Рішення № 19741524, 08.12.2011, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2-1212/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.                     Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

                    головуючого                                        Плотникової Н.Б.

                    при секретарі                               Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Охтирського нотаріального округу ОСОБА_2

про визнання договору іпотеки від 24.05.2007 р. недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом в суд, в якому просить визнати недійсним договір іпотеки від 24.05.2007 р., укладений між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк». Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про іпотеку» - іпотека має похідний характер, тобто це вид забезпечення основного зобов’язання, іпотека не є самостійним правочином. Відповідно до ст.. 18 Закону України «Про іпотеку»- іпотечний договір має містити істотні умови, серед яких є зміст і розмір основного зобов’язання, тобто договір іпотеки повинен повністю повторювати і відображати умови основного зобов’язання. Однак договір іпотеки від 24.05.2007 р. не містить змісту і розміру основного зобов’язання, оскільки в основному договорі зазначено просто долари (п. 7.1. Кредитного договору), а в договорі іпотеки (п. 35.2 Договору іпотеки) зазначено вже долари США. А це, відповідно до ст.. 18 п.2, п. 4 Закону України «Про іпотеку»є підставою для визнання договору іпотеки недійсним, так як він суперечить законодавству. Крім того, в основному зобов’язанні (кредитному договорі) не визначена сума кредиту: в п.7.1 кредитного договору зазначено, що банк зобов’язується надати позичальнику кредит у розмірі 20450 доларів, але не вказано, яких саме доларів. Також у спірному договорі не зазначено умови щодо детального розпису загальної вартості кредиту для споживача, дата видачі кредиту, річна відсоткова ставка кредиту, строк дії договору. Ці умови договору визначені як істотні ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»та ст.. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Оскільки сторони не дійшли згоди в належній формі (письмовій, відповідно до ст.. 1055 ЦК України) щодо істотних та необхідних умов для даного договору, то договір є неукладеним. А якщо основне зобов’язання (кредитний договір) є укладеним, то і іпотека неправомірно виникла, і порушує законодавство України. Отже, договір іпотеки суперечить законодавству України: він не відображає основне зобов’язання, а суперечить йому і виникає з неукладеного договору. А тому згідно п.1 ст. 203 ЦК України договір іпотеки необхідно визнати недійсним.

Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить визнати недійним договір іпотеки від 24.05.2007 р.

Представник відповідача –ПАТ КБ «ПриватБанк»в судове засідання не з’явився. В письмових запереченнях на позовну заяву зазначає, що позивача до банку звернувся добровільно та самостійно виявив бажання отримати кредит на умовах, зазначених в кредитному договорі від 23.05.2007 р. При оформленні кредиту позивачем була заповнена анкета та заява, в якій була чітко відображена сума, яку позивач хоче отримати та валюта кредиту. При оформленні кредиту кредитний експерт надав позивачу в письмовому вигляді умови кредитування, пояснив, яким чином відбувається погашення кредиту, позивачу була роз’яснена процедура надання кредиту, що підтверджується анкетою-заявою, де своїм підписом позивач засвідчив той факт, що ознайомився і згоден з умовами кредитування, які були надані йому у письмовому вигляді. В забезпечення виконання зобов’язань по даному кредитному договору позивач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно. В даному випадку між сторонами виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами глави 1 та 2 ЦК України. Згідно зі ст.. 1046 ЦК України –кредитний договір є укладеним з моменту передачі коштів. Кредитні кошти були перераховані відповідачем, а позивач їх отримав, що підтверджується квитанцією від 23.05.2007 р. на отримання коштів, де зазначено, що позивач за кредитним договором отримав 17000 доларів США. Тобто, в даному випадку кредитний договір і договір іпотеки є укладеним. Даний кредит довгий час своєчасно погашався позивачем і кошти погашалися саме в доларах США, що свідчить про те, що в розумінні ст.. 642 ЦК України позивачем пропозиція була прийнята, і він погашав кредит у тій валюті, яку отримав на виконання умов кредитного договору. Тому просить відмовити ОСОБА_1 в позові. Крім того, зазначає, що позивач про ніби-то порушено право дізнатися саме в момент укладення кредитного договору та умови іпотеки, які були укладені 24.05.2007 р., а в суд звернувся в кінці вересня 2011 р., тому просить застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в позові.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

          Судом встановлено, що 23.05.2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SUOWGK00000001, згідно якого банк зобов’язується надати Позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 23 травня 2007 р. по 22 травня 2022 року включно, у вигляді кредиту в розмірі 20450 доларів на наступні цілі: 17000 доларів на купівлю будинку, а також у розмірі 3450 доларів на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту щомісяця і період плати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагорода за проведення додаткового моніторингу згідно п. 6.2 даного договору. Щомісяця в період сплати позичальник повинен подавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 218,98 доларів для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Згідно п. 7.3 кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобов’язань за даним договором виступає іпотека будинку за адресою: Сумська область м. Охтирка пр.. Тростянецький, буд. 27, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані Банку з метою забезпечення зобов’язань за даним договором.

Встановлено також, що 24.05.2007 р. між ОСОБА_1 та ПриватБанком було укладено договір іпотеки, згідно якого за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов’язань іпотекодавцем за кредитним договором від 23 травня 2007 р. № SUOWGK00000001, укладеного між іпотеко держателем та іпотекодавцем по поверненню кредиту в сумі 20450 доларів США на строк з 23 травня 2007 р. по 22 травня 2022 р. В забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 113,4 кв.м, житлова площа 63,7 кв.м., що знаходиться за адресою пр.. Тростянецький, 27 м. Охтирка сумської області, який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 22 травня 2007 р. Іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку загальною площею 0,0612 га, на якій розташований предмет іпотеки і яка буде належати іпотекодавцю на праві власності на підставі держаного акту на право власності на земельну ділянку в майбутньому. Вартість предмета іпотеки складає 146450 грн.

Згідно ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п.7 Постанови ПВС України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 6.11.2009 р. № 9 - правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України –підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

          Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно,якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна передача тощо).

Згідно ст.. 1054 ЦК України –за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд не погоджується з доводами позивача та його представника про те, що сторонами не досягнуто згоди в належній формі (письмовій) щодо істотних умов даного виду договору, а саме: щодо суми кредиту (не вказано, які саме долари банк зобов'язаний надати позичальникові у кредит; щодо загальної вартості кредиту); щодо дати видачі кредиту; річної відсоткової ставки; строку дії договору, - а тому кредитний договір є неукладеним.

Надані представником відповідача в суд письмові докази спростовують такі доводи позивача та його представника, а саме:

В заяві-анкеті, підписаній 15.03.2011 р. позивачем, зазначено, що позивач просить банк надати йому кредит в сумі 17000 доларів США на 180 місяців з метою отримання житла в кредит. Крім того, зазначено, що позивач ознайомився та згоден з умовами кредитування, які були надані йому у письмовій формі: метою, для якої кредит може бути витрачений; формою його забезпечення; типом відсотком ставки; сумою, на яку кредит може бути виданий; орієнтовною сукупною вартістю кредиту та вартістю послуги з оформлення договору; строком, на який кредит може бути одержаний.

В самому кредитному договорі від 23.05.2007 р. № SUOWGK00000001, укладеному між сторонами, зазначено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 23.05.2007 р. по 22.05.2022 р. включно у вигляді непоновлювальної лінії в розмірі 20450 доларів на наступні цілі: 17000 доларів на купівлю будинку, а також у розмірі 3450 доларів на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,8 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 7.1 Договору). Даний кредитний договір підписаний сторонами.

Квитанцією від 23.05.2007 р. підтверджується той факт, що кредитні кошти були отримані позивачем саме в доларах США, а саме – в квитанції зазначено, що 23.05.2007 р. позивач за кредитним договором № SUOWGK00000001 від 23.05.2007 р. отримав 17000 доларів США, що еквівалентно 85850,00 грн.

Таким чином, позивач самостійно звернувся до Банку і виявив бажання отримати кредит на умовах, зазначених в кредитному договорі, зазначивши суму і валюту кредиту –долари США, крім того, позивачем були отримані кредитні кошти саме в доларах США. Позивач був ознайомлений з умовами кредитування і погодився з ними. Все це свідчить про те, що сторони в належній формі (письмовій, як це передбачено ст.. 1055 ЦК України) досягли згоди за всіма істотними умовами кредитного договору, а тому договір є укладеним.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача та його представника про те, що договір іпотеки від 24.05.2007 р., укладений сторонами, є недійсним, бо він суперечить законодавству України, а саме –він не відображає основне зобов'язання щодо суми кредиту.

Згідно ст.. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст.. 18 Закону України «Про іпотеку»- іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: . . . 2) зміст та розмір основного зобов’язання , строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов’язання.

Судом встановлено, що 24.05.2007 р. між сторонами було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 24.05.2007 р. реєстровий № 2006.

У п. 35.2 Договору іпотеки зазначено, що за цим договором іпотеки забезпечується виконання зобов’язань іпотекодавцем за кредитним договором від 23.05.2007 р. № SUOWGK00000001, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Таким чином, в договорі іпотеки від 24.05.2007 р. міститься посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов’язання.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся в банк з письмовою заявою про отримання кредиту саме в доларах США, та ним (позивачем) були отримані кредитні кошти саме в доларах США, що свідчить про те, що сторони дійшли згоди з істотних умов кредитного договору, що банк вчинив дію –надав позивачу кредит в сумі 17000 доларів США, а позивач підтвердив її вчинення, отримавши кредитні кошти в доларах США.

Тому та обставина, що в основному зобов’язанні зазначено просто долари, а в договорі іпотеки –зазначено долари США, - не може бути підставою для визнання договору іпотеки від 24.05.2007 р. недійним.

Керуючись ст. 204, 215, 1054 ЦК України, ст.. 3, 18 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Охтирського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки від 24.05.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк»–залишити без задоволення за безпідставністю вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_5