Постанова № 19803511, 22.11.2011, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 3-751/11

П О С Т А Н О В АІ М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2011 рокусмт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

розглянувши справу про адміністративні правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, працює головою ФГ «Юлиана», проживає: АДРЕСА_1 .

за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Головою ФГ «Юлиана»є ОСОБА_1 27.10.2011 року при проведенні перевірки провідним державним інспектором праці ТДІП в Миколаївській області ОСОБА_2 , були виявлені порушення вимог КЗпП України , а саме в порушення вимог ст.. 116 КЗпП України розрахунок зі звільненими працівниками проводиться не в день звільнення. Так, наприклад, з працівником ОСОБА_3 яка відповідно до наказу від 30.09.2011 р. № 31 звільнена 30.09.2011 р., розрахунок проведений 06.10.2011 р., що підтверджується видатковим касовим ордером № 147 від 06.10.2011 р. платіжною відомістю.

Відповідно до п.2 наказу голови господарства від 20.09.2011 року № 26 ОСОБА_4 звільнена з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до ч.1 ст. 149 КЗпП України керівником були відібрані пояснення від працівника, але в порушення ч.4 ст. 149 КЗпП України при застосуванні дисциплінарного стягнення працівника не було повідомлено під розписку, звільненому працівнику не було видано копію наказу про звільнення, чим порушено ч.2 ст. 47 КЗпП України, відповідно до якої, у разі звільнення працівника з ініціативи власника, власник зобовязаний у день звільнення видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи.

При перевірці нарахування та виплати заробітної плати працівнику ОСОБА_4 за серпень вересень 2011 року та забезпечення нарахування компенсації за дні невикористаної відпустки під час звільнення встановлено, що заробітна плата за вересень 2011 року нарахована у сумі 1708,25 грн. з урахуванням компенсації за дні невикористаної відпустки у сумі 766,76 грн. та індексації заробітної плати у сумі 23,04 грн., до сплати за мінусом податку належить 1385,22 грн., яка на момент проведення перевірки не виплачена працівнику, чим порушено ст.. 116 КЗпП України , до того ж працівник в день звільнення перебував на робочому місці, що підтверджується табелем обліку робочого часу. Відповідно до наданої бухгалтерської довідки на момент звільнення працівника, а саме 20.09.2011 року залишок готівки в касі становив 5790,52 коп.

Так, в порушення ст.. 189 КЗпП України на господарстві не вівся спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

В порушення вимог п.5 ч.1 ст. 24 КЗпП України між керівництвом господарства та неповнолітніми не укладався письмовий трудовий договір, де б зазначається згода неповнолітніх та їх батьків на виконання легкої праці, також зазначалися данні про підлітків, їх батьків, права та обовязки, умови праці, тривалість робочого дня, сума окладу та інше, чим порушується також вимоги ст.. 29 КЗпП України. З наказами про прийом на роботу зазначені неповнолітні працівники не ознайомлені під підпис.

В порушення ст. 48 КЗпП України, на неповнолітніх не була заведена трудова книжка із зазначенням дати прийняття на роботу та відомостей про роботу. Також на господарстві не запроваджено ведення особових карток формою Т-2А. Неповнолітні працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до наказу від 18.08.2011 року № 23 звільнені відповідно до вимог п.2 ст. 36 КЗпП України, що є порушенням законодавства України про працю, так як при прийнятті на роботу в наказі про прийом на роботу зазначалося, що дані працівники приймаються на роботу на умовах строкового трудового договору.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково , суду пояснив, що відносно неповнолітніх працівників в нього вони були оформлені відповідно до законодавства, а працівник ОСОБА_4 дійсно був звільнений за п.4 ст. 40 КЗпП України так як був відсутній на роботі.

Суд вислухав пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1., вивчивши матеріали справи вважає, що вина ОСОБА_1 доведена та досліджені матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Вина ОСОБА_1., у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, в судовому засіданні підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 14-11-046\0078 від 27.10.2011 року про адміністративне правопорушення складеного провідним державним інспектором праці ТДІП ОСОБА_2

При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує особу та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення, та матеріальне становище. ОСОБА_1. працює, має постійне місце проживання , за таких умов з метою виховання особи, яка вичинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає призначити ОСОБА_1., достатнє та відповідне стягнення, у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 221, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять ) грн. .

Одержувач: д/бюджет Веселинівської с\р Миколаївської області, код ЕДРПО 22443347, МФО 826013, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області, рахунок 31112106700098 .

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.. .

Суддя Веселинівського районного суді

Миколаївської області Л.О. Орленко