Постанова № 1966887, 05.08.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5371/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               05 серпня 2008 року                                                                                 м.Харків                                                      

              Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі –  Ульященко Л.М.

за участю представників:

позивача – Івтушок С.В. ( дов. без № від 18.01.2006)

відповідач  – не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові адміністративну справу за позовом ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області від 14.04.2008 року № 0000042201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за несвоєчасне повернення валютної виручки в розмірі 32830,81 грн., -

     ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати нечинним рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області від 14.04.2008 року № 0000042201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за несвоєчасне повернення валютної виручки в розмірі 32830,81 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позову зазначив, що в березні 2008 року відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено акт від 07.04.2008 року. За результатами перевірки Вовчанською МДПІ у Харківській області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.04.2008 року № 0000042201 на суму 32830,81 грн. Як зазначає представник позивача вказане рішення є незаконним та необґрунтованим з наступних підстав. За підсумками перевірки встановлено порушення ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” щодо порушення термінів отримання товару за контрактом від 15.06.2007 року. Представник позивача вказує, що термін „відстрочення поставки” означає відстрочення ввезення товару на митну територію України. Поставкою імпортного товару є факт ввезення товару на митну територію України. Моментом здійснення експорту (імпорту) на думку позивача є момент перетину товаром митного кордону України. При цьому факт оформлення вантажної митної декларації є лише підставою для знаття банком з контролю операції резидента в разі імпорту продукції і ніяким чином не визначає момент надходження товару на митну територію України. Перетин митного кордону України підтверджується фактом прибуття товару в Чопську митницю – 25.10.2007 року, 26.10.2007 року та 30.10.2007 року відповідно, тобто до закінчення 90-денного терміну, встановленого ст. 2 вказаного Закону. Але, як зазначає представник позивача, відповідачем всупереч нормам діючого законодавства, зроблений висновок, що датою імпорту є дата оформлення ВМД типу ІМ-40 „Імпорт”. З урахуванням вищенаведеного наполягає на тому, що позивачем не було порушено ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у зв’язку з чим штрафні санкції в сумі 32830,81 грн. застосовані відповідачем незаконно. Просить суд позовні вимоги задовольнити, а оскаржуване рішення визнати нечинним.     

Відповідач, Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області в своїх запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечують. В обґрунтування своїх заперечень посилаються на ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” та ст. 2 Закону України „ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, відповідно до яких законодавець пов’язує строки розрахунків за імпортними операціями зі строками поставки товарів, що в свою чергу зумовлює необхідність визначення моменту поставки. Також зазначають, що згідно з п.п. 1.1. п. 1 Інструкції  „Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями”, момент здійснення поставки є оформлення ВМД ІМ-40. Таким чином, як вказує відповідач, здійснення поставки імпортних операцій вважається день оформлення ВМД, які пов’язані зі строками розрахунків. Крім того, відповідно до п.п. 3.3. п. 3 зазначеної Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД. Як зазначає відповідач в запереченнях, актом перевірки встановлено, що 02.08.2007 року позивачем згідно імпортного контракту від 20.07.2007 року № 264/2007 з фірмою „Норберт Шаллєр Гез.М.Б.Х.” були сплачені кошти у розмірі 750000,00 Євро (платіжне доручення № 1). При цьому, граничний строк надходження товару становив 31.10.2007 року. Однак, ВМД типу ІМ-40 була оформлена тільки 02.11.2007 року. Як стверджує відповідач,  позивач при здійсненні розрахунків в іноземній валюті по вказаному контракту порушив ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, у зв’язку з чим Вовчанською МДПІ у Харківській області було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.04.2008 року № 0000042201 на суму 32830,81 грн. На підставі викладеного просить суд в задоволені позовних вимог ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” відмовити.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але в судове засідання призначене на 05.08.2008 року не прибув, свого представника не направив, правом участі в судовому розгляді справи не скористався.

Згідно ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Суд вважає, що не з’явлення відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Надані суду документи свідчать про те, що з 03.03.2008 року по 31.03.2008 року фахівцями Вовчанської МДПІ у Харківській області проведено виїзну планову перевірку ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено акт № 322/23-32447115 від 07.04.2008 року.

За висновками наведеного акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем при здійсненні розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту від 20.07.2007 року № 264/2007 з фірмою „Норберт Шаллєр Гез.М.Б.Х.” граничного 90-денного строку розрахунків, передбаченого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". А саме, позивач при сплаті коштів по вищенаведеному контракту 02.08.2007 року (платіжне доручення № 1) при граничному строку надходження товару 31.10.2007 року, оформив ВМД типу ІМ-40 02.11.2007 року із затримкою на 2 дні.

На підставі висновків акту Вовчанською МДПІ у Харківській області було прийнято оскаржуване  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.04.2008 року № 0000042201, яким ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД  у розмірі 32830,81 грн.

Судом встановлено, що спір по справі, що розглядається, виник із-за різного тлумачення визначення дати імпорту товарів та пов’язаного з останньою терміну розрахунків в іноземній валюті.

Податкова служба вважає датою імпорту - дату оформлення ВМД - 02.11.2007 року, а позивач датою імпорту - дату фактичного перетину митного кордону 25.10.2007 року, 26.10.2007 року та 30.10.2007 року.

Як свідчить копія платіжного доручення в іноземній валюті № 1, ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” 02.08.2007 року здійснило попередню оплату по контракту від 20.07.2007 року № 264/2007 на користь фірми „Норберт Шаллєр Гез.М.Б.Х.” у розмірі 750000,00 Евро, що складає 5174861,25 грн.

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»,  імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Враховуючи положення наведеної норми права граничний строк надходження товару по контракту від 20.07.2007 року № 264/2007 спливав 31.10.2007 року.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, що товар по спірному контракту надійшов на митну територію України 25.10.2007 року, 26.10.2007 року та 30.10.2007 року, згідно відмітки Чопської митниці „під митним контролем” на СМR (а.с. 79-88). Розмитнення товару у відповідності до ВМД ІМ 40 № 001235 відбулось 02.11.2007 року на загальну суму 7192504,26 грн.

На підставі акту перевірки, 14.04.2008р. Вовчанська МДПІ у Харківській області прийняла рішення № 0000042201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій: пені у сфері ЗЕД в розмірі 32830,81 грн. Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено ст.ст.2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року.

Керуючись приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач при нарахуванні суми пені позивачу датою здійснення імпорту визначив 02.11.2007 року - дати оформлення ВМД типу ІМ-40 № 001235.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»,порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України "Прозовнішньоекономічну діяльність" визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Положеннями статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно пункту 3.1 Інструкції №136„Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями”, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 за зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 (надалі - Інструкції № 136), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання ліцензії.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Інструкції № 136, здіснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Згідно пункту 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. за №574 (далі Положення №574) ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Згідно пункту 3.3 Інструкції №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт”, ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі”, ІМ-75 „Відмова на користь держави”, ІМ-76 „Знищення або руйнування”).

Отже, належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортну операцію є відповідна вантажна митна декларація.

Беручи до уваги наведене, суд не погоджується з доводами представника позивача в судовому засіданні, що дата закінчення оформлення ВМД у режимі ІМ 40 не є датою імпорту товару та не впливає на момент здійснення імпорту.

При розгляді справи з пояснень представників сторін та матеріалів справи встановлено, що позивачем по спірному контракту від 20.07.2007 року № 264/2007 укладеному між ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” та фірмою „Норберт Шаллєр Гез.М.Б.Х.”,ВМД ІМ-40 №  001235 оформлена 02.11.2007 року. Кінцева дата надходження товару – 31.10.2007 року.

Виходячи зі змісту акту перевірки та оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, судом з’ясовано, що відповідач визначив порушення ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” законодавчо встановленого терміну з 01.11.2007 року по 02.11.2007 року (прострочення у два дні), у відповідності до якого останньому була нарахована пеня у розмірі 32830,81 грн.

Виходячи зі змісту приписів ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та беручи до уваги встановлені фактичні обставини у справі суд дійшов висновку, що відповідач при нарахуванні пені, вірно визначив дату імпорту товару – оформлення ВМД та термін прострочення здійснення імпортної операції на умовах відстрочення поставки.

А саме, відстрочення поставки товарів з моменту здійснення позивачемавансового платежупри здійсненні ним імпортної операції за спірним контрактом відбулось з перевищенням встановленого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 90-денного терміну, з простроченням в два календарних дні.

Враховуючи вищевикладене,  Вовчанської МДПІ у Харківській області при винесенні рішення від 14.04.2008 року № 0000042201 про застосування фінансових санкцій у розмірі 32830,81 грн. діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволенняпозовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 8, 17, 50, 86, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову ТОВ „Вовчанський м’ясокомбінат” до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області від 14.04.2008 року № 0000042201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за несвоєчасне повернення валютної виручки в розмірі 32830,81 грн. – відмовити в повному обсязі.

            На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову в повному обсязі виготовлено та підписано 07.08.2008 року.

Суддя                                     (підпис)                                                          Т.С.Перцова