Постанова № 19775975, 04.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2011 року                     № 2а-12787/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча будівна компанія Либідь"

простягнення заборгованості у розмірі 2 210,00 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач – Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулась до суду з вимогою про стягнення з ТОВ «Управляюча будівна компанія Либідь» до Державного бюджету України за рахунок активів боржника податкову заборгованість в сумі 2210,00грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ і зазначає, що за відповідачем рахується борг з податку на прибуток на загальну суму 2210,00грн.

Відповідач – ТОВ «Управляюча будівна компанія «Либідь» заперечення на позов суду не надав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за юридичною адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

28.10.2011 на адресу суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про повернення поштового відправлення у зв’язку з закінченням терміну зберігання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча будівна компанія Либідь» зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.06.2007 та взято на облік в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва як платника податків.

Так, 18.02.2009 Позивачем проведено перевірку та складено Акт №1316-15/35182162 про порушення Відповідачем вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: Відповідачем не подано Декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року.

На підставі акту перевірки відповідачу винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2009 №0006611520/0, яким нараховані штрафні санкції в сумі 170,00 грн.

Також, 01.07.2009 Позивачем за результатами перевірки складено Акт №3964-15/35182162 про порушення Відповідачем вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: Відповідачем не подано Декларацію з податку на додану вартість за січень-травень 2009 року.

На підставі акту перевірки Позивачуе винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009 №0018611520/0, яким донараховано штрафні санкції в сумі 850,00 грн.

25.11.2009 Позивачем за результатами перевірки складено Акт №1733-15 про порушення Відповідачем .п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, а саме: Відповідачем не подано декларацію з податку на до дану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року.

На підставі акту перевірки Позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2010 №0008901520/0, яким нараховані штрафні санкції в сумі 510,00 грн.

На день звернення Позивача до суду за Відповідачем обліковується борг з податку на прибуток на загальну суму 2210,00 грн.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ Позивачем винесено першу податкову вимогу №1/1132 від 10.04.2009, яку не було вручено Відповідачу, у зв’язку з незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, про що свідчить Акт №36 від 16.09.2009.

Також, Відповідачу направлено друга податкова вимога №2/3034 від 16.10.2009, яку не було вручен, у зв’язку з незнаходженням за фактичним місцем розташування (місцезнаходження) платника податків, про що свідчить Акт №53 від 03.12.2009.

Також, Відповідачу направлено податкові повідомлення-рішення №006611520/0 від 18.03.2009, податкове повідомлення-рішення №0018611520/0 від 14.08.2009, податкове повідомлення-рішення №0030671520/0 від 15.12.2009, податкове повідомлення-рішення №0008901520/0 від 31.03.2010, які не вручено у зв’язку з незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, про що свідчить Акти №419 від 24.03.2009, №1526 від 25.08.2009, №3010 від 25.12.2009, №667 від 14.04.2010, відповідно.

Згідно з абзацом 4 пункту 6.2.4 статті 6 Закону №2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що вимоги №1/1132, №2/3034 було розміщено на дошці податкових оголошень з 10.09.2009 по 10.10.2009 та з 04.12.2009 по 04.01.2010, відповідно, а відтак вважаються врученими Відповідачу.

Вказані податкові вимоги не були оскаржені Відповідачем в адміністративному чи судовому порядку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Також в автоматичному режимі відповідачу було нараховано пеню за несвоєчасну сплату зобов'язань.

Відповідачем не надано суду доказів сплати вказаної суми податкового боргу.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок позивача, а тому нарахування податкового боргу в сумі 2210,00 грн., визнається судом правомірним.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках . обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що факт несплати податкових платежів до бюджету є доведеним, тому суд вбачає підстави для стягнення заборгованості за рахунок активів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

          1.Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча будівна компанія «Либідь» (код ЄДРПОУ 35182162) за рахунок активів боржника до Державного бюджету (УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 24258039, банк одержувача: ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість у сумі 2210 (дві тисячі двісті десять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                 Келеберда В.І.