Постанова № 19772208, 29.11.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

УКРАЇНА

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-3244/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ясенової Т.І.

секретар судового засідання Осипова Н.В.

за участю сторін:

представники позивача: Бондар О.В., Розінко С.С.

представника відповідача: Івашкіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „Газінтех” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомленнярішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Газінтех” звернулося до суду з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 15.08.2011р. №0000982360, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 29000 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 7250 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 29000 грн., в т.ч. за жовтень 2010р. у розмірі 29000 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, оскільки господарські операції з контрагентом ПП „Агрокомсервіс -3000” мали реальний характер. ПП „Агрокомсервіс-3000” на момент здійснення господарських операцій було зареєстровано як юридичну особу та платника податків, запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру не було внесено. Правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з контрагентом ПП „Агрокомсервіс-3000” підтверджується податковими накладними та іншими первинним документами.

Висновки перевіряючих щодо заниження ПДВ ПП „Газінтех” ґрунтуються на висновках акта перевірки ПП „Агрокомсервіс-3000” від 11.04.2011р., в якому встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам здійснених ПП „Агрокомсервіс -3000” придбані товарів у ТОВ „Барселона ОПТ” та їх подальшого продажу покупцям. Піревіряючі дійшли висновку, що при перевірці не встановлено факт передачі товарів (послуг) від ПП „Агрокомсервіс-3000” до підприємств-покупців, у звязку з відсутністю (не надання для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, які б підтверджували, що правочини здійснені з метою настання реальних наслідків. Проте, перевіряючими при проведенні документальної перевірки ПП „Газінтех” не вимагались вищевказані документи.

Фактично висновок акта перевірки вказує лише на порушення контрагентами ст.203,215,216 ЦК, та не вказується на порушення вимог Закону України „Про податок на додану вартість” та Податкового кодексу України.

Відповідач неправомірно покладає відповідальність за дії можливої недобросовісної, діючої з умислом, сторони угоди на іншу сторону, яка закон не порушувала.

Крім того, позивач зазначає, що такого виду перевірки як позапланова документальна невиїзна перевірка, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, яка проведена по ПП „Газінтех”, немає та порядок її проведення не визначено Податковим кодексом України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги із зазначених підстав.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПП „Газінтех” встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом ПП „Агрокомсервіс -3000” не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватне підприємство „Газінтех” зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 21.09.2006р. за №1444102 0000 003863. (а.с. 95-96)

Види діяльності приватного підприємства „Газінтех”: 45.33.3 газопровідні роботи, 45.11.0 розбирання та знесення будівель; земляні роботи, 45.34.0 інші монтажні роботи, 51.54.0 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 45.33.2 водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи.(а.с.96)

ПП „Газінтех” взято на облік в ДПІ у м.Кіровограді як платник податків 21.09.2006р. за №144410200000, станом на 27.07.2011р. перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ.

Згідно свідоцтва №100301484 про реєстрацію платника податку на додану вартість виданого Кіровоградською ОДПІ від 01.10.2010р., ПП „Газінтех” являється платником ПДВ.

14.04.2011р. Кіровоградською ОДПІ направлено до ПП „Газінтех” запит №1164/10/23-1 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з ПП „Агрокомсервіс-3000” за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р.(а.с.83-84)

06.05.2011р. ПП „Газінтех” надано Кіровоградській ОДПІ на запит документальне підтвердження та пояснення щодо здійснення господарських операцій з ПП „Агрокомсервіс-3000” за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р., та з ПП „Белвас” за лютий 2011р.(а.с.81)

Як встановлено судом, постановою слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Кіровоградській області старшого лейтенанта податкової міліції Рапорт К.І. від 16.06.2011 року по матеріалам кримінальній справі №56-2659, порушеній по за фактом фіктивного підприємництва при створенні ТОВ „Горнер”, ТОВ „Е-Восток Україна” та ТОВ „Елфра Дисплей”, та за фактами підроблення документів за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.205, ст.358 КК України, на підставі п.п.78.1.11 п.78.1, п.78.2 ст. 78 Податкового кодексу України, ст.ст. 130 КПК України призначено позапланову документальну перевірку з питань дотримання податкового законодавства ПП „Газінтех” (код 34629270) за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р.

У вказаній постанові про призначення позапланової документальної перевірки зазначено, що на вирішення перевірки поставити питання: 1) чи правомірно ПП „Газінтех” (код 34629270) відображено в бухгалтерському обліку та в податковій звітності валові витрати по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП „Агрокомсервіс 3000” в період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р.

26.11.2011 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України начальником Кіровоградської ОДПІ видано наказ №2307 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Газінтех” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП „Агрокомсервіс-3000” (код ЄДРПОУ 36978125) за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. терміном на 1 робочий день 27.07.2011р.(а.с.65)

26.07.2011р. заступником начальника інспекції-начальником управління податкового контролю юридичних осіб Кіровоградської ОДПІ складено повідомлення №264/23-6, яке адресовано керівнику ПП „Газінтех”, в якому зазначалось, що 27.07.2011р. буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку та відповідно до п.85.2 ст.85 розділу ІІ ПК України починаючи із зазначеного терміну забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувалися в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства. В повідомленні №264/23-6 від 26.07.2011р. зазначено додатком копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Також, позивача запрошено повідомленням-запрошенням № 24830/10/23-6 від 26.07.2011р. до Кіровоградської ОДПІ в кабінет №1003 28 липня 2011р. о 18:00 год.

На виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області від 16.06.2011р., згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу Кіровоградської ОДПІ „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” від 26.07.2011р. №2307, головним державним податковим ревізором інспектором Кіровоградської ОДПІ 27.07.2011р. проведено позапланова невиїзна документальна перевірка ПП „Газінтех” (код 34629270) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП „Агрокомсервіс-3000” (36978125) за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт №75/23-6/34629270 від 28.07.2011р., в якому зафіксовано порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168-ВР від 03.04.1997р. в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в розмірі 29000 грн., в тому числі за жовтень 2010р. в розмірі 29000 грн. (а.с.42-51)

В ході перевірки, з використанням компютерних автоматизованих інформаційних систем Кіровоградської ОДПІ АРМ „Облік платників”, АРМ „ТАХ”, АРМ „Бест-Звіт”, „Системи автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, матеріалів з кримінальної справи №56-2659, акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.04.2011р. №34/23-1/36978125 ПП „Агрокомсервіс-3000”, встановлено, що ПП „Газінтех” в періоді, що перевірявся, до складу податкового кредиту віднесло податок на додану вартість по операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП „Агрокомсервіс-3000”, на загальну суму 174001,67 грн., в т.ч. ПДВ 29000,33 грн., у тому числі за жовтень 2010р. суму ПДВ 29000,33 грн. Вказаними контрагентами порушено ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах. Товар (послуги), по вказаних правочинах, не були передані в порушення ст.662, 665 та 656 ЦК України.

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно акта перевірки №34/23-1/36978125 від 11.04.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Агрокомсервіс-3000” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. встановлено, що ПП „Агрокомсервіс-3000” порушено ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП „Агрокомсервіс-3000” при придбанні товарів у ТОВ „Барселона ОПТ” та їх подальшого продажу підприємствам-покупцям. Товар (послуги), по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.ст. 662, 665 та ст.656 ЦК України.

Перевіркою ПП „Агрокомсервіс-3000” встановлено, що підприємство не має технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, операції ПП „Агрокомсервіс-3000” не є господарською діяльністю підприємства у розумінні п.1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Свідоцтво ПП „Агрокомсервіс-3000” як платника ПДВ №100287107м від 01.07.2010р. анульовано 04.11.2010р. по причині внесення запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням.

В ході проведення перевірки по операціях між ПП „Агрокомсервіс-3000” та ПП „Газінтех” не встановлено факту надання послуг, передачі товарів (послуг) від продавця до покупця, в звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, актів виконання робіт, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, надання послуг.

В акті перевірки зроблені висновки, що правочини між ПП „Агрокомсервіс-3000” та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. Такі правочини по суті вчинялися з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків. Діяльність ПП „Газінтех” була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобовязань.

28.07.2011р. головним державним податковим ревізором-інспектор Курко І.М. складено акт №87/23-6, в якому зафіксовано неявку посадових осіб ПП „Газінтех” до Кіровоградської ОДПІ для ознайомлення та підписання акту перевірки.(а.с.68) У зв'язку з чим акт перевірки направлено позивачу поштою.

На підставі висновків викладених в акті перевірки №75/23-6/34629270 від 28.07.2011р., Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011р. №0000982360, яким ПП „Газінтех” збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість в сумі 36250,00 грн. з яких 29000 грн. сума за основним платежем та 7250 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.52)

Судом встановлено, що ПП „Газінтех” в жовтні 2010 року здійснювало господарські операції з ПП „Агрокомсервіс-3000”.

ПП „Агрокомсервіс-3000” на час здійснення господарських операцій із ПП „Газінтех” був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва серії АОО №749175 про державну реєстрацію юридичної особи ПП „Агрокомсервіс-3000”, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копією свідоцтва №100287107 НБ №351684 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП „Агрокомсервіс-3000” від 01.07.2010р. (а.с.11-12, 99)

01.10.2010р. ПП „Газінтех” (замовник) укладено з ПП „Агрокомсервіс-3000” (виконавець) договір про надання послуг №10/10.

Відповідно до умов договору, виконавець зобовязується за завданням замовника надавати за плату наступні послуги: земляні роботи, засипка ґрунту, розробка ґрунту, піщана підготовка під трубопровід (а.с.14-17)

ПП „Агрокомсервіс-3000” надано ПП „Газінтех” послуги:

- 11.10.2010р.- розробка ґрунту на загальну суму 50400 грн. у т.ч. ПДВ 8400 грн.;

- 15.10.2010р. засипка ґрунту на загальну суму 2256 грн. у т.ч. ПДВ 376 грн.;

- 15.10.2010р. розробка ґрунту на загальну суму 57600 грн. у т.ч. ПДВ 9600 грн.;

- 22.10.2010р. засипка ґрунту на загальну суму 3369 грн. у т.ч. ПДВ 561 грн.;

- 26.10.2010р. розробка ґрунту на загальну суму 25200 грн. у т.ч. ПДВ 4200 грн.;

- 29.10.2010р. засипка ґрунту на загальну суму 1077 грн. у т.ч. ПДВ 179 грн.;

- 30.10.2010р. земляні роботи на загальну суму 15000 грн. у т.ч. ПДВ 2500 грн.;

- 31.10.2010р. піщана підготовка під трубопровід на загальну суму 19100 грн. у т.ч. ПДВ 3183,33 грн.;

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано Акт здачі прийняття робіт (надання послуг), рахунки - фактури, податкові накладні.(а.с. 18-25, 26-33, 34-41)

Факт надання послуг ПП „Агрокомсервіс-3000” позивачу підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме податковою накладною №127 від 11.10.10р. на загальну суму з ПДВ 50400 грн., податковою накладною №135 від 15.10.10р. на загальну суму з ПДВ 2256 грн., податковою накладною №136 від 15.10.10р. на загальну суму з ПДВ 57600 грн., податковою накладною №140 від 22.10.10р. на загальну суму з ПДВ 3369 грн., податковою накладною №142 від 26.10.10р. на загальну суму з ПДВ 25200грн., податковою накладною №145 від 29.10.10р. на загальну суму з ПДВ 1077 грн., податковою накладною №147 від 30.10.10р. на загальну суму з ПДВ 15000 грн., податковою накладною №148 від 31.10.10р. на загальну суму з ПДВ 19100 грн.(а.с.34-41)

Позивач стверджує, що надані послуги ПП „Агрокомсервіс-3000” були отримані ВАТ „Миронівський хлібопродукт”. Дані пояснення позивача підтверджуються наступним.

02.09.2010р. між позивачем та ВАТ „Миронівський хлібопродукт” укладено договір підряду №29-10, яким ВАТ „Миронівський хлібопродукт” (замовником) доручено ПП „Газінтех” (підряднику) у межах договірної ціни, на свій ризик, відповідно до проектної документації виконати роботи будівництва внутрішньо майданчикового поліетиленового газопроводу середнього тиску внутрішньогосподарського комплексу по виробництву кормів ЗАТ „Зернопродукт МХП”.

Згідно додаткової угоди №1 від 01.10.2010р. до договору підряду№29-10 від 02.09.2010р., замовник зобов'язується передати підряднику за актом приймання-передачі матеріали для виконання будівельних робіт, вартість робіт, що є предметом Договору складає 412410 грн., в т.ч. ПДВ 20%- 68735 грн.

На підтвердження виконання умов Договору позивачем надано суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ від 07.10.2010р. та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 р.(а.с.111-120)

Відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між субєктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між субєктами господарювання та субєктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: за вимогами п.п.7.5.1 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 зазначеної статті, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Акт перевірки не містить будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Твердження позивача про те, що такого виду перевірки як позапланова документальна невиїзна перевірка, яка була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та проведена по ПП „Газінтех”, немає та порядок її проведення не визначено Податковим кодексом України, суд не приймає виходячи з наступного.

Пунктами 79.1, 79.2, 79.3 ст.79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обовязкова.

Щодо висновків зазначених в акті перевірки, суд зазначає, що встановлення факту наявності або відсутності обєкта оподаткування податком на додану вартість, дата виникнення такого податкового зобовязання можливі лише на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, внаслідок яких утворюється обєкт оподаткування.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Вказані вище норми кореспондуються із положеннями п.5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте матеріалами справи підтверджено, що відповідачем по справі вказані документи не вимагалися від позивача та не досліджувалися.

Суд критично оцінює твердження відповідача, на порушення позивачем вимог ст.203, ст. 215, ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів, чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов:

- вина субєктів підприємницької діяльності, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;

- такий умисел повинен виникнути до моменту укладення угоди;

- мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобовязання учинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Відповідно до ст. 24 Кримінального кодексу України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачення його суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання.

Щодо наявності умислу субєкта підприємницької діяльності, то він визначається як умисел такої особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями частини першої статті 208 Господарського кодексу України.

Зазначена позиція відображена в Постанові Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, в якій серед іншого зазначено, що перелік правочинів які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до Узагальнення Верховного суду України від 24.11.2008р. „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Отже, передумовою для встановлення факту нікчемності господарської угоди є встановлення факту її фіктивності, тобто безтоварного характеру, укладення угод без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Факт нікчемності господарської угоди повинен доводитись належними доказами, наприклад вироком суду, що набрав законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності осіб за відповідне злочинне діяння (фіктивне підприємництво, підроблення документів, тощо), які встановлюють причинно-наслідковий звязок між укладеними угодами та несплатою податків, вину в ухиленні від сплати податків.

Відповідно до приписів ст. ст. 6, 67 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 19,58 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачено, що на одну із сторін цивільно-правової угоди, яка є платником податків, покладено обовязок з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Закон України „Про податок на додану вартість” не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Якщо контрагент допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це є підставою для індивідуальної відповідальності цієї сторони.

У разі фактичного здійснення господарської операції, порушення законодавства з боку контрагентів не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього даного права, якщо він виконав усі передбачені законом умови для цього і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі „Інтерсплав проти України”, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього субєкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Податковим органом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ПП „Газінтех”, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, допущені його контрагент ПП „Агрокомсервіс-3000”, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Єдині відомості, що є обовязковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

Контрагентпозивача - ПП „Агрокомсервіс-3000” на час здійснення господарських операцій із ПП „Газінтех” був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Таким чином, будь-яких підстав, визначених Законом України „Про податок на додану вартість”, які б виключали право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, Кіровоградською ОДПІ правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не доведено.

На підставі викладеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.08.2011р. №0000982360, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в сумі 29000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7250 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 02.12.2011р.

СуддяТ.І. Ясенова