Постанова № 19772342, 18.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2011 р. № 2а-6945/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

представника позивача Ядчишин О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Мокоша»про стягнення коштів в сумі 5357,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Мокоша»(надалі ПП «Мокоша»), в якому просить стягнути з відповідача на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів борг в сумі 5332,15 грн. та пеню 25,27 грн., всього 5357, 42 грн.

Обгрунтовуючи свою позицію зсилається на те, що відповідачем порушено вимоги, передбачені ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», якою для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Зазначає, що середньооблікова кількість штатних працівників ПП «Мокоша»у 2010 році становила 14 особи, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, підприємство повинне було працевлаштувати 1 інваліда, однак даного нормативу робочих місць у кількості, визначеній ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем виконано не було. У звязку з тим, у відповідача утворилася заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особа, в сумі 5332,15 грн., та за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2011 року по 04.05.2011 року у розмірі 25,27 грн., всього - 5357,42 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснення надала аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Однак, у судовому засіданні, яке відбулося 22.09.2011 року представник відповідача Павлів І.М. позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що ПП «Мокоша»почало здійснювати свою діяльність з 01.06.2010 року, до того, у підприємства найманих працівників не було. Окрім цього, пояснив, що у 14.03.2011 року підприємство зверталося до Львівського міського центру зайнятості із листом, згідно якого просило допомогти в доборі кадрів серед інвалідів, зокрема на вакантне місце комірника-комплектувальника (чоловіка), або прибиральницю офісних приміщень (жінка). Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення з огляд на таке.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «Мокоша»14.05.2008 року зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, юридична адреса: м.Львів, вул.С.Петлюри, будинок №2 (ідентифікаційний код 35898374).

За наслідками проведення Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів планової виїзної документальної перевірки виконання статтей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оформленої Актом від 14 квітня 2011 року б/н, було встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників у 2010 році становила 14 осіб; фонд оплати праці штатних працівників 149,3 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника 10664, 29 грн.; норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів -1 особа; середньооблікова кількість штатних працівників підприємства за 2010 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році становить 5332, 15 грн.

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»визначено основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

У відповідності до норми ч. 1 ст. ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ч. 3 ст. 19).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, підприємство, що використовує найману працю, повинне сплачувати адміністративно-господарські санкції до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, якщо у нього середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У зв'язку з цим, на думку позивача, до відповідача повинні бути нараховані суми несплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 5332, 15 грн. та пені в розмірі 25, 27 грн., всього 5357,42 грн.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95 р. N 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

У відповідності до Положення, державна служба зайнятості повинна вести облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; сприяти працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК та щоквартально подавати місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.

Пунктом п. 5 вказаного Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Нормою ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відноси відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Як встановлено судом, та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, ПП «Мокоша»у 2010 році звіти до Львівського обласного центру зайнятості про наявність робочих місць та потребу у працівниках формою N 3-ПН не надавало, що підтверджується листом Львівського обласного центру зайнятості (а.с.25).

Таким чином, суд приходить до переконання, що ПП «Мокоша»у 2010 році не вжило всіх залежних від нього передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»заходів для працевлаштування інвалідів та, недопущення господарського правопорушення.

Щодо посилання представника відповідача, що підприємство у 2010 році не здійснювало своєї діяльності та, не мало найманих працівників, судом до уваги не беруться, оскільки жодним доказом не підтверджені та спростовуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають до задоволення

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 71, 94, 158, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Мокоша»на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів кошти в сумі 5 357 (пять тисяч триста пятдесят сім) грн. 42 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22 листопада 2011 року.

Суддя Мричко Н.І.