Постанова № 196824, 17.10.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" жовтня 2006 р.

Справа № 17/308

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/308

за позовом: прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави, в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Новоукраїнський гранітний кар'єр", м. Новоукраїнка Кіровоградської області

про стягнення 1814,29 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Звенигородська О.В., помічник Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора, посвідчення №216 від 02.02.2005р.;

від позивача - Пилипенко О.І., довіреність № 04-04/1655 від 30.06.06, представник;

від відповідача - участі не брали.

Прокурором Новоукраїнського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів пред'явлено позов до закритого акціонерного товариства "Новоукраїнський гранітний кар'єр" про стягнення 1814,29 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Заявою від 17.10.2006 р. (вх.№02-05/31316 від 17.10.2006 р.) прокурором уточнено позовні вимоги: він просить стягнути з відповідача на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році в сумі 1814,04 грн.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, причини неявки не повідомив, хоча належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 33).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 05.07.01р. всім підприємствам (об'єднанням), установам і організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 15 чоловік у кількості одного робочого місця.

Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Директором Фонду соціального захисту інвалідів від 01.11.02р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації.

Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 (зі змінами та доповненнями), підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.

Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним.

Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.

Згідно Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. №314 (зі змінами та доповненнями), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда .

Відповідач своєчасно подав звіт, але до 15.04.06 року самостійно не сплатив штрафні санкції, тому за ним рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій до відділення на загальну суму 1814,04 грн.

Як вбачається зі звіту "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" у 2005 році, наданого відповідачем до відділення, на підприємстві повинен працювати 1 інвалід, але фактично на підприємстві не працює жодного.

Сума штрафних санкцій визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно звіту відповідача фонд оплати праці штатних працівників становить 50793,00 грн. (код рядка 04), при цьому на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 14 осіб (код рядка 01), тому середньорічна заробітна плата штатного працівника дорівнює 3628,07 грн.

З огляду на те, що на підприємстві відповідача працює до 15 осіб, розмір штрафних санкцій дорівнює половині середньорічної заробітної плати на даному підприємстві - 1814,04 грн.

Будь-яких доказів, які свідчили б про вжиття відповідачем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році, до суду відповідачем не надано.

Відповідач не надав суду доказів про те, що у 2005 році ним проводилась робота зі створення робочих місць. Відповідач фактично не створив робочі місця для інвалідів і повинен нести відповідальність, передбачену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 21.03.91р. (зі змінами та доповненнями), оскільки робочим місцем інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі-Положення) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.05 р. №314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року №19, це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору. Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до 4-відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Відповідач вказані вимоги закону не виконав, будь-яких документів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів суду не надав.

Не подано відповідачем господарському суду також наступні матеріали: визначення видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; чи створені за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах визначеного законом нормативу; чи розроблена і затверджена інструкція про робоче місце інваліда; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та позивача (відділення Фонду соціального захисту інвалідів) про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може застосовуватись праця інвалідів.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують сплату штрафних санкцій в сумі 1814,04 грн., позовні вимоги заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Новоукраїнський гранітний кар'єр" (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, р/р № 26006081310001 в КФ АКІБ "Укрсибанк", МФО 306834, код ЄДРПОУ 13755622) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (25006, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а, р/р №31213221800322 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 24144695) – 1814,04 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

С.В. Таран