Рішення № 19729993, 02.11.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-6935/11

РІШЕННЯ

ІменемУкраїни

(заочне)

«02»листопада 2011 рокум. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого судді Суворової О.В.

при секретарі Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,-

в с т а н о в и в :

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з останніх суму заборгованості за кредитним договором № 014/0077/74/63325 від 17.08.2006 року у розмірі 125169,44 долари США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 994333,51 гривні, а також суму державного мита у розмірі 1700 гривень і 120 гривень витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору, а ОСОБА_3 є поручителем ОСОБА_2 за його зобовязаннями за вказаним договором.

Представник позивача у судове засідання 02.11.2011 року не зявився, про час і місце засідання повідомлявся належним чином, звернувся до суду із заявою, у якій позов підтримує, просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання 02.11.2011 року не зявились, про час і місце засідання повідомлялись належним чином, про поважні причини неявки суд не сповістили.

Суд у звязку з належною оповіщеністю відповідачів про час та місце судового засідання, неявкою відповідачів та неповідомленням ними про поважні причини такої неявки в судове засідання, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, на підставі ч. 4 ст. 169, ч.ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, що не зявились, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів та пояснень представника позивача.

17.08.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0077/74/63325 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 56000 доларів США, на строк до 17.10.2017 року під 12 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно графіку повернення кредиту, встановленого додатком до кредитного договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено з матеріалів справи кредит надавався у іноземній валюті доларах США.

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про банки та банківську діяльність», для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобовязані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління (рада директорів) має отримати попередній дозвіл Національного банку України.

Згідно дозволу № 10-4 , виданого Національним банком України ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 11 жовтня 2006 року, та додатку до нього, «Райффайзен Банк Аваль» має право здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно п.п. 1.1.-1.3. договору кредит був наданий на строк до 17.10.2017 року з визначеною процентною ставкою за користування кредитом 12 % відсотків річних згідно графіку погашення кредиту.

Згідно з додатком до кредитного договору, ОСОБА_2 зобовязався повертати суму кредиту щомісячно у розмірі 1/134 від суми кредиту та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом 15-го числа кожного місяця у весь період строку дії договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, як це передбачено ст. 530 ЦК України.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 03.10.2006 року укладено договір поруки № 014/0077/74/63325/2, відповідно до якого ОСОБА_3 зобовязався відповідати за виконання ОСОБА_2 зобовязань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Крім того, виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором також забезпечено іпотечним договором від сімнадцятого серпня дві тисячі шостого року, укладеним між позивачем та ОСОБА_2, згідно умов якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1.

На протязі строку дії договору ОСОБА_2 не виконує умови кредитного договору , ним порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 18 березня 2011 року, внаслідок чого за відповідачами виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 18.03.2011 року складає 125169,44 долари США, що за курсом НБУ (1 дол. США дорівнює 7,9439 гривень) складає 994333,51 гривні, з яких: заборгованість за кредитом 46194,10 доларів США, заборгованість за відсотками 14538,49 доларів США, пеня за прострочення тіла кредиту 31501,91 долар США, пеня за прострочення відсотків по кредиту 32934,94 долари США.

Через неналежне виконання зобовязань, у позивача відповідно до п. 6.5. кредитного договору та ч.2 ст.1050 ЦК України, настає право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 9.1. кредитного договору, у разі прострочення ОСОБА_2 строків повернення кредиту, визначених кредитним договором, а також процентів, передбачених кредитним договором, комісій, передбачених цим договором, ОСОБА_2 сплачує банку пеню в розмірі 0,5 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином,відповідач належним чином не виконав своїх зобовязань, передбачених кредитним договором № 014/0077/74/63325 від 17.08.2006 року, а саме по сьогодення не повернув кредит, відсотки за користування ним, заборгованість за простроченими відсотками та заборгованість за пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

На підставі вищевикладеного, розглянувши позов в межах заявлених ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»вимог, суд робить висновок, що позов підлягає повному задоволенню та вважає необхідним стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором № 014/0077/74/63325 від 17.08.2006 року у розмірі 125169,44 долари США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 994333,51 гривні.

Також відповідно до ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України, підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення судових витрат, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, суми державного мита у розмірі 1700 гривень.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 554, 611, 612, 623, 1049, 1050 ЦК України, ч.1 ст. 21 Закону України „ Про банки та банківську діяльність”, ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст.ст. 10, 11, 74, 76, 79, 81, 88, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити.

Стягнути солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 125169 (сто двадцять пять тисяч сто шістдесят девять) доларів США 44 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 994333 (девятсот девяносто чотири тисячі триста тридцять три) гривні 51 копійка, яка складається з:

заборгованість за кредитом 366961, 31 грн.,

заборгованість за відсотками 115492,31 грн.,

пеня за прострочення тілу кредиту 250248,02 грн.,

пеня за прострочення відсотків по кредиту 261631,87 грн.

Стягнути в рівних частках на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, з яких: 1700 (одна тисяча сімсот) гривень - сума державного мита, 120 (сто двадцять) гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В. Суворова

02.11.2011