять чотири копійки), моральну шкоду в сумі 1700 гривень (однієї тисячі сімсот гривень) та понесені витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень (пятсот гривень). Всього: 15797,34 гривні (пятнадцять тисяч сімсот девяносто сім гривень тридцять чотири копійки).

Стягнути з Державного підприємства «Укрриба», 04050, м. Київ вул. Тургенівська, 82а, р/р №26004346046101 у філії «Центральне РУ ВАТ Банк «Фінанси і кредит»м. Києва, МФО 300937, код ЄДРПОУ 25592421 судовий збір в розмірі 136 грн. (сто тридцять шість гривень) в доход держави, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. (сто двадцять гривень) на р/р № 3121529700247, МФО - 852010, ЄДРПОУ 24103673, Банк ГУДКУ в Херсонській області.

Рішення в частині стягнення суми заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яку він подає протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до суду, який ухвалив заочне рішення.

На рішення протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд Херсонської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення вище зазначених строків, а якщо подана апеляційна скарга і рішення не скасоване після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя: підпис.

Копія вірна.

Суддя Новотроїцького райсуду

Херсонської області Соляник Н.І.