Постанова № 19773363, 01.12.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7428/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8046,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просив стягнути податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 8046,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем станом на 12.04.2011 року рахується податкова заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 8046,99 грн., яка виникла за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 7335,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 3837,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0004021701/0 від 06.04.2009 року; за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість до відповідача застосовано штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень №0009351701/0 від 05.06.2009 року - у сумі 11,20 грн.; №0010491701/0 від 31.07.2009 року - у сумі 224,57 грн.; №0010481701/0 - у сумі 488,15 грн. Окрім того, у звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання за березень 2009 року до відповідача було застосовано штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0000311702/0 від 31.07.2009 року - у сумі 170,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на 31.12.2009 року складає 6636,31 грн. У 2010 році до відповідача, у звязку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобовязань згідно поданих декларацій застосовано штрафну санкцію у розмірі 2541, 62 грн. та з урахуванням пені та часткової сплати, сума заборгованості станом на 31.12.2010 року складає 7916, 63 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на 12.04.2011 року складає 8046, 99 грн. Відповідачу направлялись перша та друга податкова вимоги № 1/438 від 27.04.2009року та №2/613 від 19.06.2009 року. Однак, незважаючи не те, що дана податкова заборгованість є узгодженою, відповідачем у добровільному порядку - не сплачена, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник ДПІ, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні та зазначив, що ним сплачено нараховані згідно податкових декларацій податкові зобовязання з ПДВ, тому сума боргу, яку просить стягнути позивач є значно меншою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступні обставини та факти.

Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Овідіопольською районною державною адміністрацією 30.03.2001 року, про що 27 березня 2001 року зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04057209Ф0011206 (а.с.8).

Відповідач 11.01.2006 року був взятий на облік у ДПІ у м. Іллічівську за № 005(а.с.11).

Як вбачається з даних облікової картки платника податків, відповідачем частково сплачено податкову заборгованість, у звязку з чим станом на 12.04.2011 року за ним рахується заборгованість у сумі 8046, 99 грн.

На час розгляду справи відповідач вищезазначену заборгованість в добровільному порядку не сплатив, податкові повідомлення рішення не оскаржив.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 31.12.2010 року виключно спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обовязкових платежів), нарахування та сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон509-XII), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з п.п. 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№1251 ХІІ від 25.06.1991 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

На підставі п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та відповідно плану графіку проведення документальних перевірок на 1 квартал 2009 року проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 року. Перевірка проводилась в присутності ОСОБА_1

За наслідками перевірки складено акт № 973/17-01/НОМЕР_1 від 31.03.2009 року (а.с.21-23), відповідно до якого відповідачу донарахований податок на додану вартість у сумі 7335,00 грн. та згідно розрахунку штрафних санкцій по акту перевірки нараховано штрафну санкцію у загальній сумі 3667, 50 грн. (а.с.24).

Згідно п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2181-III) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі вищезазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0004021701/0 від 06.04.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 11172,5 грн. (а.с.26). Податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 13.04. 2009 року, про що свідчить розпис останнього на корінці податкового повідомлення.

Відповідно п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

05.05.2009 року посадовою особою ДПІ у м. Іллічівську складено акт про порушення податкового законодавства №1387/1702/2475/06473, яким встановлено порушення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість та на підставі зазначеного акту згідно податкового повідомлення-рішення №0009351701 від 06.05.2009 року до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 11,20 грн. (а.с.28).

31.07.2009 року посадовою особою ДПІ у м. Іллічівську складено акти про порушення податкового законодавства № №2156/17-02/НОМЕР_1; 2157/17-02/НОМЕР_1, якими встановлено порушення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість та на підставі зазначених актів згідно податкового повідомлення-рішення №0010491701/0 від 31.07.2009 року до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 224,57 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення № 001481701 від 31.07.2011 року - у розмірі 488,15 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення № 0000311702/0 від 31.07.2009 року - у розмірі 170,00 грн. (а.с.29-32).

Судом встановлено, що в 2010 році ОСОБА_1 було самостійно визначено податкові зобовязання згідно поданих декларацій з ПДВ на загальну суму 2006 грн., в тому числі за грудень 2010 року 157 грн., за січень 2011 року - 149 грн., за лютий 207 грн., за березень -82 грн., за квітень -290 грн., за травень - 46 грн., червень 210 грн., липень 140 грн., серпень 124 грн., вересень 29 грн., жовтень 143 грн., листопад 429 грн.

03.02.2010 року посадовою особою ДПІ у м. Іллічівську складено акт про порушення податкового законодавства №192/17-02/НОМЕР_1, яким встановлено порушення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість та на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 2541, 62 грн. (а.с.65-66).

Окрім того, відповідачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань нараховано пеню - 565,70 грн.,, разом 5113, 32 грн., з яких самостійно сплачено відповідачем 3833 грн., тобто за 2010 рік відповідачу нараховано 1280, 32 грн.

Судом встановлено, що в 2011 році відповідачем самостійно визначено податкові зобовязання згідно поданих податкових декларацій на суму 463 грн., нараховано пеню за несвоєчасну сплату зобовязань - 122, 36 грн., разом 585, 36 грн., з яких самостійно сплачено відповідачем 455 грн., тобто з початку 2011 року відповідачу нараховано 130,36 грн. ( 585,36 грн. - 455 грн.).

Як вбачається з даних облікової картки платника податків станом на 12.04.2011 року за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 8046,99 грн.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно того, що сума заборгованості є меншою, ніж просить стягнути позивач, оскільки відповідачем згідно поданих податкових декларацій з ПДВ здійснювалась сплата, з огляду на наступне.

Згідно п.7.7 ст. 7 Закону України № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях та відповідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що у звязку з несвоєчасною сплатою відповідачем нарахованих податкових зобовязань згідно поданих декларацій з ПДВ, йому нараховані згідно податкових повідомлень-рішень штрафні (фінансові) санкції. Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем ані в адміністративному ані в судовому порядку не оскаржувалися, термін сплати податкового зобовязання, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях сплинув, тобто на даний час останні є чинними.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. Закону України №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податку.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та у звязку з наявністю у відповідача податкового боргу, судом встановлено, що часткова сплата відповідачем податкових зобовязань згідно поданих декларацій спрямовувалась в рахунок погашення попереднього боргу в порядку черговості, передбаченому Законом України №2181-ІІІ.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

В судовому засіданні встановлено, що ДПІ у м. Іллічівськ було надіслано відповідачу податкові вимоги №1/438 від 27.04.2009 року на суму 11131,83 грн. та №1/613 від 19.06.2009 року на суму 11118,77 грн., які були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.17,18)

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, відповідачем не оскаржувалися, під час розгляду справи відповідач податкову заборгованість не сплатив, таким чином, за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі - 8046,99грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням того, що податкові повідомлення-рішення є узгодженими, в судовому порядку не оскаржені, заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що представник позивача довів суду законність та обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 128, 159-164,167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, Одеське відділення «Райффайзен банк Аваль», МФО 328351) податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 8046,99 (вісім тисяч сорок шість гривень 99 копійок) грн. на рахунок 31117104700015, код платежу 21080900, відкритий на імя ВДК м. Іллічівська, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23215045.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 грудня 2011 року

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя: