Рішення № 19728973, 05.12.2011, Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим

05.12.2011

Справа  № 2-1049/2011 року

РІШЕННЯ

Іменем України

(Повний текст рішення виготовлений 07.12.2011 року)

05 грудня 2011 року    Ленінський  районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1

у складі  головуючого:           судді  Красікова С.І.                                                                                    

при  секретарі:                    Буракової Л.Ш.

адвокаті:                     ОСОБА_2     

розглянувши у відкритому   судовому засіданні  смт. Леніне  цивільну справу за позовом   Відкритого акціонерного товариства «Державний  ощадний банк України»в особі керуючої ТОБО №10011/064 ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі керуючої ТОБО №10011/064 ОСОБА_3 звернулось до Ленінського районного суду АР Крим з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5  про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором відновлюваної кредитної лінії від 13.10.2008 року №355 в розмірі 75000 грн. строком на 120 місяців до 12.10.2018 року з оплатою 21% річних за користування кредитом. Відповідачка ОСОБА_4 прийняла на себе зобов’язання забезпечити виконання зобов’язання перед банком за кредитним договором. 13 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 був укладений: договір іпотеки №2544 від 13.10 2008 року, предметом якого є однокімнатна квартира № 72, яка розташована у будинку № 77 м. Щолкіне, Ленінського району, АР Крим та договір поруки № 539 від 13 жовтня  2008 року, згідно якого поручитель ОСОБА_5 взяв на себе прямі зобов’язання перед позивачем відповідати за боргами ОСОБА_4 по договору відновлювальної кредитної лінії №355 від 3.10.2008 року. Але відповідачка зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала. У зв’язку із чим, станом на 12 жовтня 2011 року склалася заборгованість перед позивачем у сумі –68707 грн. 97 коп., процентів за користування кредитом на суму  5961 грн. 60 коп. , 2.391 грн. 22 коп. пені за прострочену заборгованість зі сплати кредиту та процентів, а усього на суму 77060 грн. 79 коп. У зв’язку з чим позивач просить суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, передбачені договорами, укладеними з відповідачами  ОСОБА_4 та  ОСОБА_5,  а саме на однокімнатну квартиру № 72, яка розташована у будинку № 77 м. Щолкіне, Ленінського району АР Крим.

Представник позивача  адвокат ОСОБА_2   у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі та просила задовольнити з під став викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала у повному обсязі та пояснила, що іі чоловік ОСОБА_5 знаходиться у розшуку, а вона по мірі можливості  виплачує кредит.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, був викликаний належним чином, про причини не явки суд не повідомив, заперечень не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_4,  всесторонньо дослідивши матеріали справи та давши ім належну оцінку, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України –зобов’язання повинне виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно з вимогами закону або договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо кредитним договором встановлено обов’язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно за договором відновлюваної кредитної лінії від 13.10.2008 року № 355 відповідачка ОСОБА_4 отримала у позивача  кредит в розмірі 75.000 грн. строком на 120 місяців до 12.10.2018 року з оплатою 21% річних за користування кредитом та  зобов`язалася погашати кредит та сплачувати відсотки за його користування в порядку та в строки, визначені договором (а.с.24-27) та графіком (а.с.28). З відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки № 2544 від 13.10. 2008 року, предметом якого є однокімнатна  квартира № 72, розташована у будинку № 77 м. Щолкіне, Ленінського району, АР Крим (а.с.8-12), та договір поруки № 539 від 13 жовтня  2008 року, згідно якого поручитель ОСОБА_5 взяв на себе прямі зобов’язання перед позивачем відповідати за боргами ОСОБА_4 по договору відновлювальної кредитної лінії №355 від 3.10.2008 року (а.с.13), та згідно якого  у випадку порушення відповідачкою умов договору через несплату чи неналежну сплату заборгованості по кредиту, зобов’язання ОСОБА_4  забезпечене майновою іпотекою та порукою відповідача ОСОБА_5 Як встановлено судом на підставі розрахунку заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії, заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем складає 77.060 грн. 79 коп. кредиту. Так як відповідачка зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала, несвоєчасно вносила оплату заборгованості за кредитом  з 02.02.2010 року за що банком нараховувалась пеня і відповідачка ОСОБА_4  та її поручитель ОСОБА_5 неодноразово попереджалися про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору (а.с.15,16). Позивач обґрунтовано просить звернути  стягнення на предмет іпотеки, передбаченого договором, укладеним з відповідачем ОСОБА_5, а саме на однокімнатну квартиру № 72, розташовану у будинку № 77 м. Щолкіне, Ленінського району, АР Крим, яка згідно з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності (а.с. 6, 7) належить відповідачу ОСОБА_5

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 39 ч. 2 ЗУ «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя, вправі винести рішення про виселення мешканців як що предметом іпотеки є житло.

На підставі ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців.  

Пунктом 5.1. договору іпотеки № 2544 від 13 жовтня 2008 року передбачене право продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь яким способом на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов  договору та чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачам   згідно ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»були надіслані письмові вимоги про усунення порушень, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (а.с. 15, 16).   Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.        

На підставі вищевикладеного, суд вважає що слід задовольнити позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 77.060,79 гривень.  

Як вбачається з ч. 5 ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюється іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містіть затвердження щодо задоволення вимог іпотекодержателя на продаж предмета-іпотеки, без необхідності отримання для цього будь якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Статтею 39 ЗУ «Про іпотеку»передбачено що повинно бути вказано в рішення суду у разі задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме загальний розмір вимог що підлягають сплаті з предмета іпотеки, опис нерухомого майна, спосіб реалізації предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.  

Частиною 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»передбачено що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя(банка) вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житло.

Але, суд вважає що на час ухвалення рішення відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ч. 3 ст. 109 ЖК України щодо примусового виселення за рішенням суду ОСОБА_5  з  квартири, на яку здійснюється звернення стягнення так як відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав і свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаного житлового приміщення ОСОБА_5, в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом своїх прав.     

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що не підлягають задоволенню позовні вимоги про виселення ОСОБА_5  з квартири.

Судові витрати слід стягнути з відповідача  ОСОБА_4 на користь позивача, а саме  судовий збір в сумі 734,00 гривень, витрати на правову допомогу  у сумі 700 гривень  та витрати на ІТО в сумі 120 гривень, а всього 1554 гривень.

На підставі ст.ст. 526,527,530,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 38, 39, 40 ЗУ «Про і потеку»,  ст. 109 ЖК України,  та к еруючись ст.ст . 11, 15, 30, 60, 79, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого  акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 на суму 77.060 грн. (сімдесят сім тисяч  шістдесят) гривен 79 коп. по договору відновлюваної кредитної лінії від 13 жовтня 2008 року № 355 звернути стягнення на майно відповідача – ОСОБА_5 поручителя за договором поруки № 539 від 13 жовтня  2008 року  на предмет іпотеки по договору іпотеки № 2544 від 13 жовтня 2008 року: на однокімнатну  квартиру  № 72, розташовану у будинку № 77 м. Щолкіне, Ленінськгого района, АР Крим загальною площею 29,7 кв. м., житловою площею 14,4 кв.м.,  яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності, виданого Щолкінською міською радою 15 вересня 2008 року за розпорядженням №376.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: проведення публічних торгів з продажу предмету іпотеки, за початковою ціною, визначеною пунктом 1.3 договору іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_4  на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії (р/р №351949150420, код ЄДРПОУ 09324508, код банку №324805) витрати понесені позивачем на оплату судового збору у сумі 734,00 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрати на правову допомогу у сумі 700 грн.,  , а всього – 1554,00 грн. (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят чотири) гривень.

В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення  може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК протягом десяти днів з дня   його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні  під час проголошення  судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів  з дня отримання  копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду  справи апеляційним  судом.

Суддя Ленінського районного суду

Автономної Республіки ОСОБА_1Красіков