Постанова № 198367, 16.10.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2006 р. Справа № 8/238-ПН-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро"

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Херсонська міська друкарня"

до відповідача-2: Генічеського державного бюро технічної інвентаризації, м. Генічеськ Херсонської області,

до відповідача-3: Генічеської міської ради народних депутатів, м. Генічеськ Херсонської області

до відповідача-4: Виконавчий комітет Генічеської міської ради народних депутатів

до відповідача-5: ТОВ "Інформаційно-видавничий комплекс"

про визнання права власності

за участю:

представників сторін:

від позивача - Васильєва І.С. - адвокат, доручення від 29.06.2006р.

від відповідача-1 - не прибув

від відповідача-2 - не прибув

від відповідача-3 - не прибув

від відповідача-4 - не прибув

від відповідача-5 - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво Дніпро»(позивач) звернулось до суду з позовом до ВАТ «Херсонська міська друкарня», Генічеського Державного бюро технічної інвентаризації, Генічеської міської ради народних депутатів про визнання права власності на будівлю, яка розташована в м. Генічеськ, пр. Миру, 109, придбану у 2003 році у ВАТ «Херсонська міська друкарня»за договором купівлі-продажу, та про спонукання Генічеського Державного бюро технічної інвентаризації до державної реєстрації нерухомого майна. Позивач вказує на те, що міська рада та Генічеське державне бюро технічної інвентаризації безпідставно відмовляє у державній реєстрації права власності на будівлю, посилаючись на рішення Генічеського міськвиконкому № 71 від 19 березня 2003 року.

ВАТ «Херсонська міська друкарня»(перший відповідач) не заперечує проти позову, повідомляє суд, що дійсно в 2003 році за недоцільністю використання продало позивачу будівлю в м. Генічеськ, пр. Миру, 109, яка раніш належала Генічеській друкарні. Першим відповідачем надані суду документи про безкоштовне одержання в 1996 році спірної будівлі від державного підприємства - Генічеської районної друкарні. Передана споруда була облікована як основні засоби державного підприємства Херсонська міська друкарня, потім приватизована у складі майнового комплексу, залишкова вартість будівлі станом на 1 січня 2003 року складала 44519 грн. 32 коп.

Генічеське державне бюро технічної інвентаризації (другий відповідач) повідомило, що право власності на будівлю, яка розташована за адресою м. Генічеськ, пр. Миру, 109, зареєстровано за іншими особами: 49//50 зареєстровано у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий комплекс»(м. Генічеськ) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 7 червня 2005 року, 1/50 частки будівлі належить громадянину Зуб В.Ф., який придбав приміщення у ТОВ «Транспортно-експедиційне комерційне підприємство «Транстехсервіс»за договором купівлі-продажу.

Генічеська міська рада народних депутатів (третій відповідач) письмових заперечень суду не надала. Виконавчий комітет Генічеської міської ради (залучений судом в якості четвертого відповідача) проти позову заперечує, посилаючись на те, що в серпні 2003 року було прийнято рішення виконкому № 307 про оформлення права власності на приміщення по проспекту Миру,109 у м. Генічеську за територіальною громадою району в особі Генічеської райради. В травні 2005 року право власності на будівлю було переоформлено за ТОВ «Інформаційний видавничий комплекс». Договір купівлі-продажу будівлі між позивачем та ВАТ «Херсонська міська друкарня» був складений у письмовій формі без нотаріального посвідчення, чим порушено статтю № 47 ЦК УРСР в редакції від 18.07.63, статтю 657 ЦК України від 16.01.03.

ТОВ “Інформаційно-видавничий комплекс” (п'ятий відповідач) заперечень проти позову не надав, представник відповідача в судове засідання не прибув. Ухвали господарського суду, надіслані на юридичну адресу товариства м. Генічеськ, пр. Миру, 109, повертаються з відміткою пошти про відсутність адресата.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В :

Згідно з п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Сторонами в даному спорі є органи місцевого самоврядування. Предметом даного спору є визнання права власності на будівлю та спонукання до реєстрації права власності. Реєстрацію прав власності здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дії щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно. Таким чином, БТІ у розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень. Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції. Тому суд розглядає справу за приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Спірна будівля, яка розташована в м. Генічеськ, пр. Миру, 109, до 1990 року належала Генічеському АТП-16539, потім 49/50 будівлі було передано Генічеській друкарні, 1/50 будівлі (приміщення площею 28 кв. м та контрольно-пропускний пункт площею 30 кв.м) - транспортно-експедиційному підприємству “Транстехсервіс”.

Наказом Комітету у справах преси та інформації від 6 лютого 1996 року № 8- В приміщення державного підприємства Генічеської друкарні по вул. Миру, 109, включаючи підсобні приміщення та територію, передано безкоштовно з балансу Генічеської друкарні на баланс державного підприємства Херсонської міської друкарні. Актом прийому-передачі від 22 березня 1996 року оформлена передача приміщення, акт підписано керівником та головним бухгалтером Генічеської друкарні та керівником та головним бухгалтером Херсонської міськдрукарні. Згідно акту прийому-передачі були передані: будівля друкарні –А-Б , площею А –511,1 кв.м, основания Б - 579 кв.м, склад В - площею 177,1 кв.м, сауна Г - 58,2 кв.м, сторожка Д - 10,7 кв.м, підвал 97,9 кв.м., № 1-3 споруди, загальна площа приміщення 1 тис. кв. м, земельна ділянка під спорудою 0,19 га. Таким чином, з березня 1996 року будівля (49/50) обліковувалась як основні засоби Херсонською міською друкарнею.

Відкрите акціонерне товариство “Херсонська міська друкарня” засновано відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 30 грудня 1996 року № 1548 шляхом перетворення державного підприємства “Херсонська міська друкарня” у відкрите акціонерне товариство. Під час приватизації майна залишкова вартість основних засобів склала 2272 тис. грн., в тому числі до складу основних засобів увійшла будівля в м. Генічеськ залишковою вартістю 58456 грн. 54 коп. Актом прийому –передачі № 241 від 20 червня 1997 року регіональне відділення ФДМ України передало у власність ВАТ “Херсонська міська друкарня” майно цілісного майнового комплексу Херсонської міської друкарні загальною вартістю 2592 тис. грн. згідно акту оцінки, у тому числі основні засоби по залишковій вартості 2272 тис. грн. Указом Президента України від 19 лютого 1994 року № 56/94 „Про єдину систему органів приватизації створені регіональні відділення Фонду державного майна України та представництва Фонду державного майна України в районах і містах, до яких перешли функції управління державним майном. Отже, будь-які дії щодо розпорядження майном, яке знаходилось у державній власності, могли бути вчинені тільки з дозволу Фонду державного майна України. Листом від 31 січня 2003 року № 02-288 Регіональне відділення Фонду Державного майна по Херсонській області підтвердило факт включення до майна, що увійшло до статутного фонду першого відповідача, будівлі друкарні в м. Генічеськ, пр. Миру, 109 залишковою вартістю 58456 грн. Отже, суд вважає доведеним правомірність набуття права власності ВАТ “Херсонська міська друкарня” щодо 49/50 спірної будівлі.

У 2003 році ВАТ “Херсонська міська друкарня” зверталась до виконкому Генічеської міської ради із заявою про оформлення права власності на 49/50 частки будівлі, яка розташована в м. Генічеськ, але заява залишена рішенням міськвиконкому № 71 від 19 березня 2003 року без задоволення, з посиланням на лист –звернення райради від 14 березня 2003 року. Сам лист-звернення суду не надано, замість листа райради до БТІ була подана заява юриста районної ради Білого Ю. від 14 лютого 2003 року про призупинення підготовки оформлення у зв’язку зі зверненням до господарського суду про незаконне включення даної будівлі до статутного фонду Херсонської міської друкарні. Генічеське державне бюро технічної інвентаризації відмовило ВАТ “Херсонська міська друкарня” у реєстрації права власності на приміщення з посиланням на рішення Генічеської міської ради № 71 від 19 березня 2003 року.

1/50 частки будівлі належить громадянину Зуб В.Ф. на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2002 року, укладеного з ТОВ “Транспортне-експедиційне комерційне підприємство “Транстехсервіс”. який є дійсним на час судового розгляду.

30 січня 2003 року ВАТ „Херсонська міська друкарня” за договором купівлі-продажу продало позивачеві двоповерхову будівлю за адресою: м. Генічеськ, пр. Миру, 109. Передача будівлі оформлена актом прийому-передачі від 24 березня 2003 року, з якого вбачається, що до складу будівель увійшло: типографія А-Б, площею А –511,1 кв.м, основания Б - 579 кв.м, склад В - 177,1 кв.м, сауна Г - 58,2 кв.м, сторожка Д - 10,7 кв.м, підвал 97,9 кв.м., № 1-3 споруди, придбане нерухоме майно обліковується позивачем на балансі як основні засоби з березня 2003 року. Платіжним дорученням № 7 від 13 лютого 2003 року позивач сплатив першому відповідачеві вартість будівлі в сумі 23500 грн. Вартість будівлі визначена експертом ТОВ ВКФ “Ізумруд”.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР (що діяла на час продажу будівлі позивачу) право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. На момент продажу перший відповідач був власником майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу, і, відповідно, мав право відчужувати згаданий об’єкт. Таким чином, позивач набув права власності на будівлю на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Майнові права та обов’язки суб’єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, з актів органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов’язує виникнення майнових прав та обов’язків суб’єктів господарювання. Угоду купівлі-продажу будівлі, укладену позивачем та першим відповідачем, ніким не оскаржено.

Посилання міськвиконкому у відзиві на позовну заяву на те, що договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, що тягне за собою його недійсність відповідно до ст. 47 ЦК УРСР, суд вважає необґрунтованим. Угода купівлі-продажу була укладена до набрання чинності Цивільним кодексом України, підстави, порядок і наслідки укладення договору регулювались Цивільним кодексом УРСР. Цивільний кодекс УРСР передбачав нотаріальне посвідчення угод, що вчиняються в письмовій формі, лише у випадках, встановлених в законі (ст. 47 ЦК УРСР). Цивільне законодавство не вимагало обов’язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку, укладеного між юридичними особами, це передбачалось, зокрема, для житлових будівників, якщо однією із сторін угоди був громадянин, або для договорів дарування будинків. Обов’язкове нотаріальне посвідчення угод відчуження нерухомого майна було запроваджене з введенням в дію нового Цивільного кодексу України.

Згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 7 лютого 2002 року, (із змінами) реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації на підставі правовстановлюючих документів –свідоцтв про право власності на будівельні споруди і землю. Зокрема, при оформленні права власності до правовстановлюючих документів відносяться договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу… (додаток № 1 до Тимчасового положення). Тому суд вважає, що виконком Генічеської міської ради безпідставно відмовив ВАТ "Херсонська міська друкарня" в оформленні права власності на 49/50 частки будівлі.

В той же час в 2003 році міськвиконком рішенням від 21 серпня 2003 року № 307 реєструє право власності на спірну будівлю за територіальною громадою міста, селищ та сіл Генічеського району в особі Генічеської районної ради та видає свідоцтво про право власності Генічеської районної ради на будівлю по пр. Миру, 109. Облік та реєстрація об’єктів нерухомого майна належить до компетенції міськвиконкому (п. 10 ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”). Але підстави такої реєстрації в рішенні міськвиконкому не вказані. Рішенням виконкому Генічеської міської ради № 345 від 6 жовтня 2003 року було змінено рішення № 307 та викладено в новій редакції “Оформити право власності на 49/50 частки нежитлової будівлі по проспекту Миру, 109 за територіальною громадою міста, селищ та сіл Генічеського району в особі Генічеської районної ради”.

В 2004 році громадянином Стеценко С.Г., який був директором Генічеської районної друкарні, Генічеською райрадою та Генічеською міською радою було створено товариство з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-видавничий комплекс”, яке 4 серпня 2004 року зареєстровано як юридична особа приватної форми власності. Директором ТОВ „Інформаційно-видавничий комплекс” обрано Стеценко С.Г. (протокол № 1 зборів учасників ТОВ від 10 червня 2004 року). Із змісту Статуту вбачається, що товариство є власником майна, переданого йому засновником та учасниками. Рішенням № 162 від 15 червня 2004 року 14 сесії 24 скликання Генічеської райради затверджено статут ТОВ „Інформаційно-видавничий комплекс” та передано до статутного фонду ТОВ майно, що є спільною власністю територіальних громад району на загальну суму 75060 грн., а саме: будівлю в м. Генічеську по пр. Миру, 109, загальною площею 1214,2 кв. м вартістю 51323 грн., будівлю в м. Генічеську по вул. Володарського, 5, загальною площею 743 кв. м вартістю 19489 грн., майно районної друкарні вартістю 4248 грн.

Рішенням № 168 від 19 травня 2005 року виконком Генічеської міськради оформлює право приватної власності на 49/50 частки будівлі за товариством з обмеженою відповідальністю “Інформаційно-видавничий комплекс”, а останнє реєструє право власності у Генічеському БТІ.

Господарським судом Херсонської області (рішення від 8 вересня 2006 року по справі № 2/286-АП-06, яке набрало законної сили) визнано нечинними рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради Херсонської області від 6 жовтня 2003 року № 345 про оформлення права власності на спірну будівлю за Генічеською районною радою та рішення міськвиконкому № 168 від 19 травня 2005 року про оформлення права власності на той же об’єкт за ТОВ „Інформаційно-видавничий комплекс”.

Судом встановлено всю сукупність обставин, за яких можна дійти обґрунтованого висновку щодо законного власника спірного майна. Таким власником є позивач і він має право пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України)

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір в сумі 6 грн. 80 коп. повертається позивачеві з Державного бюджету. Надмірно сплачений позивачем судовий збір буде повернутий після подання відповідної заяви до суду.

В засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

На підставі ст.ст. 386, 387 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.94, 161, 163-167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Дніпро” (м.Херсон, вул.Тираспільська, 1-а, кв.3, код ОКПО 31917801) право власності на 49/50 частини двоповерхової капітальної будівлі, яка розташована в м. Генічеськ, пр. Миру, 109.

2. Зобов’язати Генічеське Державне бюро технічної інвентаризації (м.Генічеськ, вул.Воровського, 17, код ОКПО 03355494, р/р 2602301371, Ощадбанк 3141, МФО 342092) здійснити державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Дніпро” (м.Херсон, вул.Тираспільська, 1-а, кв.3, код ОКПО 31917801, р/р 26006300685 у ХФ "Західінкомбанк", м.Херсон, МФО 352327) на 49/50 частини двоповерхової капітальної будівлі загальною площею , яка розташована в м. Генічеськ, пр. Миру, 109.

3. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Дніпро” (м.Херсон, вул.Тираспільська, 1-а, кв.3, код ОКПО 31917801, р/р 26006300685 у ХФ "Західінкомбанк", м.Херсон, МФО 352327) у визнанні права власності на 1/50 частини двоповерхової капітальної будівлі (приміщення площею 28 кв.м та контрольно-пропускний пункт площею 30 кв.м), яка розташована в м. Генічеськ, пр. Миру, 109.

4. Стягнути з Державного бюджету (Відділення Держказначейства м.Херсона, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31115095500002, Банк УДК по Херсонській області, МФО 852010, код 22090200, символ звітності банку 095) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Дніпро” (м.Херсон, вул.Тираспільська, 1-а, кв.3, код ОКПО 31917801, р/р 26006300685 у ХФ "Західінкомбанк", м.Херсон, МФО 352327) 6 грн. 80 коп. судового збору, про що видати виконавчий лист.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Хом"якова

Постанова оформлена

та підписана 19 жовтня 2006 року