Постанова № 19774923, 10.10.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/9684/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 <3-тя особа >до Відділу державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції, <3-тя особа >про визнання незаконною та скасування постанови ВП №27702341 від 20.07.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що відповідач виніс постанову, про відкриття виконавчого провадження ВП №27702341 від 20.07.2011 року на підставі Вимоги про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі №Ф-1073 від 05.07.2011 року.

Вважає, що на момент відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було законних підстав відкривати це виконавче провадження за вимогою УПФ України у Волочиському районі, про сплату боргу.

Посилаючись на Конституцію України, Закони України "Про виконавче провадження", " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", КК України у позові просить, визнати незаконною та скасувати постанову ВП №27702341 від 20.07.2011 року.

У суді позивач позовні вимоги підтримала, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, про що надіслав письмове заперечення №11235 від 16.08.2011 року і просив справу розглянути за відсутності його представника.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовнавні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Вимогою про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі №Ф-1073 від 05.07.2011 року стверджено, що станом на 15.07.2011 року ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1750,80 гривень.

З постанови державного виконавця відділу ДВС Волочиського управління юстиції, про відкриття виконавчого провадження ВП №27702341 від 20.07.2011 року вбачається, що ця постанова винесена на підставі Вимоги про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі №Ф-1073 від 05.07.2011 року і ця постанова отримана 21.07.2011 року боржником - ОСОБА_3

Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМ України від 24.10.2007, № 1261 "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України", Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Пунктом 15 цього ж Положення стверджено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011, № 384/2011 "Про Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Пунктом 7 цього Положення визначено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до ч.7 розділу 8 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка діяла до 01.01.2011 року, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Частиною 1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до частин 1-2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Щодо висновків позивача, про вчинення державним виконавцем злочинів передбачених статтями 190, 206, 365, 370 КК України, суд вважає їх безпідставними, так як жодних доказів цього не надано суду і таких фактів не було встановлено у судовому засіданні. Однак, якщо позивач все ж таки має докази, про вчинення посадовою особою злочинів, які зазначає позові, то він може з відповідною заявою звернутися про це у правоохоронні органи ( міліція, СБУ, прокуратура), які зобов"язані вирішити його заяву у порядку визначеному ст. 97 КПК України.

Частиною 1 ст.181 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно части 1 - 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів що діяв у межах Закону, адже правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу, яким безумовно є Вимога про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі №Ф-1073 від 05.07.2011 року, який є органом виконавчої влади, тобто дотримано вимоги п.8 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про виконавче провадження", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 181, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції, про визнання незаконною та скасування Постанови ВП №27702341 від 20.07.2011 року відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 14.10.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання, чи проголошення.

< виготовлено ><Дата виготовлення >

Постанова не набрала законної сили. <Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович