Постанова № 19772233, 11.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2011 р. № 2а-9253/11/1370

1 о 09 год., 35 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

доМалого державного виробничого підприємства «Транссервіс»

простягнення коштів до бюджету в сумі 3843,00 грн. Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого державного виробничого підприємства «Транссервіс»про стягнення коштів до бюджету в сумі 3843,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення вимог ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст. 16 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.08.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач в зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

На адресу суду повернувся поштовий конверт надісланий на адресу відповідача зазначену у позовній заяві по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

08.12.1997 року Реєстраційною Палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Виконавчого комітету Львівської міської ради проведено державну перереєстрацію Малого державного виробничого підприємства «Транссервіс», що підтверджується копією Свідоцтва про державну перереєстрацію субєкта підприємницької діяльності.

31.12.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова, на підставі акту перевірки № 6973/15-1/13820696 від 21.12.2010 року, прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0021671510/0, згідно якого загальна сума податкового зобовязання, за платежем податок на прибуток, складає 1870,00 грн., в тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1870,00 грн.

31.12.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова, на підставі акту перевірки № 6972/15-1/13820696 від 31.12.2010 року, прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0021661510/0, згідно якого загальна сума податкового зобовязання, за платежем податок на прибуток, складає 2040,00 грн., в тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2040,00 грн.

18.04.2011 року позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу № 1383, згідно якої загальна сума податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями станом на 18.04.2011 року становить 1803,00 грн. (у тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями 1803,00 грн., за пенею 0,00 грн.).

Докази, які підтверджують, що згадані податкова вимога та податкові повідомлення - рішення відповідачем оскаржувалися в справі відсутні, відповідно, визначені по них зобовязання є узгодженими.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, крім інших, такі функції - здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п. 16.1.3., 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 цього ж Кодексу, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.5. ст. 41 цього ж Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення

погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Згідно п. 87.1. ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 3843,00 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також витягом картки зворотного боку облікової картки платника (скорочена форма) станом на 21.07.2011 року, довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 27.07.2011 року є узгодженою та у встановлені строки не сплачена. Доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи позивачем не надано.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Малого державного виробничого підприємства «Транссервіс»(ЄДРПОУ 13820696, вул. Окружна, 57-А, м. Львів) до бюджету кошти в сумі 3843,00 грн.

3. Зобовязати Мале державне виробниче підприємство «Транссервіс»виконати постанову негайно.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 11.11.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.