Постанова № 19771942, 30.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року ( о 09 год. 47 хв.)                               Справа № 2а-0870/8724/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участі секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1173,00грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ), Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Указ №727/98), Податковий кодекс України (далі – ПК України) та зазначає, що відповідач має податкову заборгованість у розмірі 1173,00 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. З урахуванням викладеного просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 30.11.2011 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Запорізької міської ради 13.08.2008, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.09.2011.

15.12.2008 відповідач звернувся до ДПІ у Ленінському районі м Запоріжжя із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік з виду діяльності «маркетингові, рекламні послуги».

Відповідно до розрахунку ДПІ у Ленінському районі мЗапоріжжя суми податкового боргу ОСОБА_1, заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб за період з травня по листопад 2009 року становить 1173,00грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6Закону №2181-ІІІ, відповідачу були направлені перша податкова вимога від 25.05.2009 № 1/1138 та друга податкова вимога від 30.06.2009 № 2/2733, які отримані відповідачем особисто 29.05.2009 та 06.07.2009. Крім того, 06.08.2009 позивачем прийняте рішення №38 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Указом №727/98 передбачено право суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб, самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, шляхом подачі письмової заяви до органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, користуючись наданим йому Указом №727/98 правом обрання способу оподаткування шляхом сплати єдиного податку, 15.12.2008 надав до ДПІ у Ленінському районі м Запоріжжя заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.

Згідно із ст. 4 Указу № 727/98 відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач до податкового органу до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) не надавав, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

У відповідності до приписів чинного законодавства, платники податку, які в установленому порядку перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов’язані сплачувати в установлений Указом №727/98 термін єдиний податок за ставками, визначеними місцевою радою.

З наданих позивачем доказів встановлено, що відповідач, в порушення приписів ст. 4 Указу №727/98 має заборгованість зі сплати єдиного податку, яка на час розгляду справи у суді є не сплаченою.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким регулювався порядок погашення податкових зобов’язань, визначався механізм нарахування і сплати пені та штрафних санкцій на час виникнення спірних правовідносин був Закон №2181-ІІІ.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ, є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як свідчать матеріали справи, податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, а отже є узгодженними.

Згідно п.5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI, встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обов’язковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011року.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідач має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1173,00грн.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов’язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Ленінського району м.Запоріжжя (на р/р 34219379700006, код платежу 18050200, код одержувача 34677103, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1173,00грн. (одна тисяча сто сімдесят три грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                              (підпис)                              І.В.Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 01.12.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                      І.В.Батрак