Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2-660/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2011 р. Іванівський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Погорєлов І.В.
при секретарі Кирилової С.Ф.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Іванівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що з 13.08.1953 року вона перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який між ними в 2004 році було розірвано.
ОСОБА_1 в своїй позовній заяві зазначає, що від шлюбу сторони мають дитину –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Матеріальну допомогу на утримання дітей ОСОБА_2 не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягнуто.
Виходячи з вищенаведеного ОСОБА_1 вимушена була звернутися з даною позовною заявою до суду, в якій просила суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як повнолітньої дитини що продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітну (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01трдвня 2011 року і до досягнення донькою двадцяти трьох років, тобто до 24 жовтня 2013 року.
Позивачка в судовому засіданні на позовних вимогах наполягала, та просила суд задовольнити їх.
Відповідач в судовому засіданні пояснив суду, що позовні вимоги позивачки визнає у повному обсязі, та не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
В судовому засіданні було встановлено, що після розірвання шлюбу донька залишилася проживати разом із матір’ю, та перебуває на повному її утриманні.
Позивачка зазначає, що з 2009 року донька вчиться на денному відділенні факультету технології виробництво, переробки то маркетингу продукції тваринництва Одеського державного аграрного університету, в даний час є студентом III курсу.
Утримую доньку лише позивачка на свої кошти та на аліменти, які стягувалися з відповідача за рішенням суду.
Судом встановлено, що після досягнення донькою повноліття а саме 24 жовтня 2010 року, виплата аліментів на її утримання за рішенням суду була припинена.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка вказує, що деякий час, з листопада 2010 року по травень 2011 року, ОСОБА_2 надавав матеріальну допомогу на утримання доньки в добровільному порядку, але з травня 2011 року він припинив виплачувати аліменти,
Згідно з вимогами ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При вирішені питання суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_3 навчається на стаціонарній формі навчання у навчальному закладі, не має ніякого джерела доходів, та знаходиться на утриманні своєї матері, а тому потребує матеріальної допомоги.
Судом було встановлено, що ОСОБА_2 не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, працює та отримує грошові кошти, а тому він має можливість та зобов'язаний утримувати свою доньку - ОСОБА_3, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги,
У відповідності із ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Судом було встановлено, що позивачка вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача з травня 2011 року, але позитивного результату це не дало.
Так, відповідно до ст. 181 ч.3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Приймаючи до уваги наведене суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 184, 191 СК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини –задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як повнолітньої дитини що продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітну (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01трдвня 2011 року і до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, тобто до 24 жовтня 2013 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. на рахунок: 31116095700200; найменування рахунку –Іванівський район 22090200; банк –ГУДКУ в Одеській області; МФО-828011; код за ЄДРПОУ –23214703.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., на рахунок: 31219259700200; найменування рахунку –ТУ ДСА в Одеській області; банк –ГУДКУ в Одеській області; МФО-828011; код за ЄДРПОУ –23214703.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя:ОСОБА_4
Судове рішення № 19779702, Іванівський районний суд Одеської області було прийнято 17.10.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-660/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: