Справа № 2-342/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2011 року Жданівський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді: Бузанова П.М.
при секретарі: Широкової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:
під час виконання трудових обов'язків у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»він був двічі травмований: у 2005 році –закритий вбитий перелом метаепіфіза в лівому променезап'ястковому суглобі, наявність рани другого пальця лівої кисті; у 2010 році –забив з садном поперекового відділу хребта, виражений больовий синдром. Таким чином з ним сталися нещасні випадки на виробництві і він отримав трудові каліцтва, про що відповідачем складалися акти за формою Н-1.
Після тривалого лікування з приводу травми, що він отримав 14.12.2005 року, він був направлений 18.07.2006 року на огляд МСЕК, яка первинно встановила йому втрату професійної працездатності 20 %.
З приводу травми, що він отримав 28.12.2010 року, висновком МСЕК йому 19.04.2011 року первинно була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 35% та повторно по травмі від 14.12.2005 року встановлено 20 % втрати професійної працездатності, а по сукупності встановлено 55 % втрати працездатності та ІІІ група інвалідності.
Через втрату професійної працездатності він позбавлений можливості в повному обсязі реалізовувати своє право на працю. Втрата працездатності спричиняє йому моральні страждання, пов’язані з пошкодженням здоров’я, які полягають в тому, що він вимушений постійно лікуватися, порушені нормальні життєві зв’язки внаслідок неможливості продовження активного способу життя, його постійно мучить почуття власної неповноцінності, порушені його стосунки з оточуючими. Внаслідок цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Крім того, у нього на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, яким із-за травми він не може приділяти належної уваги та матеріальної підтримки, так як ніде не працює.
До теперішнього часу він ні до ВВДФСС ні до відповідача з заявами про відшкодування моральної шкоди, внаслідок отриманого трудового каліцтва, не звертався. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просить відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник позивача –адвокат ОСОБА_2, у судовому засіданні позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, ніяких заперечень на позов не надав.
На підставі наданих сторонами доказів та пояснень, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:
Позивач ОСОБА_1 працював у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» на різних посадах та був звільнений через виявлену невідповідність роботі, що виконує, внаслідок стану здоров’я.
Відповідно до акту № 117 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 17.12.2005 року за формою Н-1 (а.с. ) вбачається, що ланка робітників у складі трьох чоловік 14.12.2005 року виконувала наряд по доставці матеріалів з 7 східного польового штреку плата Л7 на вентиляційний штрек 7 східної лави пласта Л7 і видачу порожніх вагонів назад. При випуску порожніх вагонів через вентиляційний шлюз вентиляційної сбойки 7 горизонту пласта Л7 ОСОБА_1 проходив через вентиляційні двері, при цьому, за рахунок загально шахтної депресії, що створюється вентилятором головного провітрювання, вона закрилася і ударила ОСОБА_1 по лівій руці. Тобто трудове каліцтво позивач отримав під час виконання трудових обов’язків на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська».
Відповідно до акту № 173 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 30.12.2010 року за формою Н-1 (а.с. ) вбачається, що начальник зміни ОСОБА_1 у другу зміну ланка гірників у складі трьох чоловік отримала вбрання на підривання ґрунту 28.12.2010 року на східному вентиляційному ходці № 2 пласти Л7. Прибирання гірської маси гірники здійснювали за допомогою лопат, а потім завантажували в ськип. Робітники завантажили уручну за допомогою лопат черговий скип гірською масою і опускали його вниз по ходку за допомогою лебідки для розвантаження. Ськип зійшов з тією, що направляє, ОСОБА_1 пішов в забій за ломом, для постачання скипа на ту, що направляє. Узявши лом і повертаючись по ходку до скипу ОСОБА_1 подскользнулся і впав на спину. Тобто трудове каліцтво позивач отримав під час виконання трудових обов’язків на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська».
Висновком МСЕК від 18.07.2006 року ОСОБА_1 визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 20% в зв’язку з трудовим каліцтвом 14.12.2005 року (а.с. ).
Висновком МСЕК від 19.04.2011 року ОСОБА_1 визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 55 % за сукупністю з 19.04.2011: з них 35 % в зв’язку з трудовим каліцтвом від 28.12.2010 –первинно, 20% в зв’язку з трудовим каліцтвом 14.12.2005 року, повторно. ОСОБА_1 рекомендоване санаторно-курортне та медикаментозне лікування. Визнаний інвалідом ІІІ групи (а.с. ).
Відповідно до виписок з історій хвороб ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні Жданівської ЦМЛ з 15.12.2005 року по 29.12.2005 року, з 05.07.2006 року по 13.07.2006 року, з 10.03.2006 року по 21.03.2006 року, з 02.11.2006 року по 16.11.2006 року, з 05.02.2007 року по 19.02.2007 року, з 18.12.2007 року по 02.01.2008 року, з 04.07.2008 року по 18.07.2008 року, з 03.07.2009 року по 16.07.2009 року, з 02.03.2010 року по 15.03.2010 року, з 07.10.2010 року по 21.10.2010 року, з 29.12.2010 року по 13.01.2011 року, з 18.03.2011 року по 29.03.2011 року, з 04.08.2011 року по 15.08.2011 року, .
Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.
Судом встановлено, що позивач працював ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська» на різних посадах та був звільнений через виявлену невідповідність роботі, що виконує, внаслідок стану здоров’я. Втрата позивачем працездатності –20 % настала внаслідок трудового каліцтва отриманого ним під час виконання 14.12.2005 року трудових обов’язків на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» та на 35% настала внаслідок трудового каліцтва отриманого ним під час виконання 28.12.2010 року трудових обов’язків у відповідача.
Отже, роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці робітнику.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з трудовим каліцтвом та втратою здоров’я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, висновками МСЕК, виписками з історії хвороб, актами про нещасній випадки (а.с. ).
Суд враховує той факт, що у позивача на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей.
При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача та умови отримання трудового каліцтва.
Згідно роз’яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.
Посилання відповідача на пропущення позивачем при зверненні до суду строку позовної давності суд вважає неспроможними, оскільки здоров’я позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоров’я. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не порушено тримісячний строк позовної давності.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 94,10 грн. на користь держави.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 22 000 грн. (двадцять дві тисячі гривень).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 94,10 грн. (дев’яносто чотири гривні 10 копійок) на р/р 3123206700050, м.Жданівка 22030001, ЕДРПОУ 34686626, банк отримувача: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
заяву задоволено частково
Суддя Жданівського міського
суду Донецької області ОСОБА_3
Судове рішення № 19696012, Жданівський міський суд Донецької області було прийнято 18.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-342/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: