Постанова № 19774935, 11.10.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6716/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріГуцулу С.І.

за участі:представника позивача

представників відповідачів розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому , Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000662307 від 19.04.2011 року та стягнення з державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торн» звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року №0000662307; визнання бездіяльності державної податкової інспекції у м.Хмельницькому по ненаданню висновку про необхідність відшкодування із державного бюджету України податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача в банку за вересень, листопад, грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось за серпень, жовтень, листопад 2010 року протиправною; стягнення з державного бюджету відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за вересень 2010 року в сумі 31109 грн., листопад 2010 року в сумі 16177 грн., грудень 2010 року в сумі 17162 грн., січень 2011 року в сумі 24019 грн..

З висновками відповідача позивач не погоджується, зазначає, що вони не відповідають вимогам законодавства тому є неправомірними.

На думку позивача, податкове повідомлення-рішення №0000662307 від 19.04.2011 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2011 року на 24019,00 грн. є незаконним, оскільки перевірками не встановлено порушення позивачем правил ведення податкового обліку в частині формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів та послуг, підтверджених первинними документами та належним чином складеними податковими накладними, який став основою для визначення відємного значення з ПДВ та заявлення до відшкодування ПДВ в загальній сумі 88567,00 грн.. Вважає, що неможливість підтвердження заявлених сум ПДВ за результатами зустрічних перевірок та внаслідок опрацювання бази автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, несплата його контрагентами до бюджету ПДВ, а також їх відсутність за місцезнаходженням, не позбавляє позивача права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, сплаченого ним в ціні придбаних товарів (послуг).

Зазначає, що ДПІ у м.Хмельницькому порушила визначений підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон) 5-ти денний термін після завершення перевірки для надання органу державного казначейства висновку про відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року в загальній сумі 88567,00 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову, просить суд задоволити позовні вимоги.

Представники ДПІ у м.Хмельницькому проти позову заперечують, вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказують на те, що податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року №0000662307 є законним, оскільки факти порушення позивачем вимог абз. «а» п.200.4 ст.200, ст.180 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. та п.1.8 ст.1, пп.7.7.2, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону та завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року на 24019 грн. відображене в акті позапланової перевірки №1742/13-7/21343039 від 15.04.2011 року.

Вказує, що за попередньою перевіркою (акт №1828/23-7/21343039 від 18.03.2011р.) встановлено, що основним постачальником підприємства у грудні 2010 року визначено ТОВ «Континент Нафто Трейд» та за даними Системи співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту встановлено його взаємодію із ризиковими контрагентами, стан яких відмінний від нульового. Неможливо підтвердити заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування у звязку з відсутністю відомостей, що підтверджують дані позивача по взаємовідносинах з постачальниками, відсутністю факту надмірної сплати до бюджету ПДВ постачальниками та ненадходженням матеріалів зустрічних перевірок вказаних контрагентів. Посилаючись на п.1.8 ст.1 та пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону, зазначає, що вказаними нормами встановлений прямий звязок між сплатою ПДВ до бюджету контрагентами позивача та відшкодуванням такого податку і відшкодуванню підлягають лише ті суми ПДВ, які сплачені до бюджету.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки відсутні документи, передбачені наказом ДПА, Міністерства Фінансів України та державного казначейства України від 03.08.2004 року №541/501/1323, які є підставою для перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування. Вказує, що до органів Державного казначейства висновків про відшкодування ПДВ на користь ТОВ «Торн» не надходило, тому відшкодування ПДВ здійснено не було.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з урахуванням наведеного нижче.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торн» 24.11.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №248367 (код ЄДРПОУ 21343039), взято на податковий облік 16.12.1994 року в державній податковій інспекції у м.Хмельницькому за №3063.

Основними видами господарської діяльності товариства є: організація перевезення вантажів; діяльність автомобільного вантажного транспорту; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту; виробництво трикотажного полотна.

У поданій до ДПІ у м.Хмельницькому податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року від 18.10.2010 року позивач задекларував у рядку 25.1 декларації «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку” суму 31109 грн. та подав заяву про повернення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування у зазначеному розмірі.

За наслідками виїзної позапланової перевірки позивача достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за серпень 2010 року, результати якої оформлені актом №13207/23-7/21343039 від 23.12.2010 року ДПІ у м.Хмельницькому вказала, що на момент підписання акту за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2010 року в розмірі 31109 грн., що повязано з необхідністю дослідження по ланцюгам постачання по основних постачальниках за серпень 2010 року відповідно до п.1.8 ст.1 та пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону по: ТОВ ВКФ «Анне ЛТД», ТОВ «Континент Нафто Трейд»,ТОВ «Техноопторг-Центр» (акт №13207/23-7/21343039 від 23.12.2010 року).

У податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року від 15.12.2010 року позивач задекларував ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, в сумі 16177 грн. та подав заяву про повернення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування у вказаному розмірі.

За наслідками позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за жовтень 2010 року, результати якої оформлені довідкою від 24.02.2011 року №1276/23-7/21343039, ДПІ у м.Хмельницькому вказала на неможливість підтвердити визначену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року, що повязано з відсутністю відомостей, що підтверджують дані позивача по взаємовідносинах із постачальниками ТОВ «Континент Нафто Трейд», ТОВ «Техноопторг-Трейд».

У податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року від 19.01.2011 року позивач задекларував ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку на розрахунковий рахунок платника податку в сумі 17262 грн. та подав заяву про повернення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування у вказаному розмірі.

За наслідками позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося у листопаді 2010 року, результати якої оформлені актом від 18.03.2011 року за №1828/23-7/21343039, ДПІ у м.Хмельницькому вказала на неможливість підтвердити визначену суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, що повязано з відсутністю відомостей, що підтверджують дані позивача по взаємовідносинах із постачальниками ТОВ «Континент Нафто Трейд».

У податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року від 16.02.2011 року, позивач задекларував ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, в сумі 24019 грн. та подав заяву про повернення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування у вказаному розмірі.

15.04.2011 року працівником ДПІ у м.Хмельницькому на підставі направлення №000838 від 14.04.2011 року, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., відповідно до наказу ДПІ у м.Хмельницькому від 14.04.2011р. №2254 проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торн» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 24019 грн. за січень 2011 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.04.2011 року №1742/13-7/21343039, відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення вимог: п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону та п.14.1.18 ст.14, абз «а» п.200.4 ст.200, ст.180 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. ТОВ “Торн” завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 24019 грн.; п.п.7.7.2 “б” п.7.7 ст.7 Закону та абз. «б» п.200.4 ст.200, ст.180 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. ТОВ «Торн» занижено залишок від"ємного значення (рядок 26 декларації за січень 2011 року) на 22897,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 19.04.2011 року №0000662307 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2011 року на загальну суму 24019,00 грн..

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0000662307 від 19.04.2011 року та позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2011 року в сумі 24019 грн. слугувала відсутність (за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету виробником (імпортером) та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам, а також взаємодія контрагента позивача (ТОВ «Континент Нафто Трейд») із ризиковими контрагентами, стан яких відмінний від нульового (ТОВ «ТД «Хімтрейдгруп», ТОВ «Сан Тревел»).

Описаними вище перевірками (акт №13207/23-7/21343039 від 23.12.2010 року, довідка від 24.02.2011 року №1276/23-7/21343039, актом від 18.03.2011 року за №1828/23-7/21343039, акт від 15.04.2011 року №1742/13-7/21343039) встановлено, що позивач має всі первинні документи, підтверджуючі його взаємовідносини з контрагентами щодо придбання товарів та послуг у відповідних звітних періодах та право на формування податкового кредиту за їх наслідками, а також той факт, що всі контрагенти позивача, задекларували податкові зобовязання з ПДВ в розмірах, відображених позивачем в податковому обліку.

Досліджені судом первинні документи (накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), відомості виконавця, видаткові накладні, тощо) підтверджують факт поставки товарів (послуг) зазначеними контрагентами позивачеві та їх оплати позивачем. Операції з поставки товарів та послуг у відповідні звітні періоди відображені позивачем та його контрагентами (ТОВ “Класт-Карго”, АС МАП України, ТОВ «INTER CARS UKRAINE», Приватне АТ «МТС Україна», ТОВ “Континент Нафто Трейд”, ТОВ «Техноопторг-Центр», ТОВ “Зевс Транс Сервіс”, ТОВ ВКФ «АННЕ-ЛТД», ТОВ «Технооптторг-Трейд») в бухгалтерському та податковому обліку.

Отримуючи належним чином оформлені постачальниками товарів (послуг) податкові накладні, позивач включав до податкового кредиту ПДВ, сплачений в ціні придбаного товару (послуги).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом пп. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В силу пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище положень Закону, право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

Неодноразовими перевірками не встановлено порушення позивачем ведення податкового обліку в частині визначення бюджетного відшкодування за вересень 2010 року (акт від 23.12.2010 року за №13207/23-7/21343039), листопад 2010 року (довідка від 24.02.2011 року №1276/23-7/21343039), грудень 2010 року (акт від 18.03.2011 року за № 1828/23-7/21343039), січень 2011 року (акт від 15.04.2011 року за №1742/13-7/21343039) та підтверджена фактична сплата позивачем ПДВ в ціні придбаних товарів та послуг їх постачальникам (ТОВ “Класт-Карго”, АС МАП України, ТОВ «INTER CARS UKRAINE», Приватне АТ «МТС Україна», ТОВ “Континент Нафто Трейд”, ТОВ «Техноопторг-Центр», ТОВ “Зевс Транс Сервіс”, ТОВ ВКФ «АННЕ-ЛТД», ТОВ «Технооптторг-Трейд»).

Судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо формування податкового кредиту по операціях з зазначеними контрагентами.

В судовому засіданні представники ДПІ у м.Хмельницькому не заперечують щодо реального здійснення вказаних операцій, їх оплати позивачем та, відповідно, правомірності формування позивачем податкового кредиту за вказаними операціями.

Досліджені судом докази вказують на те, що фактичною підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ в загальній сумі 88567,00 грн. та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугувала відсутність (за даними Системи співставлення засобами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на півні ДПА України) факту надмірної сплати податку на додану вартість деякими постачальниками позивача та відсутність матеріалів зустрічних перевірок.

За змістом п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару (послуг), які підтверджують факт придбання товару та послуг від цих контрагентів, є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

При цьому, суд враховує, що факт поставки товару від вказаних постачальників, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт отримання позивачем належним чином оформлених податкових накладних підтверджений не тільки дослідженими в судовому засіданні первинними документами, а й актами (довідками) документальних перевірок , та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.

За змістом підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при її від'ємному значенні. При цьому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Рішення платника податку про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування відображається платником податку у податковій декларації та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, які подаються податковому органу і в копії органу Державного казначейства України.

Аналогічні норми містяться у п.200.1 п.200.4 і п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України.

Прийнявши рішення про повернення суми відшкодування ПДВ, з дотриманням вимог пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону та ст.200 Податкового кодексу України позивач подав податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку.

Відповідно до положень п.1.8 ст.1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Неодноразовими перевірками не встановлено порушення позивачем визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ спірні звітні періоди та підтверджена задекларована позивачем сума податкового кредиту з ПДВ і фактична сплата постачальникам ПДВ у вказаній сумі в ціні придбання товарів та послуг.

Судом встановлено, що позивач виконав вимоги Закону та Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту та визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 88567,00 грн..

Відсутність матеріалів зустрічних перевірок щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові зносини з платником податків, не може слугувати підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту.

Тому, відповідачем неправомірно прийняте спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, яким позивача позбавлено права на отримання з державного бюджету відшкодування ПДВ.

Суд відхиляє як необґрунтовані, доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.14.1.18 ст.14, абзацу “а” п.200.4 ст.200, ст.180 Податкового кодексу України у звязку з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету одним з його контрагентів та відсутністю за місцезнаходженням іншого контрагента з урахуванням наведеного нижче.

За змістом Закону та Податкового кодексу України підставою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ є дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачають надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків. Водночас, ні Закон, ні ПК України не ставлять у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами його постачальників податку до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до вимог ст.218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Відповідачем не наведено та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо. Судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування відємного значення ПДВ в сумі 88567,00 грн. заявленого ним до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ.

Судом також враховується, що перевірками не зафіксовано та не доведено в судовому засіданні відповідачем, що зазначені вище контрагенти позивача порушили вимоги Закону в частині формування податкових зобовязань з ПДВ за наслідками господарських операцій з позивачем та їх відображення в деклараціях з ПДВ.

Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 Закону і п.14.1.18 ст.14 ПК України, оскільки зазначені норми дають загальне розуміння поняттю “бюджетне відшкодування”, безпосередньо не встановлюючи порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилають до інших норм цих нормативно-правових актів.

В той же час в судовому засіданні судом не встановлено та всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не наведено жодного доказу порушення позивачем вимог п.7.1 ст.7 Закону та ст.200 ПК України, які встановлюють порядок визначення відємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), а також строки проведення розрахунків станом на дату виникнення спірних правовідносин визначали норми пункту 7.7 статті 7 Закону в наступний спосіб.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп.7.7.4 Закону). Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (абз.1 пп.7.7.5 Закону). Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган :

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (пп.7.7.7 Закону).

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктами 200.12, 200.13 ст.200 Податкового кодексу України також визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Хмельницькому не надавав Головному управлінню Державного казначейства України у Хмельницькій області висновків про відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість за вересень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року і січень 2011 року в загальній сумі 88567,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача в банку та на протязі значного терміну часу (до квітня 2011 року) не приймав податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за вказані періоди.

Отже, вимоги позивача про визнання бездіяльності ДПІ у м.Хмельницькому протиправною ґрунтуються на вимогах Закону та підлягають задоволенню.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010р. № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за N1387/18682, пунктом 2 якого передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Оскільки ДПІ у м.Хмельницькому не були направлені висновки до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області з визначенням суми бюджетного відшкодування, то відповідно не було здійснено і саме відшкодування.

В силу п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Положеннями ст.200 ПК України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Виходячи із змісту підпунктів 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, п. 2.1-2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість (що діяли на момент звернення позивача до суду за захистом порушеного права) та ст.200 Податкового кодексу України право на відшкодування податку на додану вартість є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.97р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірне позбавлення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності позивача, зокрема право на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Суд відхиляє як необгрунтовані доводи відповідача про обовязковість наявності такої підстави для виникнення у платника права на бюджетне відшкодування як факт надмірного надходження відповідної суми податку до бюджету від постачальника товарів.

Адже згідно з визначенням, що міститься у пункті 1.8 статті 1 Закону, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, законодавче визначення бюджетного відшкодування повязане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Аналіз норм Закону свідчить, що термін “сплата податку” вживається в розумінні сплати податку покупцем у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) (пункт 1.3 статті 1, підпункти 7.4.1 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Так, пункт 1.3 статті 1 названого Закону, даючи визначення платника податку як особи, яка зобовязана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

З огляду на зазначене вимога пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно з цим Законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

З урахуванням принципу персональної відповідальності підстави для позбавлення такого платника права на включення до податкового кредиту та отримання з бюджету надмірно сплачених сум податку у звязку з невиконанням іншими платниками податку постачальниками по ланцюгу - покладеного на них законом обовязку щодо внесення до бюджету сплачених покупцем сум податку в ціні придбання товарів (послуг) відсутні.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява №3991/03) зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обовязки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобовязань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову, згідно до ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно до платіжних доручень № 168 від 16 травня 2011 року і квитанції №120/120 від 18 травня 2011 року), присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Хмельницькому № 0000662307 від 19.04.2011 року.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м.Хмельницькому щодо ненадання висновків про відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року в загальній сумі 88567,00 грн. на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" в банку.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" (м.Хмельницький, вул.Кам"янецька 108, кв.28, код ЄДРПОУ 21343039) 88567,00 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в тому числі за вересень 2010 року в сумі 31109,00 грн. (тридцять одна тисяча сто дев'ять гривень), листопад 2010 року в сумі 16177,00 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят сім гривень), грудень 2010 року в сумі 17162,00 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят дві гривні), січень 2011 року в сумі 24019 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятнадцять гривень).

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" (м.Хмельницький, вул.Кам"янецька 108, кв.28, код ЄДРПОУ 21343039) судовий збір в сумі 889,07 грн. (вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 7 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 14 жовтня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяД.Л. Фелонюк