Рішення № 19714645, 26.05.2011, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи 2-146/11

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого суддіПокидюка М. В.

при секретаріКаращук В.С.

з участю: прокурораЗик М.С.

позивачаОСОБА_1

представника третьої особиОСОБА_2

відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі цивільну справу за позовом прокурора Маневицького району Волинської області в інтересах ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача - Маневицька селищна рада, до ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із

суміжним землекористувачем,-

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2011 року прокурор Маневицького району Волинської області в інтересах ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача - Маневицька селищна рада, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.

Позивач вимоги обгрунтував тим, що ОСОБА_1 у 1992 році на підставі договору купівлі - продажу, зареєстрованого в реєстрі під № 2041, було придбано трьохкімнатну квартиру у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1. Співвласником іншої частини будинку являється ОСОБА_3, якому згідно рішення Маневицької селищної ради № 9/3 від 23 грудня 1999 року „Про передачу у приватну власність земельних ділянок" надано у власність земельну ділянку, проте з часу прийняття рішення він наданої йому земельної ділянки не приватизував.

Відповідно рішення Маневицької селищної ради № 32/21 від 21 травня 2010 року „Про заяву ОСОБА_1" ОСОБА_1 необхідно подати технічну документацію по інвентаризації земельної ділянки, яка перебуває в користуванні співласників - його та ОСОБА_3, для подачі її на чергову сесію селищної ради для прийняття відповідного рішення.

Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру" Маневицького районного відділу Волинської регіональної філії центру державного земельного кадастру на замовлення ОСОБА_1 у 2010 році виготовив технічну документацію інвентаризації та встановлення меж земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

26липня 2010 року було складено акт погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 з суміжними землекористувачами (землевласниками), який ОСОБА_3 не підписав, а тому на сесії селищної ради 6 січня 2011 року проект рішення „Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1." та затвердження виготовленої технічної документації із землеустрою по інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж землекористування в АДРЕСА_1 площею 0, 0391 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з цієї причини не був прийнятий за основу.

Відмова ОСОБА_3 дати згоду (поставити підпис) в акті погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно п. б ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 118 ЗК України та ч. 2 ст. 41 Конституції України порушує його право на приватизацію землі та конституційне право на власність.

Відповідно ч. 2 ст 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно п. а ч. З ст. 152 цього Кодексу захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав на такі земельні ділянки.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив визнати право ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки без погодження її меж із сусіднім землекористувачем ОСОБА_3

Представник прокуратури Зик М.С., позивач ОСОБА_1, представник третьої особи на стороні позивача від селищної ради ОСОБА_2. позовні вимоги, із підстав викладених в позовній заяві, підтримали, пояснили, що непідписання ОСОБА_3 акту погодження меж земельної ділянки між сусідніми землекористувачами порушує право ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки, на яку він має право, оскільки нею користується з 1992 року. У 1999 році відповідачу була виділена у власність його частина земельної ділянки, але з цього часу він її не приватизував і рішення селищної ради не оскаржував. Просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 позовних вимог не визнав, пояснив, що він відмовився дати згоду на погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1, оскільки, на його думку, що у разі оформлення останнім права власності на землю у межах, визначених існуючою технічною документацією, будуть порушені його права як землекористувача. Вважає, що необхідно повністю провести переросподіл земельної ділянки між всіма землекористувачами, а тоді він дасть ОСОБА_1 згоду на приватизацію його частини земельної ділянки і підпише акт. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Відповідно вимог ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, всановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Частиною 2, п. а ч. З ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав на такі земельні ділянки.

Дослідженими судом,: договором купівлі - продажу квартири від 8 грудня 1992 року, який посвідчений Маневицькою нотаріальною конторою Волинської області і зареєстрований в реєстрі № 2041; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", № НОМЕР_1 від 25 травня 2010 року; технічним паспортом від 6 травня 2010 року доведно, що ОСОБА_1 є власником трьохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Маневицької селищної ради № 32/21 від 21 травня 2010 року „Про заяву ОСОБА_1" зобов'язано останнього для прийняття відповідного рішення згідно чинного законодавства (питання приватизації земельної ділянки) подати на сесію ради технічну документацію по інвентаризації земельної ділянки, яка перебуває в користуванні співвласників жилого будинку за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 виготовлена така технічна документація, про що свідчить, представлена суду, технічна документація із землеустрою по інвентаризації та встановленню меж земельної ділянки, яка перебуває в користуванні гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Згідно цієї технічної документації, акту погодження меж земельної ділянки та прийомкй передачі межових знаків на зберігання з суміжними землевласниками (землекористувачами) від 5 серпня 2008 року серед інших землекористувачів, які пидписали акт, у ОСОБА_1 є також землекористувач ОСОБА_3, який відмовився його підписати.

Суд вважає доведеним, що така бездіяльність (відмова підписати акт) відповідача ОСОБА_3 порушує, відповідно ч. 2 ст. 41 Конституції України, яка передбачає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, конституційні права позивача на земельну ділянку і, відповідно ч. 1 ст. 118 ЗК України, перешкоджає позивачу у встановленому законом порядку подати заяву до Маневицької селищної ради і вирішити питання про приватизацію ним земельної ділянки.

Наведені обставини дають суду підстави визнати право ОСОБА_1 на приватизацію спірної земельної ділянки і звернення до сесії селищної ради для вирішення цього питання без погодження її меж із сусіднім землекористувачем ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 стверджує, що ОСОБА_1 постійно здійснює проїзд до своєї земельної ділянки лише через його земельну ділянку, чим порушує його право землекористувача. Суд вважає, що за захистом свого права в цьому об'ємі він вправі звернутися для його вирішення у встановленому законом порядку до компетентних органів. Порушення цього права відповідача не пов'язане з спором, який вирішує позивач, зокрема визнання за ним права на приватизацію земельної ділянки без погодження її меж з ОСОБА_3

Наведені обставини дають суду підстави позов прокурора задоволити повністю.

Відповідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави 51 гривня судового збору та 120 гривень з інформаційно- технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 118, 119, 120, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 118, 152, 198 ЗК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки площею 0,0391 за адресою АДРЕСА_1 без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (код 21740422, рахунок 31213259700287, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 (сто двадцять) гривень витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи судом (призначення платежу: за ІТЗ до Маневицького суду, ОСОБА_3.) та в дохід держави 51 (п'ятдесят одна) гривня судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: