Вирок № 19701640, 23.09.2011, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 2017/1-120/11

ВИРОК

Іменем України

смт. Кегичівка                                                                                                    23 вересня 2011 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Криворотова С.В., при секретарі Михальчук В.В., з участю сторін: з боку обвинувачення –державного обвинувача Новікова Ю.О., потерпілих та їх представників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з боку захисту –підсудного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, за якою

ОСОБА_4, що народився 21 жовтня 1972 року в с. Н.Парафіївка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, має двох неповнолітніх дітей, які проживають окремо, інвалід другої групи, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, не засуджений, обвинувачується за ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2011 року, приблизно о 5год. 50хв, на вул. Комсомольській смт. Кегичівка Харківської області, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем «Форд-Ескорд», АН 02-73, при повороті на вул. Шкільну, проявив неуважність, не обрав безпечну швидкість при здійсненні маневру, не впорався з керуванням, внаслідок чого транспортний засіб виїхав на праве узбіччя, перекинувся і впав в озеро. Своїми діями порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме, п.п.1,5, 12,1, 12,4 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть пасажиру ОСОБА_6

Потерпілими заявлені цивільні позові про стягнення з підсудного на користь вдови ОСОБА_1: матеріальних збитків - 2269 грн., на утримання її малолітнього сина ОСОБА_7, 14.08.2005р.н., у зв’язку з втратою годувальника –117,33 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Також заявлено позов про відшкодування моральної шкоди: на користь ОСОБА_1 –150 тис. грн., її сина ОСОБА_7 –150 тис. грн., на користь матері загиблого ОСОБА_8 –150 тис. грн. Під час розгляду справи, позивачем зменшені вимоги на суму 2269 грн., яка відшкодована добровільно.

У пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України у судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю, цивільні позови –частково, дати пояснення погодився і пояснив:

31.03.2011 року разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 випивали в кафе «Максим». У нього розболілось серце. Хлопці вмовили з’їздити до магазину «День і ніч»за пивом. Коли поверталися до кафе, не впорався з керуванням і автомобіль перекинувся у ставок. ОСОБА_9 вибив вікно та виліз з машини, він –також. ОСОБА_6 заплутався в паску безпеки, вони намагалися його звільнити, але нічого не виходило. По дорозі проходив чоловік, взяли у нього ніж, розрізали пасок безпеки, витягли потерпілого, але вже було пізно. У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати, що він є інвалідом. Цивільний позов про на утримання малолітнього сина загиблого по 117,33 грн. щомісячно визнає повністю, інші матеріальні збитки відшкодував добровільно. Спочатку заявив, що позов про відшкодування моральної шкоди не визнає, але потім попросив знизити її розмір до 80 тис. грн. (по 40 тис. грн. на користь вдови з дитиною, та матері).

Потерпіла ОСОБА_1, вдова загиблого, пояснила, що їй відомо, що напередодні, 30.03.2011р. підсудний разом з іншими особами розпивав спиртні напої. В той день її чоловік поїхав до брата, вони його зупинили та запропонували поїхати разом з ними. Всі хлопці були дуже п’яні та розійшлися по будинках, а її чоловік з підсудним поїхав до Кегичівка в бар «Максим». Потім їй подзвонив брат і сказав, що її чоловік загинув. Вони разом поїхали в міліцію, черговий сказав, що підсудний дуже п’яний. Просить позов задовольнити. Моральну шкоду підсудний відшкодувати відмовився, вона вбачає її в тому, що дитина ростиме без батька, їй самій важко, потрібні гроші на ремонт будинку та облаштування двору. Наполягає на призначенні підсудному реальної міри покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_8, матері загиблого, - ОСОБА_2 пояснив, що 30.03.2011 року він повернувся з Кегичівки, зайшов до магазину, де ОСОБА_4 купував спиртні напої. Приблизно о 19 год. до нього зателефонував брат та сказав, що їде додому. Наступного дня йому зателефонував Ковальчук та сказав, що брат загинув. Позов матері підтримує в повному обсязі, моральну шкоду підсудний відшкодувати відмовився, він вбачає її в тому, що його мати дуже хвора, перенесла інсульт, сильно переживала за смерть сина, з яким вона проживала разом. Наполягає на призначенні підсудному реальної міри покарання.

Свідок ОСОБА_10, показав, що йшов з ранку на роботу, побачив, що в ставку перевернута машина, всередині був один пасажир, біля неї знаходилось двоє чоловіків, які були п’яні. Він дав їм ніж, щоб перерізати пасок безпеки, допоміг витягнути потерпілого, той був мертвий. Після чого викликав міліцію та швидку допомогу.

          У судовому засіданні досліджені усі докази зокрема: протокол огляду місця дорожньо-транспортної подіє від 31.03.2011 року зі схемою та фототаблицею, відповідно до якого місцем події є гребля озера на вул. Шкільна смт. Кегичівка, де саме була вчинена ДТП (а.с.4-15); протокол медичного огляду від 31.03.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп’яніння (а.с.16); акт технічного огляду автомобіля «Форд Ескорт»(а.с.18); акт судово-медичного дослідження (обстеження) №92-КРт/11, висновок експерта №216-КРт/11, відповідно до яких ОСОБА_6 помер в результаті механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів водою при утопленні, до моменту настання смерті ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп’яніння тяжкого ступеня (а.с.27-29,35-37); протокол допиту свідка ОСОБА_4, відповідно до якого в с. Н.Парафіївка він розпивав спиртні напої, після чого поїхали в кафе «Максим»в смт. Кегичівка, де вони випивали шампанське, потім його самопочуття погіршилось,потім він нічого не пам’ятав (а.с.30-32); протокол допиту свідка ОСОБА_10, відповідно до якого коли він йшов на роботу, помітив машину в ставку, коли витягнули чоловік з неї, він був уже мертвий (а.с.39-41); протокол допиту свідка ОСОБА_11, відповідно до якого 31.03.2011 року ОСОБА_9 купляв пиво у магазині, в якому вона працює (а.с.42-43); протокол допиту потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що про смерть чоловіка вона дізналася від ОСОБА_2 (а.с.50-51); копія лікарського свідоцтва про смерть №92-КРт/11 від 01.04.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_6 помер 31.03.2011 року, причина - механічна асфіксія від утоплення (а.с.52); копії свідоцтва про смерть та паспорта ОСОБА_6 (а.с.53,54); копія свідоцтва про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_12 (а.с.55); протокол додаткового огляду транспортного засобу (а.с.56-58); протокол допиту свідка ОСОБА_9, згідно з яким він разом підсудним та ОСОБА_6 випив в кафе «Максим», після чого поїхали в магазин за пивом, коли повертались до кафе, на повороті підсудний не загальмував, машина перекинулась на кришу, у зв’язку з чим передня його частина була затоплена водою, коли витягнули ОСОБА_6 він був мертвий (а.с.61-62); протокол відтворення обстановки та обстави події, відповідно до якого ОСОБА_9 показав та розповів, яке саме відбулося ДТП (а.с.63-66); висновок експерта №199/11 від 22.04.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до п.п.12.4, 12.1 ПДР України, у нього не було перешкод технічного характеру, щоб попередити подію, в діях ОСОБА_13 вбачається недотримання вимог п.12.1 ПДР України, яке з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв’язку з подією, вартість проведеного дослідження становить 911,74грн. (а.с.71-73); постанова про визнання та приєднання до справи речових доказів - автомобіля «Форд Ескорд»реєстраційний номер АН 02-73, який помістити на площадку тимчасового утримання Кегичівського РВ ГУМВС України в Харківській області (а.с.75); довідка про відсутність судимостей у підсудного (а.с.76); копія паспорта ОСОБА_4 з підтвердженням анкетних даних (а.с.77); копії посвідчення водія ОСОБА_4 та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, відповідно до якого автомобіль Ford Escort належить ОСОБА_14П (а.с.78-79); поліс №ВЕ/8188246 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.80); копії довіреностей, які видані ОСОБА_4 на право користуватися (управляти ), розпоряджатися автомобілем марки Ford Escort (а.с.81,82); копія пенсійного посвідчення ОСОБА_4 по інвалідності (а.с.83); копія військового квитка ОСОБА_4 (а.с.85); довідки про те, що підсудний на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває (а.с.87,89); довідка, згідно з якою ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи (а.с.90); позитивна довідка-характеристика за місцем проживання ОСОБА_4 (а.с.91); протокол допиту ОСОБА_4 в якості обвинуваченого, відповідно до якого в с. Н.Парафіївка він розпивав спиртні напої, після чого поїхали в кафе «Максим»в смт. Кегичівка, де вони випивали шампанське, потім його самопочуття погіршилось, що далі відбувалося він не пам’ятає (а.с.102-103), довідка ОСОБА_4 про доходи отримані від здачі земельної частки (паю) в оренду; копія довідки, відповідно до якої до складу сім’ї ОСОБА_15 входять: чолові, донька,син; довідка, відповідно до якої ОСОБА_8 хворіє; довідка про доходи ОСОБА_1; довідка про доходи ОСОБА_6; довідки про те, що у померлого ОСОБА_6 дійсно на утриманні знаходились син ОСОБА_16 та мати ОСОБА_8; довідка, відповідно до якої померлий ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав в. Н.Парафіївка з дружиною, сином та матір’ю; товарні чеки.

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

Заслухавши пояснення підсудного, потерпілих та їх представників, показання свідка, дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що підсудний порушив правила дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, отже, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.

          Обставиною, що пом’якшує покарання, відповідно до п.1,2 ч.1ст.66 КК України, визнається щире каяття, що підтверджується поведінкою підсудного на досудовому слідстві та його поясненням у судовому засіданні, а також часткове добровільне відшкодування шкоди. Обставиною, що обтяжує покарання згідно з п.13 ч.1 ст.67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить, що згідно зі ст. 12 КК України, він є тяжким, спричинив непоправні наслідки у вигляді смерті потерпілого.

Призначаючи вид та розмір основного покарання у межах санкції закону за скоєння цього злочину, також береться до уваги, що підсудний у вчиненому розкаявся, характеризується, в основному, позитивно, має двох неповнолітніх дітей, які з ним не проживають, є інвалідом 2 групи, збитки відшкодував частково. Проте, потерпілі пред’являють претензії, наполягають на призначенні реальної міри покарання і вказують, що підсудний, маючи для цього можливості, від відшкодування решти шкоди відмовлявся, що може свідчити про фактичне небажання його загладити свою вину. Зазначені обставини, оцінені судом у своїй сукупності, з урахуванням непоправних наслідків злочину, дають підстав для обґрунтованого висновку про призначення мінімального покарання у вигляді позбавлення волі, проте, із відбуванням його у виправній установі.

Беручи до уваги, що злочин вчинено у стані алкогольного сп’яніння, суд вважає правильним застосовувати до підсудного додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому, враховуючи наявність зазначених вище пом’якшуючих обставин, визнано достатнім призначити цю додаткову міру покарання у межах санкції закону, але нижче встановленого ним максимального розміру.

Таке покарання суд визнає достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, а також попередження нових злочинів.

Під час розгляду заявлених цивільних позовів, суд виходить з положень ст. 28 КПК України щодо права особи на їх заявлення і визнає такими, що підлягають розгляду. На підставі ч.1 ст. 328 КПК про вирішення позову залежно від доведеності підстав і розміру, у межах наданих пояснень та доказів, суд доходить наступних висновків:

           У зв’язку із добровільним відшкодуванням, потерпіла ОСОБА_1 свої позовні вимоги у частині стягнення збитків на суму 2269 грн. зменшила. Заявлена нею позовна вимога про стягнення з підсудного на її користь 117,33 грн. щомісячно на утримання її малолітнього сина ОСОБА_7, 14.08.2005р.н., у зв’язку з втратою годувальника, підсудним визнана. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України, таке визнання є підставою для ухвалення рішення про його задоволення, оскільки це не суперечить закону і не порушує прав інших осіб.

          При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного:

          У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що моральна шкода від смерті її чоловіка полягає у перебуванні її під впливом психологічного шоку, сильного нервового перенапруження, порушенні у неї звичного устрою життя, психологічному дискомфорті, погіршенні самопочуття, головних болях, виникненні нервовості та неврівноваженості, негативному впливу на відношення з близькими та оточуючими; у сина, який дуже любив батька та потребує у своєму віці батьківського виховання та підтримки, смерть батька викликала сильний психологічний шок. У судовому засіданні потерпіла пояснила, що вбачає моральну шкоду в тому, що дитина ростиме без батька, їй самій важко, потрібні гроші на ремонт будинку та облаштування двору.

          У позовній заяві ОСОБА_8 зазначено, що моральна шкода від смерті її сина полягає у тих же наслідках, що і у попередньому позові ОСОБА_1 У судовому засіданні моральну шкоду позивачеві її представник ОСОБА_2 вбачає її в тому, що його мати дуже хвора, перенесла інсульт,сильно переживала за смерть сина, з яким вона проживала разом.

Згідно з ч.1-2 ст. 23 Кодексу, особа має право на відшкодування завданої внаслідок порушення її прав моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях у зв’язку з ушкодженням здоров’я та у душевних стражданнях у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить з наступного: Відповідно до абз. 2 ч.3, а також ч.5 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

          Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п.9 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Встановлено, що згідно з довідками Новопарафіївської сільської ради, загиблий ОСОБА_6 дійсно був одружений, утримував малолітнього сина, на день смерті проживав разом дружиною ОСОБА_1,1981р., сином ОСОБА_7, 14.08.2005р., та матір’ю ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_3. Таким чином, кожна із цих осіб має право на звернення з позовними вимогами до підсудного.

          Суд вважає обґрунтованими такі чинники, що впливають на визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, як викликані смертю рідної і близької людини душевні страждання, як негативний вплив на усталений спосіб життя кожного із членів сім’ї внаслідок втрати: чоловіка - для дружини, батька –для дитини, сина –для матері. Цей вплив від непоправної втрати має негативні наслідки на подальше життя кожного із них.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди враховується як глибина душевних страждань позивачів, так і ступінь інших проявів негативного на них впливу, як близькість стосунків і ступінь їх спорідненості із загиблим, так і їх вік та інші, надані суду, відомості, що характеризують їх особу.

          Проте, суду не надані об’єктивні докази погіршення стану здоров’я позивачів у таких хворобливих проявах, які зазначені у їх заявах.

Суд враховує похилий вік та стан здоров’я ОСОБА_8, підтверджений медичною довідкою, але не вважає останню доказом того, що ці захворювання (наслідки перенесеного інсульту 2001р., гіпертонічна хвороба, цукровий діабет) знаходяться у причинному зв’язку зі смертю сина. Суду не надано висновок про погіршення стану здоров’я матері, та про причинний зв’язок такого погіршення із цією подією.

При вирішенні цих позовних вимог береться до уваги як те, що смерть потерпілого, як причина для відшкодування моральної шкоди, настала внаслідок грубого порушення підсудним правил дорожнього руху, оскільки, водій перебував у нетверезому стані, так і те, що злочин є необережним, і на його наслідки, певною мірою, вплинуло те, що загиблий також перебував у стані алкогольного сп’яніння тяжкого ступеню.

Взято до уваги стан здоров’я та матеріальний стан підсудного, а також його фактичну згоду на зниження розміру відшкодування моральної шкоди до 80 тис. грн.

Кожну із названих доведених обставин окремо та усі їх у сукупності є такими, що впливають на визначення розміру відшкодування завданої моральної шкоди. Тому, суд визнає розумним, виваженим та справедливим визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, у загальних межах 80 тис., розподіливши її між позивачами, з урахуванням усіх згаданих вище, наданих суду і доведених обставин.

Обрана на досудовому слідстві міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд відповідає тяжкості, характеру злочину та особі підсудного.

Вирішуючи питання щодо речового доказу по справі – автомобіля «Форд Ескорт»реєстраційний номер АН 02-73, що знаходиться на зберіганні в Кегичівському РВ ГУМВС України в Харківській області, суд, на підставі п.5 ст. 81 КПК України, вважає правильним повернути ОСОБА_4, як законному володільцю.

Судові витрати –вартість автотехнічної експертизи по справі в сумі 911,74 грн., відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, підлягають покладенню на підсудного.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання –три роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

Міру запобіжного заходу стосовно засудженого, до набрання вироком чинності, залишити попередню –у вигляді підписки про невиїзд.

Речовий доказ по справі – автомобіль «Форд Ескорт»реєстраційний номер АН 02-73, що зберігається у Кегичівському РВ ГУМВСУ в Харківській області, повернути ОСОБА_4 у власність.

Цивільний позов задовольнити частково:

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, на утримання її сина ОСОБА_16, 14.08.2005р. народження, у зв’язку з втратою годувальника –117,33 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1, ОСОБА_16 та ОСОБА_8 –по 26 666 грн. 67 коп. кожному.

          Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати - вартість експертизи в сумі 911,74 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області, код по ОКПО 25574728, р/рахунок № 31253272210487 в ГУДК в Харківській області МФО 851011 з позначкою виду платежу: за автотехнічну експертизу (висновок №199/11 від 22.04.2011р.)

Речовий доказ – автомобіль «Форд Ескорт»реєстраційний номер АН 02-73, що знаходиться на зберіганні в Кегичівському РВ ГУМВС України в Харківській області, повернути ОСОБА_4, або його довіреній особі, за наявності у неї доручення, виданого у встановленому законом порядку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Віддруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий                                         С.В.Криворотов