Рішення № 19816690, 17.11.2011, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-692/11 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 року                                         м. Макіївка

          Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

                                                            головуючий суддя Перевєрзєв М.М.

                                                            при секретарі Покашовій В.Г.

                                                            за участю відповідача           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, штрафних санкцій та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

          26 травня 2011 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»(далі - Банк), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по кредитному договору, штрафних санкцій та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов’язань.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь в судовому засіданні, надавши суду заяву про підтримку своїх позовних вимог та можливості розгляду справи за відсутності його представника.

Зі змісту позовної заяви убачається, що 05 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу у національній валюті надано кредит на споживчі цілі в сумі 18900 грн. на строк до 01 листопада 2010 року, зі сплатою 2,4 % відсотків щомісячно за користування кредитом. Повернення кредиту та сплата відсотків передбачалось щомісячними платежами до 15 числа поточного місяця.

Позичальник 05.11.2007 року отримав суму кредиту в повному обсязі, однак на теперішній час неналежно виконує свої зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого за цим договором на 02 лютого 2011 року виникла заборгованість, яка становить: непогашений кредит –14372,10 грн.; несплачені відсотки - 7129,43 грн. За умовами договору у разі прострочення строку сплати мінімального платежу по погашенню кредиту відповідач повинен сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що становить у загальній сумі 4238,18 грн. та штраф за прострочення строків сплати платежу, що складає 360 грн.

Відповідач неодноразово повідомлявся службовими особами Банку про факт виникнення заборгованості та її розмір, однак на дотепер кредитна заборгованість ним не погашена, позичальник уникає зустрічей з представником позивача.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, ПАТ «Комерційний банк «Надра»просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену у позові заборгованість –грошові кошти згідно предмету кредитного договору, що утворилась на 02.02.2011 року у загальному розмірі 26099.71 грн. та сплачені позивачем судові витрати у розмірі 381,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що у листопаді 2007 року він за договором кредиту отримав у ВАТ «Комерційний банк «Надра»на грошові кошти у сумі 18900 грн., які йому необхідні були на лікування. Він ознайомився з умовами договору, який підписав власноручно. У подальшому у зв’язку з фінансовою кризою, а також несприятливими обставинами, що сталися в його сім’ї, погіршенням стану здоров’я, він об’єктивно не може виконати умови кредитного договору –повернути суму кредиту та сплатити по ньому відсотки.

Однак він не визнає вимоги позивача щодо стягнення з нього штрафу за порушення строків сплати мінімального платежу, оскільки Банком застосована подвійна санкція, та просить суд застосувати до неустойки строк позовної давності по закону і зменшити її розмір у зв’язку з його життєвими обставинами та скрутним матеріальним становищем сім’ї.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Приписами частини 1 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          05 листопада 2007 року юридична особа –відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(Кредитор) і громадянин України ОСОБА_1 (Позичальник) уклали кредитний договір № 697565/ФЛ, за яким Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 18900 грн. на споживчі цілі на строк кредитування –до 01 листопада 2010 року.

За умовами договору відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі ставки у розмірі 2,4% на місяць, що здійснюється на фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту (844грн.) щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначений кредитний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою ВАТ комерційний банк «Надра»та особисто ОСОБА_1 Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, тому на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов’язковим для виконання.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Банк повністю виконав умови кредитного договору –ОСОБА_1 на підставі його письмової заяви про видачу готівки 05 листопада 2007 року надані грошові кошти у сумі 18900 грн.

          Згідно довідки-розрахунку ПАТ «Комерційний банк «Надра»заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором перед Банком станом на 02 лютого 2011 року становить: за кредитом –14372 грн. 10 коп.; по відсоткам за користування кредитом –7129 грн. 43 коп.; пеня за порушення строків сплати мінімального платежу –4238 грн. 18 коп.; штраф за порушення строків сплати мінімального необхідного платежу –360 грн., а у загальному розмірі –26099 грн. 71 коп.

          Позичальником ОСОБА_1 періодично здійснювались платежі згідно кредитному договору, але сума проплати була значно меншою передбаченого в його умовах розміру мінімально необхідного платежу у місяць по погашенню кредиту.

Наведені обставини відповідач визнав у судовому засіданні, ним не оспорюється розмір нарахованої позивачем заборгованості за кредитом.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання взятих на себе зобов’язань за договором. Позичальник не довів у судовому засіданні, що порушення ним умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (стаття 617 ЦК).

Суд визнає правильним представлений публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра»розрахунок періоду і суми заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Комерційний банк «Надра»за кредитним договором № 697565/ФЛ від 05.11.2007 року.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виконання зобов’язання відповідно до частини 1 статті 546 та статті 549 ЦК України забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Сплата встановленої договором або законом неустойки, як визначено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України, є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання.

Пунктами 4.1 та 4.2 зазначеного кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язання, а саме: у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.п. 2.3.2 цього договору (844 грн.), а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 цього Договору, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 цього Договору більш ніж на 2 дні позичальник сплачує Банку фіксований штраф у розмірі 30 грн.

          У матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані, що відповідач вживав належних заходів для виконання зобов’язання по даному правочину, у зв’язку з чим порушення зобов’язання визнається судом таким, що сталося з його вини.

          Аналіз вказаних пунктів кредитного договору свідчить про те, що позивачем за прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту передбачена подвійна відповідальність одного виду –штраф і пеня (неустойка).

          Приписами статті 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про одночасне стягнення з відповідача суми пені і штрафу, які є різновидами неустойки, є застосування до боржника подвійної цивільно-правової відповідальності одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов’язання, тому вони не відповідають положенням закону та не підлягають задоволенню у частині стягнення штрафу у розмірі 360 грн.

6 вересня 2011 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою про застосування до правовідносин зі стягнення пені за порушення строків сплати мінімального платежу передбаченого чинним законодавством строку позовної давності.

Як встановлено статтею 256 ЦК України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до положень частин 1, 2 статі 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється за кожним днем (місяцем), за яким нараховується пеня, окремо, Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або мав дізнатися про порушення свого права.

Пунктом 2.3.2 укладеного між сторонами кредитного договору передбачено, що позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту, визначені у п. 2.3.1 цього Договору, щомісячно до 15 числа поточного місяця. У випадку, коли Позичальник до 15 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів (МНП), внаслідок чого станом на 17 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість позичальника, Банк, починаючи з 18 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим Договором.

Таким чином, початком перебігу строку позовної давності є наступний день за тим, коли боржник повинен погасити поточну заборгованість, проте не сплатив черговий платіж.

Згідно наданого позивачем розрахунку пені за порушення відповідачем строку сплати МНП убачається, що зазначена заборгованість у сумі 4238 грн. 18 коп. нарахована ПАТ «Комерційний банк «Надра»з 05.06.2008 року, тобто частково за межами передбаченого законом строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд обраховує неустойку за останній рік невиконання ОСОБА_1 основного зобов’язання по кредитному договору за період з 26.05.2010 р. по 26.05.2011 року (дата звернення з позовом в суд), яка становить у відповідності до розрахунку Банку 2013 грн. 71 коп. (110.53 + 73.18 + 154.83 + 83.12 + 153.43 + 53.29 + 217.24 + 227.96 + 69.30 + 36.99 + 245.53 + 18.02 + 201.43 + 81.24 + 214.55 + 54.57 + 18.50) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи ОСОБА_1 у судовому засіданні про необхідність зменшення розміру неустойки у зв’язку з життєвими обставинами, що склалися в його сім’ї, та скрутним матеріальним становищем суд визнає неспроможними з наступних підстав.

За правилами частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що розмір неустойки не перевищує суму основного боргу за кредитним договором, відповідач не надав суду об’єктивних, беззаперечних доказів наявності у нього таких тяжких життєвих обставин, які б могли бути підставами для зменшення установленого судом розміру пені.

Посилання відповідача на зміну його матеріального становища і фінансову неспроможність сплати заборгованості на теперішній час судом не приймаються до уваги. Як наголошується в частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов’язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства акціонерний «Комерційний банк «Надра»про стягнення заборгованості по кредитному договору та пені підлягають задоволенню в установленому судом розмірі.

У частині 1 статі 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджені відповідними платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 261,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 253, 256, 258, 509, 525-527, 546, 549, 554, 610-611, 617, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456, розрахунковий рахунок № 32002180102 у ГУ НБУ по м. Києву та області) суму заборгованості, що утворилася на 02 лютого 2011 року за кредитним договором № 697565/ФЛ від 05 листопада 2007 року: непогашений кредит - 14372 грн. 10 коп.; несплачені відсотки по кредиту - 7129 грн. 43 коп.; пеня за прострочення строків виконання грошового зобов’язання - 2013 грн. 71 коп., а також понесені судові витрати: судовий збір у сумі 235 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 108 грн. 12 коп., а у загальному розмірі - 23858 (двадцять три тисячі вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 51 коп.

У задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя