Постанова № 19811648, 29.11.2011, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 2014/2-а-2000/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 року Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Нестерцової Н.В.

секретаря Гордієнко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Харківської області, 3-ті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Зміївської міської ради Харківської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Зміївської міської ради Харківської області в частині невжиття заходів по відновленню безперешкодного пішохідного проходу між домоволодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, зобовязати Зміївську міську раду Харківської області відновити безперешкодний пішохідний прохід між домоволодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 шляхом вжиття заходів, передбачених чинним законодавством України щодо зобовязання ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 в частині перенесення незаконно встановленої на території вказаного пішохідного проходу огорожі на межу її власної земельної ділянки у відповідності до Державного акту про право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3), загальною площею 0,1000 га, виданий ОСОБА_2., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010989100171, та зобовязання ОСОБА_3, що проживає за адресою АДРЕСА_3, перенесення самовільно встановленого забору на території вказаного пішохідного проходу, на межу його власної земельної ділянки; визнати недійсним рішення ХХХ сесії Зміївської міської ради V скликання від 23.09.2008 року «Про затвердження ОСОБА_2. технічної документації по встановленню меж та передачу безоплатно в приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд по вул. Комсомольській, НОМЕР_2 м. Змієва.

У позові він вказав, що 30 грудня 2010 року звернувся до Зміївської міської ради із заявою про поновлення прав громадян, які проживають на АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 шляхом відновлення безперешкодного пішохідного проходу між домоволодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 який раніше історично склався та дозволяв всім мешканцям вказаних вулиць вільно, зі значною економією часу та сил, добиратися до школи, громадського транспорту, магазину, тощо.

21 січня 2011 року Зміївська міська рада надала відповідь, в якому зазначено, що його звернення розглянуто на черговому засіданні постійно діючої комісії з питань регулювання земельних відносин, сільського господарства, містобудування та архітектури Зміївської міської ради. За наслідками розгляду, йому було відмовлено у задоволенні прохання про відновлення безперешкодного пішохідного проходу між домоволодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1

Вважав дії Зміївської міської ради протиправними та такими що суперечать вимогам ч.1 ст.2, ч.1 ст. 10, ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

ОСОБА_1 вказав, що відповідно до ст. НОМЕР_2 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, належить: - розпоряджень землями територіальних громад; - передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; - здійснення контролю за використанням та охороню земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; - обмеження , тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; - вирішення земельних спорів; - вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Приймаючи до уваги норми діючого законодавства, Зміївська міська рада мала весь обсяг прав для вирішення питання по відновленню безперешкодного пішохідного проходу між домоволодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1

Позивач зазначив, що територію, що складала раніше пішохідний прохід незаконно захопила власниця житлового будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

У подальшому, ОСОБА_1 зазначив, що власник житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 захопив земельну ділянку, яка могла бути пішоходним проходом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

Він пояснив, що прохід між домоволодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 історично склався багато років тому. Це дозволяло мешканцям поблизу лежачих вулиць зі зручністю проходити на іншу вулицю, на автобусну зупинку, до магазину.

Неодноразові звернення до Зміївської міської ради щодо відновлення проходу між домоволодіннями №НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 позитивних наслідків не мали.

Фактично, як вважає позивач, міська рада бездіяла щодо задоволення вимог громади з цього питання.

Він вважав, що відповідач повинен був зробити обміри земельних ділянок ОСОБА_2) та ОСОБА_3, зобовязати їх розгородити прохід для безперешкодного користування громадянами, вирішити питання щодо визнання Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 недійсним, предявив позов до суду та всі інші дії, що передбачені законом, виконуючи вимоги представників громади міста.

Представники Зміївської міської ради по довіреності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов не визнали.

В наданих запереченнях зазначено, що Зміївська міська рада протягом 2010-2011 років вжила всіх заходів, які входять до її компетенції, щодо захисту інтересів громади.

Неодноразово з приводу відновлення пішохідного проходу міська рада створювала комісії, які виїжджали на місце, проводились бесіди з власницею будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою - ОСОБА_2., однак вона не погоджується відновити прохід на своїй земельній ділянці.

Представник відповідача ОСОБА_6 заперечувала проти того, що міська рада вправі вирішити питання щодо визнання Державного акту на землю ОСОБА_2. недійсним, оскільки вся технічна документація оформлена відповідно до діючих норм. Також не встановлено порушень землекористування власником ОСОБА_3 Відповідно до генерального плану м.Змієва проходу між домоволодіннями №№ НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 не передбачено.

Третя особа ОСОБА_2 вважала, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Вона пояснила, що деякий час у житловому будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, власником якого вона є, ніхто не проживав. Після того, як було оформлене її право власності на цей будинок, було встановлено, що рельєф грунту домоволодіння такий, що з існуючого на той час стихійного перевулку, стікала вода на город, мешканці вулиць, які користувалися цим проходом кидали сміття на територію її домоволодіння та поза ним, проходячи, мали можливість спостерігати за тим, що відбувається у неї в дворі. Як зазначила ОСОБА_2, таке положення речей не влаштовувало її, оскільки порушувало її право як власника, землекористувача, приватне життя.

На момент приватизації земельної ділянки, була підготовлена технічна документація. Підприємство, що займалось виготовленням технічної документаціїї перевіряло наявність пішоходного проходу у генеральному плані міста і тільки тоді була узгоджена вся документація, отримано Державний акт на право приватної власності на землю.

ОСОБА_2 не заперечувала проти того, що представники Зміївської міської ради неодноразово виїзжджали на місце, проводили зустрічі з представниками громади, пропонували їй добровільно вирішити спір для соціального спокою в цьому районі.

ОСОБА_2 зазначила, що ситуація ,що склалася є штучною, оскільки в 100 м знаходиться аналогічний прохід, яким користуються громадяни. Крім того, вихід до вказаних позивачем комунікацій, школи є з боку інших вулиць, для цього необхідно витратити близько 5 хв.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся із заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність, заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1

ОСОБА_3 у своїй заяві зазначив, що на момент виділення земельної ділянки пішохідного проходу передбачено не було, його зробили, щоб надати людям доступ до колодязя, якого на даний час не має.

ОСОБА_3 надав копію Державного акту на право приватної власності на землю за адресою: АДРЕСА_3

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення сторін, дослідив надані докази, допитав свідків, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що до 2009 року, між домоволодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 існував пішохідний прохід, який зробили мешканці вулиць поблизу АДРЕСА_1 для проходу до школи, зупинки, магазинів.

Відповідно матеріалів генерального плану м.Змієва (а.с.111,193) будь-яких проходів між домоволодіннями по АДРЕСА_1 не передбачено.

Рішенням ХХХ сесії Зміївської міської ради V скликання від 23.09.2008 року, затверджено ОСОБА_2., яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановленню зовнішніх меж в натурі (на місцевості) та передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1000 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 зобовязано ОСОБА_2 оформити Державний акт на право власності на земельну ділянку, використовувати земельну ділянку згідно вимог Земельного Кодексу України, своєчасно сплачувати земельний податок. (а.с.11)

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 08.12.2009 року на імя ОСОБА_2, вона є власником земельної ділянки, площею 0,1000 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташованої за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.12)

Технічна доркументація по оформленню права власності ОСОБА_2. на земельну ділянку погоджена з відділом містобудування та архітектури Зміївської РДА, Управлінням Держкомзему у Зміївському районі Харківської області. ( а.с. 72,73)

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 03 лютого 2003 року на підставі рішення У1 сесії ХХ1У скликання Зміївської міської ради народних депутатів від 28 грудня 2002 року, ОСОБА_3 є власником 0,0960 га за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Допитані у якості спеціалістів ФОП ОСОБА_9, який розробляв технічну документацію, ОСОБА_10 головний спеціаліст з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Зміївському районі, ОСОБА_11 директор КП

«Архітектурне бюро Зміївського району»вказали на відсутність документації, яка б підтверджувала наявність проходу між домоволодіннями №НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.

За таких обставин, перешкод в передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки у визначеному законом розмірі не було.

ОСОБА_10 зазначив, що ним здійснювалась перевірка землекористування ОСОБА_3 по заяві позивача. Були встановлені порушення, які вже усунені, вказані порушення не стосувались питання щодо пішоходного проходу.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх віддання. (ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування»)

Встановлено, що в березні 2010 року мешканці м.Змієва, що проживають по АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 та у подальшому, депутат Зміївської міської ради ОСОБА_1 в інтересах виборців звертався до Зміївської міської ради з приводу незаконної приватизації земельної ділянки НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.

18 травня 2010 року відбулися збори 35 громадян за участю представників Зміївської міської ради по вирішенню питання щодо відновлення прав громадян на безперешкодне використання шляхів загального користування.

Збори вирішили ставити питання перед Зміївською міською радою щодо скасування рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, НОМЕР_2 у приватну власність.( а.с.35-36)

Розпорядженням секретаря міської ради №103 від 21.06.2010 року за зверненням депутата міської ради ОСОБА_1 було створено робочу комісію для проведення обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_2. (а.с.20)

За результатами засідання вказаної комісії було вирішено розяснити сторонам положення п.2 ст. 158 Земельного Кодексу України стосовно порядку вирішення земельних спорів, якщо в подальшому не буде досягнуто порозуміння, що підтверджується протоколом засідання. (а.с.18)

В ході роботи комісії виступили представники комісії, мешканців АДРЕСА_1 про відновлення проходу між домоволодіннями НОМЕР_1,НОМЕР_2 та території школи, представника школи ОСОБА_12, яка заперечувала проти відновлення проходу, пояснюючи, що мешканці утворюють стихійні сміттєзвалища.

Суд приходить до висновку про Зміївська міська рада діяла в межах своїх повноважень по розгляду заяви мешканців та депутата ради.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Зазначені позивачем ОСОБА_1 дії, які повинна була б вчинити міськрада по відновленню пішоходного проходу, а саме, зобовязати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розгородити прохід для безперешкодного користування громадянами, вирішити питання щодо визнання Державного акту на землю ОСОБА_2 недійсним, предявив позов до суду, не відносяться до повноважень органу місцевого самоврядування в розумінні п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Відповідно до ст. 39 Земельного Кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно п. «а», «б»ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК.

За конкретних обставин, судом не вбачається порушень вказаної норми відповідачем.

Дані про те, що органом місцевого самоврядування приймалось рішення щодо встановлення пішоходного проходу між домоволодіннями №НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, не представлено, що підтверджено генеральним планом міста.

Позивачем не надано доказів того, що прохід, який існував між домоволодіннями №НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 має статус шляху загального користування.

Згідно ч.ч.1,2 ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані обєкти комунальної власності.

На підставі ст.ст.80,81 ЗК України, ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3

На момент розгляду справи Державні акти на право приватної власності на землю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсними не визнані, даних про встановлення земельного сервітуту не має.

Згідно до ст.154 ЗК України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обовязки чи обмеження.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

На момент розгляду заяви ОСОБА_1 та мешканців м.Змієва щодо відновлення проходу, у Зміївської міської ради не було повноважень щодо втручання у володіння, користування і розпорядження земельними ділянками громадян за конкретних обставин.

Ч.3 ст.158 ЗК України, передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За конкретних обставин, відсутності даних про прохід на генеральному плані міста, спір, що виник не може бути розглянутий відповідачем в порядку ч.3 ст.158 ЗК України.

Твердження позивача про те, що бездіяльність відповідача повязана з небажанням звернутись до суду до ОСОБА_2 з приводу визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, позбавлене правових підстав.

Згідно до ст.3 ЦПК України, звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, або в інтересах інших осіб, або державні чи суспільні інтереси є правом, а не обовязком.

Нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено обовязку органу місцевого самоврядування звертатись до суду за конкретних обставин.

Відповідно до положення ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Судовим розглядом не встановлено порушення відповідачем закону щодо вирішення питання про відновлення проходу.

Судові не надано доказів того, що мешканці м.Змієва взагалі позбавлені проходу до магазину, школи, транспортної зупинки.

Тому, суд не вбачає підстав вважати, що Зміївська міська рада бездіяла у вирішенні цього питання.

Керуючись ст.ст. 2,10, 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 12,39, 80,81,83,154,158 Земельного Кодексу України, ст.ст.2,10,11,12,70,71,159,161,162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Харківської області, 3-ті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування протиправною та зобовязання вчинити певні дії, відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: