Рішення № 197407, 11.10.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2006 р.

Справа № 15/179-2981

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль в особі Тернопільського району електричних мереж, вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль

до Приватного агропромислового підприємства ”Прогрес” с. Грабовець Тернопільського району

за участю представників сторін:

позивача: Повер Т.К. –довіреність № 6978/24 від 30.12.2005р.

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м. Тернопіль в особі Тернопільського району електричних мереж звернулося у господарський суд з позовом про стягнення з Приватного агропромислового підприємства ”Прогрес” с. Грабовець Тернопільського району заборгованості по договору № 148 від 05.01.2005р. про постачання електричної енергії в розмірі 18 268,37 грн., що становить 13 190,43 грн. боргу за спожиту електроенергію, 4644,20 грн. пені та 433,74 грн. інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні 21.08.2006р. представник відповідача не погодився із заявленою позивачем сумою, однак суми заборгованості за спожиту електричну енергію ПАП "Прогрес" вказати не може, аргументуючи дане твердження фактом під’єднання до приладу обліку електричної енергії, що зареєстрований за відповідачем, інших суб’єктів споживання електричної енергії. Водночас, належних доказів в підтвердження сказаного не подав.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно договору № 148 від 05.01.2005р. про постачання електричної енергії, укладеного між ВАТ „Тернопільобленерго” в особі Тернопільського району електричних мереж та Приватним агропромисловим підприємством ”Прогрес”, позивач, як „Постачальник електричної енергії” по договору, зобов’язується постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач, як „Споживач” по договору, зобов’язується своєчасно оплачувати вартість спожитої електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1 договору).

Пунктом 9.5 договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. та вважається продовженим на наступний календарний рік (не більше ніж один раз), якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про відмову від договору або про перегляд його умов. Дія даного договору може бути продовжена і на більш тривалий термін за умови обов’язкового укладення сторонами додаткової угоди в письмовій формі, яка є невід’ємною частиною даного договору.

Враховуючи, що ні одна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.5 договору від 05.01.2005р. не заявила про відмову від договору чи зміну його умов, даний договір вважається пролонгованим на термін до 31.12.2006р. на тих же умовах.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання (купівлі –продажу) електроенергії, згідно якого, в силу ст. ст. 712, 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором № 148 від 05.01.2005р. сторони передбачили порядок обліку електроенергії, порядок оплати вартості використаної енергії, а також відповідальність за порушення умов договорів. Однак, відповідач вчасно не оплатив вартість спожитої електроенергії і як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, зокрема рахунки за активну енергію за період грудень 2004 року, січень – липень 2005 року, вересень –грудень 2005 року, січень –березень 2006 року; акти про обсяги спожитої ПАП "Прогрес" електроенергії за грудень 2004 року, лютий - квітень 2005 року, червень –липень 2005 року, вересень - жовтень, грудень 2005 року; розрахунки вартості спожитої відповідачем електроенергії за січень, травень, листопад 2005 року, січень –березень 2006 року (за середньодобовим обсягом споживання) та розрахунок боргу має заборгованість перед позивачем станом на 13.07.2006р. в сумі 13190,43 грн., що не заперечено відповідачем.

Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за відпущену йому електроенергію та відповідно до діючих індексів інфляції, розрахованих Міністерством статистики, інфляційна сума за час прострочення виконання грошових зобов’язань становить 433,74 грн., що підтверджено розрахунком інфляційного нарахування та не заперечено відповідачем.

У відповідності до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За внесення платежів з порушенням термінів, визначених договором № 148 від 05.01.2005р. та додатками № 2 „Порядок розрахунків”, № 6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у відповідності до чинного законодавства та 3 % річних з простроченої суми (п. 4.2.1 договору).

У зв’язку з наведеним та відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з січня по червень 2006 року включно відповідачу нарахована пеня в сумі 4 644,20 грн.

Згідно ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем в добровільному порядку, суд визнає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського району електричних мереж щодо стягнення з Приватного агропромислового підприємства ”Прогрес” с. Грабовець Тернопільського району 13 190,43 грн. боргу за спожиту електроенергію, 4644,20 грн. пені, 433,74 грн. інфляційних нарахувань обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 182,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 69, 44 - 49, 75, 82, 84, 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства ”Прогрес” с. Грабовець Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 30588518) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль в особі Тернопільського району електричних мереж, вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль (р/р 26007301680520 в ЦВ ПІБ м. Тернопіль, МФО 338426, ідентифікаційний код 00130725) 13 190,43 грн. боргу за спожиту електроенергію, 4644,20 грн. пені, 433,74 грн. інфляційних нарахувань та 300,68 грн. в повернення судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

4. Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "24" жовтня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя Г.Б. Бучинська