Рішення № 19748850, 08.12.2011, Василівський районний суд Запорізької області

2-478/11 08.12.2011 Справа № 2-478/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі Воропай Д.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, що діє за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків за договором фінансового лізингу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд»про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач за первісним позовом (а.с.2-13) звернувся до суду, уточнивши свої позовні вимоги (а.с.72-76) та просить: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», код за ЄДРПОУ 31014694, юридична адреса: вул. Південна, буд. 6Б, 71635 с. Балки, Василівський район, Запорізька область, Україна, та з громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданий ВВС РФ «Зябликово»у м. Москва 22.12.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, посвідка на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства серія НОМЕР_6, видана УМВС України в Запорізькій області 01.09.2004, АДРЕСА_1., Україна, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472, що знаходиться за адресою: вул. Колекторна 1, м. Київ 02660, Україна, основну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 00000387 від 27.04.2009 року в сумі 51 545,91 грн., неустойку в сумі 310268,88 грн., збитки в сумі 494 966,90 грн., штраф в сумі 671,36 грн., пеню в сумі 3211,58 грн., інфляційні збитки в сумі 4121,47 грн., 3 % індексу інфляції в сумі 963,47 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2502,74 грн.; судові витрати та витрати на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі порушують умови укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 00000236 від 27.04.2009 року.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою (а.с.123-126) та просить визнати вказаний вище договір фінансового лізингу недійсним в частині поруки. В задоволенні первісного позову просив відмовити в частині солідарного стягнення суми заборгованості в сумі 868252 грн. 31 коп.; та просив стягнути з ТОВ «Порше Лізинг Україна»та ТОВ «Спецшахтбуд»на його користь судові витрати в сумі: 51 грн. держмита та 37 грн. витрат на ІТЗ.

Представник позивача ТОВ «Порше Лізинг Україна»у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив задовольнити повністю. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити, надавши суду письмові обґрунтування заперечень (а.с.139-149).

Представник відповідачів за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 (а.с.101-105) у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином та своєчасно, про що у справі є телефонограма. Телефоном до початку судового засідання повідомив суду, що знаходиться у м.Київ та просив продовжити розгляд справи без його участі. У судовому засіданні 30.06.2011 року проти вимог за первісним позовом заперечував та підтримував позовні вимоги за зустрічним позовом. Суд вважає можливим продовжити розгляд справи без участі представника відповідачів за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не зявлявся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно через свого представника, причини неявки суду не повідомив. Судові повістки направлені за місцем його реєстрації поверталися до суду з відміткою про невручення з причини закінчення терміну зберігання, що суд вважає недобросовісним виконанням процесуальних обовязків відповідача, які передбачені ЦПК України. Суд вважає можливим розглядати справу без його участі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами суду докази та письмові пояснення, вважає необхідним первісний позов у справі задовольнити частково, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Порше Лізинг Україна»з однієї сторони та з ТОВ «Спецшахтбуд»і ОСОБА_2 27.04.2009 року був укладений договір фінансового лізингу № 00000236. відповідно до цього договору ТОВ «Порше Лізинг Україна» зобовязалося надати у розпорядження ТОВ «Спецшахтбуд»автомобіль Audi Q7 4, 2 TDI 2008 року виробництва, шасі НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_3 (далі обєкт лізингу), а ТОВ «Спецшахтбуд»зобовязався прийняти обєкт лізингу та сплатити відповідно до договору та згідно з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, суму еквівалентну 27590 дол. США, та суму лізингових платежів і інших виплат відповідно до договору на загальну суму, що становить еквівалент 110360 дол.США. За договором фінансового лізингу ОСОБА_2 виступив поручителем ТОВ «Спецшахтбуд». Вказане підтверджено копією договору фінансового лізингу (а.с.14-32).

Умови договору фінансового лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна»були виконані повністю, обєкт лізингу було передано в розпорядження ТОВ «Спецшахтбуд»07.05.2009 року, що підтверджено актом прийому-передачі (а.с.33). Відповідач ТОВ «Спецшахтбуд»за умовами договору (п.6.1) зобовязувався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування. Відповідно до п.6.5 умов лізингу щомісячний платіж здійснюється на рахунок позивача не пізніше 10-го календарного дня з дати направлення рахунку ТОВ «Спецшахтбуд», яке також відповідно до п.4.4. умов лізингу зобовязалося відшкодувати всі витрати, понесені в результаті експлуатації обєкта лізингу, включаючи, окрім іншого, витрати, що можуть бути понесені позивачем внаслідок дотримання обґрунтованих вимог щодо експлуатації та\або передачі обєкта лізингу. Відповідно до п.9.2. умов лізингу ТОВ «Спецшахтбуд»був зобовязаний повністю відшкодувати витрати на технічне обслуговування обєкту лізингу. За положенням п.12.9 умов лізингу, в разі дострокового припинення договору з боку позивача, ТОВ «Спецшахтбуд»зобовязався повернути обєкт лізингу за власний рахунок у відмінному стані до головного офісу позивача протягом 10 робочих днів з дати одержання вимоги позивача про таке повернення. Відповідно до п.13.1 умов лізингу у випадку відмови ТОВ «Спецшахтбуд»від повернення або затримки обєкту лізингу, позивач мав право конфіскувати обєкт лізингу та на підставі п.13.6. умов лізингу ТОВ «Спецшахтбуд»було зобовязане відшкодувати позивачу будь-які витрати, повязані з конфіскацією. За п.8.2 умов лізингу у випадку прострочення платежів за договором ТОВ «Спецшахтбуд»зобовязалося сплачувати штрафні санкції, а саме: пеню у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день прострочення до повного виконання зобовязань ТОВ «Спецшахтбуд» (п.8.2.1); штрафні санкції, що підлягають сплаті ТОВ «Спецшахтбуд»за платіжні вимоги, надіслані позивачем у випадку прострочення платежів у розмірі, що становить гривневий еквівалент 15 дол. США за першу платіжну вимогу, 20 дол. США за другу платіжну вимогу та 25 дол. США за третю платіжну вимогу; компенсацію будь-яких витрат понесених позивачем, в тому числі витрат на юрпослуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, не сплачених ТОВ «Спецшахтбуд»відповідно до договору, що передбачено п.8.2.3 договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.806 ч.2 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК та законом.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Крім того, правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Законом України «Про фінансовий лізинг».

Наданий позивачем договір лізингу відповідає вимогам ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ч.1 п. 6, 7 ст.10 цього закону лізингодавець має право: 6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; 7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Відповідно до ч.2 п.3, ст.11 цього закону лізингоодержувач зобов'язаний: 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі. Ч.4 цієї ж статті передбачає, що лізингоодержувач може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

З липня 2010 року ТОВ «Спецшахтбуд»порушило умови договору та перестало виконувати свої зобовязання за договором, прострочивши сплату лізингового платежу за липень 2010 року, не сплативши лізингові платежі за серпень та вересень 2010 року.

Позивач відмовився від договору та вимагав від ТОВ «Спецшахтбуд»заборгованості та повернення обєкту лізингу у звязку з систематичними порушеннями у вигляді несплати лізингових платежів та витрат позивача за умовами договору, що підтверджено листом вимогою позивача на адресу відповідача від 16.09.2010 року, який був отриманий 27.09.2010 року (а.с.37-39).

Жодних заперечень проти суми боргу, вказаної позивачем у позовній заяві та розрахунках, її розміру, та доказів належного виконання зобовязань за договором за час перебування справи у провадженні суду, відповідачами суду не надано.

Розрахунок збитків за договором фінансового лізингу проводиться позивачем відповідно до п. 12.8 договору, відповідно до якого, негайно після припинення дії договору позивач має право скористатися правом для одержання повної суми всіх непогашених лізингових платежів та інших платежів, незалежно від дати їхньої сплати.

На дату подання до суду позовної заяви автомобіль, який є обєктом лізингу повернутий позивачу не був та знаходився у розшуку. Позивач втратив можливість користуватися належним йому майном.

Обєкт лізингу був примусово вилучений у ТОВ «Спецшахтбуд»та повернутий позивачеві лише 18 березня 2011 року, що підтверджується постановою про зняття з розшуку майна боржника від 18 березня 2011 року та актом про передачу транспортного засобу від 18 березня 2011 року (а.с.77-78).

Згідно із Звітом про експертну оцінку ринкової вартості автомобіля марки AUDI моделі Q7 (державний номер НОМЕР_4), 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_5, який є власністю ТОВ «Порше Лізинг Україна», ринкова вартість автомобіля становить 83440,67 дол. США, що є еквівалентом 663996,00 грн. станом на дату складання звіту (а.с.83-95).

На момент вилучення Обєкту лізингу (окрім несплачених платежів, строк сплати яких настав і про стягнення яких просить Позивач) несплаченими залишалися платежі, починаючи з жовтня 2010 року на суму 140006,18 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18 березня 2011 року (день вилучення Обєкту лізингу) становить 1110963,10 грн. Різниця між ринковою вартістю та сумою несплачених лізингових платежів на момент вилучення обєкту лізингу становила 446967,10 грн. Саме ця сума підлягає сплаті відповідачами на підставі п. 12.9 Договору.

У своїй вимозі позивач встановив строк для сплати заборгованості впродовж 3 днів, та для повернення обєкту лізингу впродовж 10 днів з дня доставки вимоги за адресою ТОВ «Спецшахтбуд». Але відповідач не виконав обґрунтовані вимоги позивача, не сплатив заборгованість, не передав у встановлений строк обєкт лізингу позивачу, у звязку з цим позивач зазнав матеріальних збитків та з метою зменшення своїх збитків, відновлення своїх прав на повернення обєкту лізингу, звернувся до спеціалізованої організації ПП «Інформаційна агенція «Безпека і право»для супроводу та забезпечення здійснення виконавчого напису на договорі та для повернення обєкту лізингу у примусовому порядку.

Виконавчий напис було зроблено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 22 листопада 2010 року (а.с.40). На підставі виконавчого напису Відділом державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької обл. 26 листопада 2010 року було відкрите виконавче провадження проти ТОВ «Спецшахтбуд». В звязку з неповерненням обєкту лізингу в добровільному порядку стягувач звернувся з заявою про оголошення розшуку майна боржника. Обєкт лізингу перебував у розшуку з 07 грудня 2010 року по 18 березня 2011 року. Виконавче провадження було закінчено примусовим виконанням боржником виконавчого напису згідно із ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а обєкт лізингу було повернуто Позивачу 18 березня 2011 року, про що було складено Акт про передачу транспортного засобу від 18 березня 2011 року.

Звернення до ПП «Інформаційна агенція «Безпека і право», вчинення виконавчого напису, порушення і здійснення виконавчого провадження, оголошення розшуку майна боржника, накладення арешту на транспортний засіб та оголошення заборони на його відчуження призвело до витрат Позивача. Ці витрати підтверджуються наступними документами: рахунком-фактурою №СФ-0000047 від 15 жовтня 2010 року на суму 3 500,00 грн. (а.с.45); рахунком-фактурою №СФ -0000055 від 18 жовтня 2010 року на суму 12 500,00 грн.(а.с.46); платіжним дорученням № 19298 від 18 жовтня 2010 року на суму 3 500,00 грн. із відміткою банку про проведення платежу (а.с.48); платіжним дорученням № 19307 від 18 жовтня 2010 року на суму 12 500,00 грн. із відміткою банку про проведення платежу (а.с.47); рахунком-фактурою № СФ-0000021 від 21 березня 2011 року на суму 30320,40 грн. 9а.с.82);платіжним дорученням № 2273 від 22 березня 2011 року на суму 30320,40 грн. з відміткою банку про проведення платежу (а.с.81). Загалом, у звязку з порушенням ТОВ «Спецшахтбуд»своїх зобовязань та із конфіскацією обєкту лізингу позивач поніс збитки у звязку із матеріальними витратами на вчинення виконавчого напису, порушення і здійснення виконавчого провадження, оголошення розшуку майна боржника, накладення арешту на транспортний засіб та оголошення заборони на його відчуження у розмірі 46 320,40грн.

Крім того, у звязку з невиконанням умов договору відповідачем ТОВ «Спецшахтбуд», який ухилявся від повернення обєкту лізингу та у звязку із примусовим його вилученням, позивач змушений був замовити виготовлення головного ключа від автомобіля, за що сплатив суму у розмірі 1679,40 грн., яка підлягає компенсації позивачу згідно із п. 12.10 Договору. Ці витрати підтверджуються наступними документами: Рахунком-фактурою від 18 березня 2011 року на суму 1679,40 грн.(а.с.79); платіжним дорученням № 2168 від 18 березня 2011 року на суму 1679,40 грн.(а.с.80). Загалом, через порушення своїх зобовязань за договором позивач поніс збитки на суму: 446967,10 грн. + 46 320,40 грн. + 1679,40 грн. = 494 966,90 грн.

Сума заборгованості за договором, відповідно до розрахунку позивача становить 51 545,91 грн., неустойка відповідно до 785 ст. ЦКУ у розмірі 310268,88 грн.,збитки у розмірі 494 966,90 грн., штраф у розмірі 671,36 грн., пеня у розмірі 3211,58 грн., інфляційні збитки у розмірі 4121,47 грн., 3 % відповідно до 625 ст. ЦКУ у розмірі 963,47 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2502,74 грн. Загальна сума заборгованості відповідача ТОВ «Спецшахтбуд»перед позивачем складає 868 252,31 грн.

Відповідно укладеного договору лізингу, який містить розділ про умови поруки (а.с.31-32), поручитель, яким за договором є громадянин ОСОБА_2, несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобовязань лізингоодержувача на підставі договору або будь-якої його частини (п.20.6). Крім того, відповідно до положень цього пункту ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання по сплаті лізингових платежів, штрафних санкцій та відшкодування збитків, що підлягають сплаті лізингоодержувачем відповідно до договору протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від позивача.

Солідарні зобовязання відповідача ОСОБА_2 перед позивачем передбачені положеннями ст.ст.553-555 ЦК України.

Таким чином, вказана загальна сума заборгованості - 868 252,31 грн. підлягає стягненню солідарно на користь позивача з обох відповідачів за первісним позовом. Крім того, з відповідачів у рівних частинах підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені позивачем, що підтверджено квитанціями про їх сплату (а.с.1) 120 грн. витрат на ІТЗ та 1700 грн. держмита, всього 1920 грн. по 960 грн. з кожного.

В частині позовних вимог ТОВ «Порше Лізинг України»про стягнення витрат на правову допомогу суд вважає необхідним відмовити, оскільки суду не надано документів про понесення таких витрат та про їх розмір.

У зустрічній позовній заяві позивач за нею ОСОБА_2 просить, посилаючись на ст.ст.203, 215, 229 ЦК України, визнати договір лізингу недійсним в частині поруки та стягнути з відповідачів за зустрічним позовом судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що він помилився щодо суттєвих умов договір, які стосувалися поруки, внаслідок їх неправильного сприйняття, що вплинуло на його волевиявлення; він не міг ретельно вивчити умови договору, оскільки є громадянином РФ та не володіє вільно українською мовою, а договір був викладений дрібним шрифтом. Умови договору йому відомі лише в скороченому варіанті на російській мові, які йому висловлював співробітник позивача за первісним позовом. При укладанні та підписанні договору він вважав, що укладає його як директор ТОВ «Спецшахтбуд», вважає що договір поруки уклав внаслідок помилки, оскільки в преамбулі договору не вказано як на учасника договору на нього як на фізичну особу; він не усвідомлював того, що підписуючи договір як керівник підприємства ще бере на себе зобовязання як фізична особа з забезпечення договору порукою. ОСОБА_2 зазначив, що: включення в договір фінансового лізингу умов поруки протирічить законодавству , а також процедурі додаткових гарантій за договором; вважає, що договір поруки мав бути оформлений окремим документом; він не підписував акт приймання передачі майна; не отримував ніяких повідомлень від ТОВ «Порше Лізинг Україна»як поручитель, а про свій статус поручителя дізнався після отримання позову.

Суд критично ставиться до обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 щодо обставин укладення договору фінансового лізингу ним як фізичною особою під впливом помилки, оскільки ні він, як посадова особа юридичної особи директор ТОВ «Спецшахбуд», ні вказана юридична особа положення договору в частині поруки не оспорювали. Жодних доказів того, що ОСОБА_2 не володіє українською мовою, має фізичні вади, внаслідок яких не міг прочитати текст підписаного ним і як посадовою особою і як фізичною особою договору лізингу, того що він діяв під впливом помилки суду не надано. Діюче законодавство України не містить заборони щодо зазначення в договорі фінансового лізингу умов щодо забезпечення його виконання, в тому числі і порукою, кількості сторін у договорі. Наданий ТОВ «Порше Лізинг Україна»договір поруки відповідає вимогам розділів 1 та 2 книги пятої ЦК України. Тому підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 суд не вбачає та вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні його вимог, в тому числі і у стягненні понесених ним судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись законом України «Про фінансовий лізинг», ст.ст.526, 527, 530, 553-555, 610, 611, 612, 614, 615, 625, 626, 628, 629, 631, 638, 785, 806 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 57-60, 88, 208, 209, 214 -215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків за договором фінансового лізингу задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», код за ЄДРПОУ 31014694, юридична адреса: вул. Південна, буд. 6Б, 71635 с. Балки, Василівський район, Запорізька область, Україна, та з громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданий ВВС РФ «Зябликово»у м. Москва 22.12.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, посвідка на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства серія НОМЕР_6, видана УМВС України в Запорізькій області 01.09.2004, АДРЕСА_1., Україна, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472, що знаходиться за адресою: вул. Колекторна 1, м. Київ 02660, Україна, основну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 00000387 від 27.04.2009 року в сумі 51 545,91 грн., неустойку в сумі 310268,88 грн., збитки в сумі 494 966,90 грн., штраф в сумі 671,36 грн., пеню в сумі 3211,58 грн., інфляційні збитки в сумі 4121,47 грн., 3 % індексу інфляції в сумі 963,47 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2502,74 грн., а всього 868 252 (вісімсот шістдесят вісім тисяч двісті пятдесят дві грн.) 31 коп.

Стягнути судові витрати в сумі 1820 грн. в рівних частинах, по 960 грн. з кожного: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», код за ЄДРПОУ 31014694, юридична адреса: вул. Південна, Б. 6Б, 71635 с. Балки, Василівський район, Запорізька область, Україна, та з громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданий ВВС РФ «Зябликово»у м. Москва 22.12.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, посвідка на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства серія НОМЕР_6, видана УМВС України в Запорізькій області 01.09.2004, АДРЕСА_1., на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472, що знаходиться за адресою: вул. Колекторна 1, м. Київ 02660, Україна. В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд»про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а сторонами, що не були присутні у судовому засіданні протягом того ж строку з дня отримання копії рішення, через Василівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.