Рішення № 19711113, 30.08.2011, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 2-596/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.08.2011 Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Борщик Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на особисте утримання дружини

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на особисте утримання дружини, в котрій зазначено, що сторони зареєстрували шлюб 22 жовтня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області, але сім’я розпалася та сторони проживають окремо, ведуть різні бюджети, та шлюб було розірвано 21 лютого 2011 року. Від подружнього життя мають неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, котра проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні, та потребує матеріального забезпечення від відповідача. Відповідач не працює, але працездатний, інших осіб на утриманні не має. Матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Враховуючи викладене, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/3 частини його доходу, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також на її особисте утримання в розмірі 1/6 частини доходу відповідача до досягнення донькою трьох річного віку.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та позивачка пояснила, що неповнолітня дочка знаходиться на її утриманні та потребує матеріального забезпечення, оскільки необхідно кошти на одяг, продукти харчування, та інші витрати пов’язані з належним ростом та розвитком дитини, а також кошти на її особисте утримання, так як вона не працює, інших доходів не має, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, відповідач на утримання дитини коштів не надає.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 –ОСОБА_4 не його дитина, та не заперечував того факту, що перебував у шлюбі з позивачкою, разом з нею ходив до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, та разом з позивачкою подавали спільну заяву для отримання свідоцтва про народження дитини, та добровільно ставив підпис. Своє батьківство не оспорював.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.4), котрий, розірвали, відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2011 року (а.с.5). Сторони проживають окремо, ведуть різні бюджети. Від подружнього життя мають неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3), котра проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні та має задовільний стан здоров?я (а.с.6-8). Відповідач допомоги на утримання дитини не надає, не працює, але є працездатною особою.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

           Згідно ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ст. 182 цього ж кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

          Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.          

Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а відповідно до ст. 80 цього Кодексу аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров?я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір?ю,а чоловік батьком дитини.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача в тій частині, що він не є батьком дитини, оскільки він не заперечує того факту, що перебував у шлюбі з позивачкою, спільно подавав заяву на отримання свідоцтва про народження та добровільно ставив підпис, при цьому тиску та погроз не було. Доказів своїх доводів, щодо того, що він не є батьком дитини, відповідач в судовому засіданні не надав, своє батьківство не оспорював. Крім цього, з копії актового запису про народження дитини від 13 липня 2011 року та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини (а.с.20-22), вбачається, що підставою запису відомостей про батька є актовий запис про шлюб № 133 від 22 жовтня 2010 року складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції в київській області. Реєстрації народження проведена, відповідно до ст.133 СК України. Прізвище дитині «ОСОБА_2 –ОСОБА_4»присвоєно за письмовою згодою батьків.

Враховуючи дані обставини, а також те, що після розірвання шлюбу народилася дитина та не минуло десять місяців після розірвання шлюбу, відповідач не оскаржував свого батьківства, та спільно з позивачкою звернулися з заявами про видачу свояцтва про народження дитини, та враховуючи стан здоров’я дитини та відповідача, а також те, що відповідач не працює, суд вважає, що на утримання неповнолітньої дитини необхідно стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини доходів відповідача, а на утримання дружини 1/ 6 частину доходу відповідача.

Керуючись ст. ст. 10 ,60, 212,209, 218, 224- 227 ЦПК України, ст. ст. 80, 84, 180-183,191, 133, 122 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на особисте утримання дружини, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 - 12 Київської області, не працюючого, але працездатного, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього дочки, ОСОБА_2 –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 липня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, а також, щомісячно, на особисте утримання дружини в розмірі 1/6 частини його доходу, до досягнення дитиною трьох річного віку, до 23 червня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п’ятдесят одну) гривню державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 (сто двадцять) гривень на користь ТУ ДСА в Київській області, код 26268119, рахунок 31214259700666, банк ГУДКУ в Київській області, МФО 821018.          

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення в повному обсязі та в межах стягнення платежу за один місяць підлягає негайному обов’язковому виконанню.

Суддя Кисіль О.А.