Рішення № 19820201, 16.03.2009, Березанський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-209 2009 p.

Рішення

іменем України

16 березня 2009 року Березанський районний суд

Миколаївської області в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.

при секретарі Якубець С.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ВАТ "ОСОБА_1 Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ВАТ "ОСОБА_1 Аваль" 26.02.2009 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 15.02.2007р. з відповідачкою укладено кредитний договір № 010/08-112/60941 про надання кредиту у розмірі 2000 грн. зі сплатою за користування кредитом 34, 9 % річних, терміном на 24 місяці. Проте зобов’язання за кредитним договором відповідачкою не були виконані і станом на 02.02.2009р. заборгованість становить 2011, 42 грн.. Тому позивач просить стягнути з відповідачки 2011, 42 грн.; витрати по оплаті держмита в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн..

На попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Відповідачка ОСОБА_2 визнала позов в повному обсязі.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачкою відповідно до вимог ст.ст.1054, 1055 ЦК України 15.02.2007 р. укладено кредитний договір № 010/08-112/60941, згідно якого банком відкрито відповідачці картковий рахунок, випущено та надано платіжну картку з лімітом кредитування 2000 грн. строком на 24 місяці з 15.02.2007р. до 15.02.209 р. зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 34, 9 % річних за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст. 1050, 1048 625 ЦК України.

Згідно ст.66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції Закону від 20.09.2001 p.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України "Про кредитування" № 246 від 28.09.1995 p., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення "Про кредитування" передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Враховуючи, що відповідачкою прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягають задоволенню.

Відповідно до розрахунку заборгованості підлягає стягненню з відповідачки заборгованість по простроченому основному кредиту в сумі 2011, 42 грн..

Таким чином, визнання відповідачкою пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.ст. 88, 81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки судові витрати понесені позивачем за сплату держмита при подачі позовної заяви та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ВАТ "ОСОБА_1 Аваль" до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ "ОСОБА_1 Аваль", транз/рахунок 29090312 в "ОСОБА_1 Аваль", ідентифікаційний код 24779442, МФО 326182, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором в сумі 2011 (дві тисячі одинадцять) гривен 42 коп.; а також судові витрати в сумі 81 грн., в т.ч. по оплаті державного мита в сумі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.