Постанова № 19773149, 11.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

11.11.2011 р. Справа № 2а-7037/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання Г.М.Клець розглянувши адміністративну справу

за позовомПАТ "Конвеєрмаш", вул. Енгельса, 49,Миколаїв,54028 в інтересах держави в особі, доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 треті особиДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54009 провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 30.06.11 №0000773600, В С Т А Н О В И В: керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків №0000773600 від 30.06.11 в частині донарахування ПАТ «Конвєєрмаш» грошового зобовязання по взаємовідносинам з ПП «Вілія Експотрейд» та ТОВ «Компай ЛТД» на суму 375954 гривень та штрафну санкція на суму 93988,5 гривень.

3. В решті позову відмовити.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 листопада 2011 р. справа № 2а 7037/11/1470

м. Миколаїв

11:35

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Конвєєрмаш»

до відповідача

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків

за участю представників:

від позивача: Багірова Л.А., Воробйов В.Л.

від відповідача: Панчук С.Ю.

про скасування податкового повідомлення рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування йому додаткового зобовязання з податку на додану вартість на суму 636600,75 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», але відповідачем протиправно збільшено податкового зобовязання за рахунок не визнання податкового кредиту за грудень 2008, липень та грудень 2010 року сформованого за рахунок сплати на користь ПП «Дельта Строй», ТОВ «Компай Лтд»та ПП «Віллія Експотрейд».

Відповідач позов не визнав, прийняття спірних рішень пояснив тим, що податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, виданих підприємствами, у ланцюгах постачальників яких є підприємства з ознаками фіктивності, і неможливо підтвердити сплату ними цього податку до бюджету.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

Публічне акціонерне товариство «Конвеермаш»зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 04.01.95.

Основними видами діяльності ПАТ «Конвеермаш»є виробництво підіймально-транспортного устаткування, лиття сталі, діяльність у сфері інжиніринг та ін.

В квітні 2011 року спеціалістами СДПІ проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з деякими контрагентами.

Під час перевірки податківці дійшли висновків про наявність порушень з боку позивача щодо формування податкового кредиту за рахунок сплати коштів на користь ПП «Дельта Строй»у грудні 2008 року, ТОВ «Компай Лтд»у липні 2010 року та ПП «Віллія Експотрейд»у грудні 2010 року. Результати перевірки були оформленні Актом №491/36/00211381 від 22.04.11 (т.1 арк.спр.9).

За наслідками перевірки 11.05.11 уповноваженою особою СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000553600 про визначення ПАТ «Конвеермаш»додаткового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 891252,25 гривень (арк.спр.54).

Після оскарження податкового повідомлення-рішення, сума зобовязання була зменшена до 636600,75 (арк.спр.65).

Суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.

1. 1 червня 2010 року ПАТ «Конвеермаш»уклав договір з ТОВ «Компай Лтд»на поставку металопрокату (швеллери, труби, листи та ін.) (т.1 арк.спр.96).

Відповідно до цього договору ТОВ «Компай Лтд»поставило на адресу відповідну продукцію на суму 409296 гривень (т.1 арк.спр.99)

29.07.10 ТОВ «Компай Лтд»видало податкові накладні №224 на суму 409296 гривень, у т.ч. ПДВ 68216 гривень та №225 на суму 249223,2 гривень, у т.ч. ПДВ 41537,2 гривень (т.1 арк.спр.100). В свою чергу позивач перерахував постачальнику зазначені кошти.

Кошти у сумі 109737,2 гривень сплачені на користь ТОВ «Компай Лтд»позивачем віднесено до податкового кредиту за липень 2010 року.

Під час перевірки податківці встановили, що контрагент позивача ТОВ «Компай Лтд»мав взаємовідносини з підприємством ТОВ ВКФ «Диксан», яка в свою чергу підозрюється правоохоронцями в участі у схемах щодо ухилення від сплати податків та легалізація доходів отриманих злочинним шляхом. При цьому, свої податкові зобовязання ТОВ ВКФ «Диксан»не виконувало та отриманні від ТОВ «Компай Лтд»кошти у вигляді податку на додану вартість до бюджету не сплачувало.

На підставі цього податковий орган зробив висновок про нікчемність правочину укладеного між ПАТ «Конвеермаш»та ТОВ «Компай Лтд», а за таких обставин і відсутність у позивача права формувати податковий кредит за цим правочином.

Суд з позицією податкового органу з цього приводу не погоджується.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договору між ПАТ «Конвеермаш»та ТОВ «Компай Лтд».

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як розяснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договір на поставку металопрокату за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Та обставина, що в ланцюгу постачальників ТОВ «Компай Лтд»було підприємство, яке не виконувало своїх податкових зобовязань (ТОВ ВКФ «Диксан») не може бути підставою для визнання нікчемними правочинів, укладених ПАТ «Конвеермаш»та ТОВ «Компай Лтд».

Суд не вважає акти перевірки ТОВ «Компай Лтд»та ТОВ ВКФ «Диксан»преюдіційними для встановлення нікчемності правочину між ними.

Враховуючи відсутність підстав нікчемності зазначених правочинів, передбачених Цивільним кодексом України, а також відсутність судового рішення про визнання недійсним договорів між ПАТ «Конвеермаш»та ТОВ «Компай Лтд», суд під час розгляду справи оцінював їх як дійсні.

Щодо дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»то суд виходить з наступного.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок злочинного ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Зазначена правова позиція зокрема викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес»проти Болгарії.

Позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні з ТОВ «Компай Лтд», а також документи, що підтверджують виконання останнім зазначених робіт. Зазначене доводить реальність та товарність цього правочину.

Позов в цій частині задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000773600 в частині нарахування основного зобовязання з податку на додану вартість на суму 109737 гривень та штрафу на суму 27434,25 гривень.

2. 17 грудня 2010 року ПАТ «Конвеермаш»уклав договір купівлі-продажу металопрокату №170 з ПП «Віллія Експотрейд»(т.1 арк.спр.109).

29.12.10 ПП «Віллія Експотрейд»видало на адресу позивача податкову накладну №2912 на загальну суму 1597300,02 гривень, у т.ч. ПДВ 266216,67 гривень (арк.спр.113).

Зазначена сума надійшла відображення у податковому кредиту ПАТ «Конвеермаш»за грудень 2010 року.

Враховуючи що, за відомостями податкового органу у ПП «Віллія Експотрейд»відсутні матеріальні засоби, трудові ресурси та ін., відповідач дійшов висновку, що це підприємство не мало можливості виконати договір з ПАТ «Конвеермаш», а тому він є нікчемним.

Суд не погоджується з висновками податківців про нікчемність зазначеного правочину виходячи з правових підстав викладених вище щодо аналогічної ситуації з договором з ТОВ «компай Лтд».

Позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні з ПП «Віллія Експотрейд», а також документи, що підтверджують виконання останнім зазначених робіт. Зазначене доводить реальність та товарність цього правочину.

Позов в цій частині задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000773600 в частині нарахування основного зобовязання з податку на додану вартість на суму 266217 гривень та штрафу на суму 66554,25 гривень.

3. 15 липня 2008 року ПАТ «Конвеермаш»уклав договір №15/07 з ПП «Дельта-Строй»про надання послуг з розробки конструкторської та технологічної документації (арк.спр.84).

23 грудня 2008 року сторонами підписано Акт виконаних робіт (т.1 арк.спр.88), ПП «Дельта Строй»видано податкову накладну №149 на 80000 гривень, у т.ч. 133333,33 ПДВ (арк.спр.91). ПАТ «Конвеермаш»перерахував на користь виконавця робіт 800000 гривень протягом 26-29 грудня 2008 року (арк.спр.92).

Кошти у сумі 133333,33 гривень сплаченні на користь ПП «Дельта-Строй»позивачем віднесено до податкового кредиту за грудень 2008 року.

Податківці поставили під сумнів зазначену господарську операцію, оскільки підприємство ПП «Дельта-Строй»на їх думку, використовувалося невідомими особами з метою надання послуг з мінімізації оподаткування. До цього вони дійшли внаслідок того, що у підприємства немає матеріальних та трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничого обладнання. Номінальний засновник та керівник підприємства ОСОБА_4 заперечує будь-яку свою причетність до діяльності цього підприємства, підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

На підставі цього податковий орган зробив висновок про нікчемність правочину укладеного між ПАТ «Конвеермаш»та ПП «Дельта-Строй», а за таких обставин і відсутність у позивача права формувати податковий кредит за цим правочином.

В свою чергу підприємство не погоджується з зазначеними висновками податківців та наполягає на реальності та товарності договору №15/07 від 15.07.08, на підтвердження чого в судове засідання було надано конструкторську та технологічну документацію виготовлену ПП «Дельта-Строй»за цим договором (т.2)

Суд не погоджується з думкою податкового органу щодо нікчемності цього правочину, з підстав аналогічних викладеним вище щодо інших епізодів. Але незважаючи на це, суд вважає, що позивачем податковий кредит за цим епізодом було сформовано з порушеннями Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податковий орган правильно нарахував зобовязання.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Дослідженням в судовому засіданні наданих позивачем копій конструкторської та технологічної документації начебто виготовленої ПП «Дельта-Строй», суд прийшов до висновку, що вона є неправдивою та переробленою з власних креслень позивача. На зазначену обставину вказує те, що всі креслення виготовлені рукописно за виключенням назви виконавці, які виконана друкованими літерами. При цьому, на кресленнях можливо побачити що під назвою виконавця ПП «Дельта-Строй»мається стара назва «ОАО «Конвеермаш».

Таким чином, суд дійшов висновку, що роботи за які позивач перерахував кошти не виконувалися ПП «Дельта-строй», а тому відповідно до ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»він не має права на податковий кредит по цій операції.

В цій частині позову відмовити.

Позов задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків №0000773600 від 30.06.11 в частині донарахування ПАТ «Конвєєрмаш»грошового зобовязання по взаємовідносинам з ПП «Вілія Експотрейд»та ТОВ «Компай ЛТД»на суму 375954 гривень та штрафну санкція на суму 93988,5 гривень.

3. В решті позову відмовити.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 16.11.11

Суддя В.В. Біоносенко