Постанова № 19770987, 12.08.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2011 р.           Справа № 2-а-2670/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

при секретарі судового засідання: Драло Лілії Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод"

про: стягнення 18 968 грн. 57 коп.

ВСТАНОВИВ :

В червні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області до відкритого акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості в сумі 18 968 грн. 57 коп.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованим до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій за віком на пільгових умовах за період з червня 2008 року по квітень 2009 року в сумі 18 968 грн. 57 коп.

Ухвалою суду від 26.02.2010р. провадження у справі було зупинено, до набрання законної сили рішенням суду по справі № 2-а-1638/08 .

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. по справі № 2а-1638/08 в задоволенні позовних вимог ВАТ "Барський машинобудівний завод" до УПФУ у Барському районі, третя особа: ГУПФУ у Вінницькій області про визнання окремих положень рішення нечинними та скасування їх і зобов'язання до вчинення дій - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. по справі № 2а-1638/08 залишено без змін. Рішення по вказаній справі набрало законної сили.

В зв'язку з тим, що обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у даній справі відпали, ухвалою від 22.07.2011 року провадження у справі поновлено.

12.08.2011р. до суду надійшла заява представника позивача в якій він уточнив спосіб захисту свого права та просив суд стягнути з ВАТ "Барський машинобудівний завод" суму боргу 18 968 грн. 57 коп. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в повному обсязі.

З огляду на права надані позивачу ст. 49 КАС України, в судовому засіданні 12.08.2011 року судом прийнято відповідну заяву представника позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача із заявленими позовними вимогами не погодився з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 43-46, 146-148, 216-217). Додатково пояснивши, що оскільки чинним законодавством, яке діяло до 01.01.1992р. не було передбачено відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємств, постає необхідність пропорційного відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, з врахуванням трудового стажу, набутого до 01.01.1992р., тобто до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" та після його вступу в законну силу.

Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Барський машинобудівний завод" зареєстроване як юридична особа Барською районною державною адміністрацією Вінницької області 25.09.1997р. за номером запису 1 147 120 0000 000027, ідентифікаційний код 14307570.

В якості платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 були призначені пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за Списком № 1, ОСОБА_11 була призначена пенсія відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за Списком № 2, у зв’язку із роботою на ВАТ "Барський машинобудівний завод".

Судом встановлено, що за період з червня 2008 року по квітень 2009 року за ВАТ "Барський машинобудівний завод" рахується борг зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списками № 1, та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003р., на загальну суму 18 968 грн. 57 коп.

Управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з червня 2008 року по квітень 2009 року.

Розміри витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються розрахунками заборгованості ВАТ "Барський машинобудівний завод" по відшкодуванню вказаних пенсій за період з червня 2008 року по квітень 2009 року (а.с. 8-9).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI, абз. 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ч.1 п. 6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.

Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

П.п. 6.8 п. 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що розрахунки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, на його адресу направлені вчасно, в порядку та строк, встановлені в Інструкції № 21-1.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1, виплачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на загальну суму 37 170 грн. 53 коп. та за Списком № 2, виплачених ОСОБА_11 на загальну суму 6196 грн. 97 коп, разом сума виплат становить 43 367 грн. 50коп., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня 2008 року по квітень 2009 року, довідками про знаходження на обліку та отримання пенсії.

Як вбачається з картки особового рахунку ВАТ "Барський машинобудівний завод" за період з 01.06.2008р. по 30.04.2009р. відповідач в добровільному порядку частково сплатив суму заборгованості в розмірі 24 398 грн. 93 коп.

Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пенсії за віком на пільгових умовах за період з червня 2008 року по квітень 2009 року підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" та Інструкцією № 21-1.

Крім того, заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами.

В письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників ВАТ "Барський машинобудівний завод", повинні відшкодовуватись пропорційно підприємством з врахуванням трудового стажу набутого до 01.01.1992р., тобто до ведення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" та після його вступу в законну силу.

Призначення пільгових пенсій по ст. 100 чи по ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відшкодування витрат на їх виплату і доставку з пропорційним розподілом трудового стажу на періоди, що зароблені до 01.01.1992р. (ст. 100 Закону), та після 01.01.1992р. (ст. 13 Закону) вказаним Законом не передбачена.

Із змісту ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" випливає, що право на пенсію відповідно до ст. 100 даного Закону має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. Особі, яка до і після 01.01.1992р. працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

До такого ж висновку дійшов Житомирський апеляційний господарський суд в своїй постанові від 25.12.2007р., яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2010р. та набула законної сили, по справі № 9/106-06 за позовом УПФУ у Барському районі Вінницької області до ВАТ "Барський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості.

Згідно наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій судом встановлено, що пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 призначені на підставі п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому підлягають відшкодуванню не залежно від здобутого стажу.

Крім того, правомірність вчинення дій з приводу заявлення вимог до відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стосовно гр. ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 встановлено постановою Вінницького окружного адміністративного суду, яка набула законної сили, по справі від 09.08.2010р. № 2а-1638/08 за позовом ВАТ "Барський машинобудівний завод" до УПФУ у Барському районі, третя особа: ГУПФУ у Вінницькій області про визнання окремих положень рішення нечинними та скасування їх і зобов'язання вчинити дії.

В силу частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частина 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Інструкція "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" (вул. Р. Люксембург, 5, м. Бар, Вінницька область, 23000, р/р 260053011409, 260003014, 206253011409 в ВФ "Промінвестбанк" МФО 302571; р/р 2600018160034 в Барському відділенні ВФ АКБ "Правекс Банк", МФО 302742; р/р 29021137 в ВОД АППБ "Аваль" МФО 302247, код за ЄДРПОУ 14307570) на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (площа Пам"яті, 17, м. Бар, Вінницька область, 23000, р/р 25601323460103 в безбалансовому відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 302076 код 24895830) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 18 968 грн. 57 коп. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн. 57 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Свентух Віталій Михайлович