Рішення № 19697804, 14.10.2011, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-831/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 року                                         м. Донецьк

          Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі

Головуючого судді                               Сибірцева В.П.,

при секретарі                               Кир’язієві В.О.,

за участю позивача                                                            ОСОБА_1,

представника відповідача                                                  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданню в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», про повернення банківського вкладу, пені, процентів по вкладу та суми моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Родовід Банк»про повернення банківського вкладу, пені, процентів за користування вкладом та стягнення моральної шкоди, в обґрунтування чого зазначив, що 21.12.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+», відповідно до умов якого відповідач прийняв від нього на строковий депозитний рахунок № 26351010.840.007321 грошову суму у розмірі 22000 доларів США строком на 12 місяців та 2 дні із зобов’язанням повернути йому суму вкладу 23 грудня 2010 року з нарахуванням процентів на умовах та в порядку встановлених Договором. В порушення прийнятих на себе договірних зобов’язань, відповідач не здійснив повернення відповідних сум вкладу у строк, передбачений договором № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+», виплату процентів за вкладом припинив. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення банківського вкладу, однак відповідач відмовляється у добровільному порядку виконувати прийняті на себе зобов’язання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги у заяві від 18 травня 2011 року і просив суд стягнути з відповідача на його користь:

- банківський вклад у розмірі 22000 доларів США;

- проценти за банківським вкладом у розмірі 220 доларів США щомісячно з 01.10.2010 року по день винесення рішення;

- пеню за банківським вкладом у розмірі 22 цента США за кожний день прострочення виплати процентів за вкладом з 23.12.2010 року по день винесення рішення, але не більш 1 проценту від суми вкладу;

- пеню по платі процентів за вкладом у розмірі 22 цента США за кожний день прострочення виплати процентів за вкладом з 01.10.2010 року по день винесення рішення;

- моральну шкоду у розмірі 50000 гривень;

- усі понесені судові витрати;

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреність –ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача і просила суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, про що також надала суду свої письмові заперечення.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Так, згідно ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»вклад (депозит) –це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами та їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Кредитор банку –юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що 21.12.2009 року між позивачем та відповідачем, в особі начальника операційного відділу Донецького відділення № 1 АТ «Родовід Банк», було укладено договір про строковий банківський вклад «Довіра+»№ ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009, згідно якому позивач передав, а відповідач прийняв грошову суму 22000 доларів США, строком на 12 місяців та 2 дні, з процентною ставкою 12 процентів річних за повний строк зберігання суми вкладу, з кінцевим строком повернення 23 грудня 2010 року (а.с.4-5).

21.12.2009 року між позивачем і відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до депозитного договору № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про відкриття карткового рахунку № 26254002063574 на ім’я ОСОБА_1 (а.с.44).

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009 року у ВАТ «Родовід Банк»було призначено тимчасову адміністрацію строком на рік з 16.03.2009 року по 15.03.2010 року і було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.09.2009 року по 15.09.2009 року. Постановою Правління Національного банку України № 60 від 14.06.2011 року було продовжено тимчасову адміністрацію в ПАТ «Родовід Банк»до 15.09.2011 року (а.с.45-49).

23.12.2010 року, 25.01.2011 року та 02.02.2011 року позивач звертався до відповідача з заявою про повернення банківського вкладу відповідно до вимог строкового договору банківського вкладу «Довіра+»№ ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 (а.с.6-8), але на вимогу позивача вклад не було повернуто. Вимога вкладника видати вклад є його правом, яким він і скористався, звернувшись про це з письмовими заявами до відповідача.

Згідно довідки ПАТ «Родовід Банк»від 26.04.2011 року № 151.8-11-б.б./2374, станом на 26.04.2011 року вихідний залишок коштів, згідно депозитної угоди № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 від 21.12.2009 року складає 22000 доларів США та відсотки 70,51 доларів США (а.с.44).

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення банківського вкладу (депозиту) та процентів за строковим договором банківського вкладу, пені по виплаті депозиту та пені по виплаті процентів підлягає частковому задоволенню. Крім того стягнення з ПАТ «Родовід Банк»суму несвоєчасно виплаченого банківського вкладу (депозиту) та процентів, суд враховує, що введення мораторію не може бути перешкодою для розгляду в суді вимог клієнтів вкладних (депозитних) рахунків щодо своєчасного або дострокового повернення їх грошових коштів.

У п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», роз’яснено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня. У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України –гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведення іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Судом встановлено і сторонами цей факт не оспорювався, що відповідач по закінченню строку не повернув позивачу вклад у сумі 22000 доларів США (що за курсом валют НБУ станом на 28.09.2011 року складає: 1 долар США = 7,9736 грн., таким чином 22000 доларів США (22000*7,9736) = 175419,20 грн.

Також відповідачем з 01.10.2010 року у порушення п.п. 2.4, 2.5, договору № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+», проценти на суму вкладу виплачуються вкладнику за його вимогою окремо від суми вкладу зі сплатою кожного поточного місяця, 21-го числа, а також в день повернення суми вкладу, визначений п.1.1 цього Договору. Нарахування процентів на вклад починається з дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, і закінчується в той день, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку з інших підстав.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за договором № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+»підлягає стягненню проценти нараховані на суму вкладу у розмірі 607,56 доларів США за період з 01.10.2010 року по 23.12.2010 року включно (22000*12%)/365)*84 дня), що за курсом валют НБУ станом на 28.09.2011 року складає: 1 долар США = 7,9736 грн., таким чином 607,56 доларів США (607,56*7,9736) = 4844,44 грн.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо зобов’язання визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.5.2 договору № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+»передбачено, що у разі порушення банком строку повернення вкладу, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми вкладу. У разі порушення банком строку виплати процентів, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки, але не більш 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів.

За договором № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+»підлягає стягненню сума пені по виплаті банківського вкладу у розмірі 220 доларів США за період з 24.12.2010 року по 28.09.2011 року включно, але з урахуванням обмеження, передбаченого п.5.2 договору, а саме: (22000*0,1%)= 22 доларів США *279 днів простроченого зобов’язання = 6138 доларів США, що більш ніж 220 доларів США * 1% від суми вкладу, що за курсом валют НБУ станом на 28.09.2011 року складає: 1 долар США = 7,9736 грн., таким чином 220 доларів США (220*7,9736) = 1754,19 грн.

За договором № ДРД.010.ДВ+12-7321/12-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+»підлягає стягненню сума пені по виплаті процентів виплаті у розмірі 6,08 доларів США за період з 01.11.2010 року по 23.12.2010 року включно, оскільки відповідно до п.2.6 договору, банк нараховує на вклад проценти щомісяця в останній робочий день кожного календарного місяця, а також в дні їх виплати, на фактичний залишок коштів, що знаходиться на рахунку протягом періоду, за який нараховуються проценти, але з урахуванням обмеження, передбаченого п.5.2 договору, а саме: (607,56*0,1%)= (0,61 доларів США*53 дня прострочення зобов’язання) = 32,33 доларів США, що більш ніж 6,08 доларів США * 1% від суми невиплачених в строк процентів, що за курсом валют НБУ станом на 28.09.2011 року складає: 1 долар США = 7,9736 грн., таким чином 6,08 доларів США (6,08*7,9736) = 48,48 грн.

Також суд вважає, за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., оскільки відповідно п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством, таких обставин по справі не встановлено.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору, витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких також належать, витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачені витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 615, 629, 1058-1060 ЦК України, ст.ст. 85,88 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та ст.ст. 5, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш І В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про повернення банківського вкладу, пені, процентів по вкладу та суми моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»на користь ОСОБА_1:

- банківський вклад у розмірі 175419 (сто сімдесят п’ять тисяч чотириста дев’ятнадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, які знаходяться на депозитному рахунку,

- проценти за банківським вкладом у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 44 (сорок чотири) копійки,

- пеню за банківським вкладом у розмірі 1754 (одна тисяча сімсот п’ятдесят чотири) гривні 19 (дев’ятнадцять) копійок,

- пеню по виплаті процентів у розмірі 48 (сорок вісім) гривень 48 (сорок вісім) копійок,

- судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень,

- судові витрати з оплати інформаційно–технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього стягнути 183886 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість) гривень 31 (тридцять одна) копійка.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 гривень –відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку доАпеляційного суду Донецькоїобластічерез Будьоннівськийсудм. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: