Ухвала суду № 19770261, 05.12.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 –2813/2011

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 22 серпня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювали розповсюдження шляхом продажу та пропонування до продажу примірників музичних творів на DVD-ROM дисках, які не були марковані контрольними марками. На розповсюджуваних відповідачами немаркованих контрольними марками DVD-ROM дисках знаходились музичні твори, виключні майнові авторські права на розповсюдження яких на території України належали позивачу, згідно ліцензійних договорів. У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 176 000 гривень 00 копійок, накладення на відповідачів штрафу у розмірі 10% суми присудженої судом на користь позивача з подальшим направленням відповідної суми до Державного бюджету України, зобов’язання відповідачів опублікувати за власний рахунок в місцевих засобах інформації газеті «Днепровская неделя»резолютивну частину судового рішення по даній справі, припинення порушення авторських прав позивача (а.с. 49-52).

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 96).

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду справи, у тому числі в розумінні ч. 5 ст. 74 ЦПК України, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 93-95).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ліцензійним договором № ИК/07-90/2 п від 01 квітня 2007 року, ТОВ «Издательство Монолит»(ліцензіар) передало ТОВ «Чесна музика»в межах території України, виключні майнові права (в тому числі, виключні права на відтворення та розповсюдження відповідних музичних творів на будь-яких матеріальних носіях) на музичні твори: «Ее звали Америка»у виконанні гурту «НЕПАРА», «Капли абсента»у виконанні Иракли, «Я с тобой»у виконанні ОСОБА_3, «Снег идет»у виконанні Глюкоза (а.с. 16-42).

22 серпня 2007 року державним інспектором з питань інтелектуальної власності ДДІВ МОН України спільно із співробітником УСБУ у Дніпропетровській області, із залученням представника ТОВ «Чесна музика», було здійснено перевірку дотримання відповідачами вимог чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності, під час якої державним інспектором з питань інтелектуальної власності ДДІВ МОН України було складено акт закупки від 22 серпня 2007 року та акт перевірки від 22 серпня 2007 року, а представником ТОВ «Чесна Музика»акт фіксації розповсюдження об’єктів авторського права від 22 серпня 2007 року. Перевіркою було встановлено, що 22 серпня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з переносної торгівельної точки, що знаходилась за адресою: на зупинці трамваю №1 по пр. Гагаріна, у м. Дніпропетровську, здійснювали розповсюдження шляхом продажу та пропонування до продажу примірників аудіовізуальних творів та фонограм і зафіксованих в них музичних творів на DVD-ROM дисках, які не були марковані контрольними марками. Серед компакт-дисків формату DVD-ROM, які були вилучені у відповідачів, згідно протоколу огляду та вилучення від 22 серпня 2007 року, мав місце DVD-ROM диск «Караоке 200 супер хитов», що містив примірники музичних творів, виключні авторські права на які на території України належали позивачу, відповідно до зазначеного вище ліцензійного договору. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювали розповсюдження немаркованих контрольними марками DVD-ROM дисків з записами аудіовізуальних та музичних творів.

Статтею 7 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»визначено, що особи, яким автори передали свої авторські майнові права, є суб’єктами авторського права. Згідно з умовами вказаного вище ліцензійного договору, позивачу були передані на території України виключні права на розповсюдження перелічених вище музичних творів.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору, а саме відтворення та розповсюдження творів; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Окрім того, ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»встановлено, що за винятком випадків, передбачених ст.ст. 21-25 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Наданий позивачем ліцензійний договір, відповідає вимогам ст. 1107 ЦК України, стосовно видів договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача виключного права на дозвіл або заборону використання творів, у тому числі шляхом розповсюдження, іншими особами, як передбачається ст.ст. 1, 15 ЗУ «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 зазначеного Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

За приписами частини другої цієї ж статті замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд може у встановлених пунктом «г»цієї частини межах (у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат) визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Підпунктом «а»ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, визначені ст.ст. 14 і 38 зазначеного Закону, та їх майнові права, визначені ст.ст. 15, 39, 40 і 41 зазначеного Закону, з урахуванням передбачених ст.ст. 21-25, 42 і 43 зазначеного Закону обмежень майнових прав.

Таким чином, для покладення відповідальності у вигляді компенсації, в процесі судового розгляду позивачем повинно бути доведено порушення майнових авторських прав та скоєння порушення саме відповідачем по справі.

Згідно ч. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених ЦК України та іншим законом. Згідно зі ст.ст. 15, 31-33 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», достатньою правовою підставою використання твору третіми особами визначається договір, а так само вичерпно встановлюються випадки правомірного позадоговірного використання твору.

Оскільки судом, не встановлено того, що будь-коли між позивачем та відповідачами укладався авторський договір щодо передання майнових прав на зазначені музичні твори, або одна з сторін вчинила б оферту щодо цього, а так само, що виключні майнові права в інший спосіб відчужувалися позивачем на користь відповідачів, то суд має всі підстави зазначити, що відповідачі без передбаченої законом підстави розповсюджували шляхом продажу та пропонування до продажу музичні твори, виключні майнові права на які належать позивачу, і це породжує позадоговірне зобов‘язання, за яким відповідачі, відповідно до ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», мають відшкодувати позивачу збитки, включаючи упущену вигоду, або виплатити справедливу компенсацію за таке позадоговірне використання твору.

Примірники твору, розповсюджувані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, серед іншого, без належної правової підстави і без надання правоволодарем дозволу на використання творів, згідно зі ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»є контрафактними примірниками твору.

З огляду на правову природу виключних авторських прав та їх вичерпність, склад піратства, як цивільно-правового делікту за п. «б»ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», окрім відтворення та опублікування, охоплює також розповсюдження контрафактних примірників твору (включаючи їх продаж через торгову мережу, пропонування до продажу) особою, яка набула такі примірники за договорами з третіми особами і не є суб‘єктом авторських прав. Звідси належить встановлені в цій справі дії відповідачів кваліфікувати як піратство щодо авторських прав позивача, і з огляду на свій характер такі дії завдали шкоди правам позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Крім того, постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2007 року ОСОБА_1Г був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.164-9 КУпАП, за те що він 22 серпня 2007 року розповсюджував контрафактні примірники творів та фонограм на немаркованих контрольними марками DVD-ROM дисках, у зв’язку з чим на нього був накладений штраф у розмірі 250 гривень 00 копійок з конфіскацією примірників творів та фонограм (а.с. 79).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що майнові авторські права ТОВ «Чесна музика»були порушені, а отже з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку слід стягнути компенсацію за порушення майнових авторських прав в розмірі 176 000 гривень 00 копійок.

У задоволенні вимог, щодо накладення на відповідачів штрафу у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, з подальшим направленням відповідної суми до Державного бюджету України, та зобов’язання відповідачів опублікувати за власний рахунок в місцевих засобах масової інформації, газеті «Днепровская неделя»резолютивну частину судового рішення по даній справі слід відмовити, адже дані вимоги є необґрунтованими.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок.

Також з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку слід стягнути витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 426, 432, 543 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 197, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав –частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»(ЄДРПОУ 33628584) компенсацію за порушення майнових авторських прав в розмірі 176 000 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у солідарному порядку на користь держави судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                               М.М.ОСОБА_4