Рішення № 19680955, 06.12.2011, Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-994/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року м. Білогірськ

Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Борісенко Є.В.,

при секретарі -Самбурській Н.О.,

за участю:

представника позивача - Чічуа Г.А.,

представника відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI68GA0000000008 від 25.04.2008 року.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного 25.04.2008 року кредитного договору № SI68GA0000000008 ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 13000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2023 року. В забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором 25.04.2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки нерухомого майна - квартири, загальною площею 48.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачці на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину. Відповідачка взяті на себе зобовязання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого станом на 02 грудня 2010 року у неї виникла заборгованість в сумі 15514,31 доларів США, що дорівнює 123183,62грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 13113,78 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом 1958,87 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 378,79 доларів США та заборгованості з комісії 62,87 доларів США, тому в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просить звернути стягнення на зазначену квартиру шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, та наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі на підставі вищевикладеного.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що він не оспорює суму заборгованості за кредитним договором, але вважає, що за взяті ОСОБА_3 зобовязання за кредитним договором повинен відповідати також колишній чоловік відповідачки, оскільки на час отримання кредиту вони проживали у шлюбі, і гроші, взяті за кредитним договором були витрачені в інтересах всієї сімї.

Заслухавши представників сторон, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.04.2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № SI68GA0000000008, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 13000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2023 року (а.с.7-12).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 68GA0000000008 від 25.04.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_3 25.04.2008 року був укладений договір іпотеки ВКК № 994129 нерухомого майна квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 48,6кв.м, житловою площею 35,6кв.м, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Даний договір посвідчений державним нотаріусом Білогірської державної нотаріальної контори АР Крим ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 880 (а.с.13-18,19).

Відповідачка порушила умови кредитного договору про своєчасне погашення кредиту і процентів, внаслідок чого станом на 02 грудня 2010 року у неї виникла заборгованістьв сумі 15514,31 доларів США, що дорівнює 123183,62грн. (за курсом 7,94 згідно службового розпорядження НБУ України № 417/44 від 04.02.2011 року), яка складається із: заборгованості за кредитом 13113,78 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом 1958,87 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 378,79 доларів США та заборгованості з комісії 62,87 доларів США (а.с.5,6).

02.12.2010 року за вих. № 393 ОСОБА_3 було направлене повідомлення - вимога про виконання порушеного зобовязання за кредитним договором в строк до 20.12.2010 року, але не пізніше 30 календарних днів з дня її одержання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, однак, протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя була залишена відповідачем без задоволення (а.с.24).

ПАТ КБ «ПриватБанк»є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк»(а.с.28-30).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1. припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2. зміна умов зобовязання;

3. сплата неустойки;

4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 2 цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини 1 ст. 35 вказаного Закону у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 10 та частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, виходячи із змісту ст. 59 ЦПК України, обмежений нормами права в виборі засобів доказування, зокрема, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що за взятими на себе ОСОБА_3 зобовязаннями за кредитним договором повинен відповідати також її колишній чоловік, з яким вона на час отримання кредиту перебувала у шлюбі, оскільки предмет іпотеки є особистою власністю відповідачки ОСОБА_3, що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, вимог щодо недійсності правочину сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Таким чином, положення ст. 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, яке є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обовязків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем умов кредитного договору щодо належного виконання грошового зобов'язання, а також згідно з вимогами ст. 38 Закону України «Про іпотеку»та умовами договору іпотеки, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повном обсязі.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 16, 525, 526, 530, 572, 599, 610, 611, 625-629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 35, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»- задовольнити.

Звернути стягнення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № SI68GA0000000008 від 25 квітня 2008 року, яка станом на 02 грудня 2010 року склалася в сумі 15514,31 доларів США, що за курсом складає 123183,62грн., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 13113,78 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 1958,87 доларів США грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 378,79 доларів США; заборгованість з комісії в сумі 62,87 доларів США, на предмет іпотеки за договором від 25.04.2008 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_3, а саме - на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 48,6кв.м, житловою площею 35,6кв.м, належну на праві власності ОСОБА_3, шляхом її продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, за ціною, яка встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, а у разі недосягнення такої згоди - на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»судовий збір у сумі 1232грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: (підпис)З оригіналом згідно.

Суддя: Секретар: